Екологічна оцінка впливу діяльності ЗАТ "Юрія" м. Черкаси на довкілля (стр. 7 из 7)

Розрахунок категорії небезпечності підприємства представлено в таблиці 2.6.

Для визначення категорії небезпечності підприємства використовують дані про викиди забруднюючих речовин в атмосферу, згідно статистичній звітності за формою: 2 ТП повітря. Розрахунки виконують відповідно до рекомендацій щодо поділу підприємств на категорії небезпечності в залежності від маси і видового складу забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря [20].

Таблиця 2.6. –Розрахунок категорії небезпечності підприємства

№	Речовина	ГДК с.д., мг/м3	КНР	Мі, т/рік	Мі/ГДК	КНП
1	2	3	4	5	6	7
1.	Двоокис азоту	0,04	2	11,54	(11,54/0,04)1,3	1578,3
2.	Пил борошна	0,15	3	0,011	(0,011/0,15)1	0,07
3.	Пил деревини	0,1	4	0,259	(0,259/0,15)0,9	1,63
4.	Пил абразивно-металева	0,04	3	0,039	(0,039/0,04)1	0,975
5.	Азотна кислота	0,15	3	0,227	(0,227/0,15)1	1,51
6.	Аміак	0,04	3	3	(3/0,004)1	750
7.	Гідроксид натрію	-	3	0,121	-	-
8.	Карбонат натрію	-	3	0,268	-	-
9.	Сірчана кислота	0,1	2	0,001	(0,001/0,1)1,3	0,002
10.	Синтетична миюча речовина	0,01	1	0,0014	(0,0014/0,01)1,7	0,035
11.	Оцтова кислота	0,06	3	0,023	(0,023/0,06)1	0,383
12.	Хлор	0,03	2	0,01	(0,01/0,03)1,3	0,23
13.	Марганець і його сполуки	0,01	1	0,002	(0,002/0,01)1,7	0,06
14.	Оксид вуглецю	3,0	4	2,556	(2,556/3,0)0,9	0,86
15.	Пил сухого молока	-	3	0,54	-	-
16.	Оксиди заліза	0,04	2	0,027	(0,027/0,04)1,3	0,59
17.	Оксиди хрому	0,0015	1	0,00004	(0,00004/0,0015)1,7	0,002
18.	Фтористий водень	0,005	2	0,0001	(0,0001/0,005)1,3	0,006
19.	Бензин	1,5	4	0,74	(0,74/1,5)0,9	0,529
20.	Дифторхлорметан	10	1	0,165	(0,165/10)1,7	0,0009
Σ КНП:		ІІІ клас				2335,18

Визначаємо долю кожного з напрямків вітру (тобто його повторюваність при круговій розі вітрів протягом року).

Ро = 12,5

Р – середньорічна повторюваність вітрів кожного ромба

Lo – розрахункова межа СЗЗ підприємства без урахування поправки на розу вітрів

Визначаємо відношення Р/Ро [19 ].

Категорії небезпечності підприємства (КНП) визначається в залежності від суми валового показника КНР і межі СЗЗ підприємства в залежності від категорії небезпечності визначають таким чином:

1. КНП≥ 106 (1000м)

2. 106 >КНП ≥ 104 (500м)

3. 104 КНП ≥ 103 (300м)

4. 103 КНП ≥ 101 (100м)

5. КНП < 101 (50 м) [21].

Таблиця 2.7 – Розрахунок ширини санітарно захисної зони підприємства (СЗЗ)

Розрахунок	Пн	Пд	Зх	Сх	ПдСх	ПдЗх	ПнСх	ПнЗх
Р	14,3	12,2	13,6	14,4	8,1	13,6	9,1	14,7
Ро	100/8 = 12,5
Lo	300 м
Р/Ро	1,14	0,97	1,08	1,15	0,64	1,08	0,72	1,17
L= Lo·Р/Ро	342	291	324	345	192	324	216	351

Рисунок 2.3. – Роза вітрів

Згідно з таблицями 2.6 та 2.7 підприємство відноситься до ІІІ категорії небезпеки ширина санітарної зони якого становить 300 м. Всі вимоги СЗЗ дотримані. Небезпеки для оточуючого середовища та для здоров’я людини немає.

ВИСНОВОК

На сучасному етапі розвитку склалося важке економічне становище для всього народного господарства України і особливо для – харчової промисловості, так як ця галузь дуже залежить від інших галузей – машинобудівної, хімічної, нафтопереробної, і особливо платоспроможності населення.

За станом виробничо-технічної бази, структурою, техніко-економічними показниками й розвитком інфраструктури харчова промисловість України значно відстає від економічно розвинених країн, особливо щодо комплексної переробки сировини, механізації і автоматизації виробничих процесів, а також фасування та упаковки продукції.

У розв'язанні продовольчої проблеми значне місце займає харчова промисловість, яка е заключним ланцюгом у виробництві продовольчої продукції. Вона має розгалужену структуру, потужний виробничий потенціал і може практично повністю забезпечити потреби населення у високоякісних продуктах харчування в широкому асортименті.

Проте внаслідок загострення економічної кризи виробничий потенціал харчової промисловості повністю не використовується. Вона зазнає великих труднощів у своєму дальшому розвитку та вдосконаленні. По відношенню до 1990 р. індекс спаду виробництва продукції харчової промисл'овості в 1996 р. (у порівнянних цінах) становив 50% за середньорічного спаду 14%.

Головною причиною зменшення обсягів виробництва є підвищення вартості ресурсів і кредитних ставок, збільшення податків, а також раптове відкриття внутрішнього ринку для конкуренції з іноземними товаровиробниками. До спаду виробництва призвело також скорочення ресурсів, зниження ефективності їх використання, ослаблення виконавчої і технологічної дисципліни, зменшення стимулів і можливостей щодо інвестування і прискорення науково-технічного прогресу.

Нині Україна переходить від державної (централізованої) до багатоукладної (ринкової) економіки. Перша грунтувалася на державній формі власності на основні засоби виробництва. Друга — переважно на трьох формах власності (приватній, колективній, державній).

Підприємства створюють важку екологічну ситуацію викидами шкідливих речовин у повітря, а також забруднена шкідливими речовинами вода попадає на поля та для зрошення і розчинені у ній речовини нагромаджуються у грунті.

Серед усіх форм господарювання у харчовій промисловості найбільшого поширення набувають акціонерні товариства. Саме через акціонерні відносини можливе активне залучення вільних коштів з інших галузей економіки, участь іноземних інвесторів у фінансуванні АПК.

Проте, незважаючи на складну фінансову ситуацію, на багатьох підприємствах ведуть реконструкцію й технічне переоснащення виробництва, впроваджують нові вид високоякісної продукції в сучасній упаковці.

До основних забруднюючих речовин, що утворюються в процесі виробництва відносять: оксид вуглецю,двоокис азоту, аміак, пил сухого молока, пил борошна, азотна кислота, гідроксид натрію, карбонат натрію, синтетичний миючий засіб, синтетичний миючий засіб, хлор, сірчана кислота, оксиди заліза, марганець та його сполуки, оксиди хрому, фтористий водень, бензин, аерозоль лакофарбового матеріалу, сольвент, уайт-спіріт, дифторхлорметан/фреон-22/.

Загальний збиток підприємства за плату за забруднення становить 1285,57 гривень на рік.

Підприємство відноситься до ІІІ категорії небезпеки ширина санітарної зони якого становить 300 м. Всі вимоги СЗЗ дотримані. Небезпеки для оточуючого середовища та для здоров’я людини немає.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1.http://ua.textreferat.com/referat-9218-6.html

2.Шишченко П., Масляк П. Географія України. К., 1993.

3.Заставний Ф.Д. Географія України. — Львів: Світ, 1990

4. http:/www.infmed.ru

5. http://ua.textreferat.com/referat-9240-16.html

6. Социально-экономическая география Украины / Пер. с укр. Под ред. О.Шаблия. – Львов: Свит, 1995

7. Заблоцький Б.Ф., Кокошко М.Ф., Сновженко Т.С. Економіка України. –Львів: ЛБК, 1997

8.http://pidruchniki.com.ua/00000000/ekonomika/zagalni_naukovi_zasadi_ekonomichnoyi_politiki

9. http://pidruchniki.com.ua/ekonomika/ekonomichna_teoriya_-_mocherniy_sv

10. http://buklib.net/component/option,com_jbook/task,view/Itemid,99999999/

catid,127/id,3613/

11. В.М. Устименко. Методологічні аспекти визначення екологічних ризиків // екологічний вісник. - 2006. - №4. - с.2 - 5.

12. Торочешников Н.С., Радионов А.И., Кельцев Н.В., Клушин В.Н. Техника защиты окружающей среды. - М.: Химия, 1981. - 386 с.

13. Челноков А.А., Ющенко Л.Ф. Основы промышленной экологии. — М., 2001

14. http://ua.textreferat.com/referat-5375-3.html

15. Кучерявий В. П. - Урбоекологія: Підручник.

16. Екологія і закон: Екологічне законодавство України.

У 2-х кн. / Відповідальний редактор док юридичних наук, професор, заслужений юрист України, академік УЕАН В.І.Андрейцев. - К.: Юрінком Інтер, 1997. - кн. 1 - 704с., кн. 2 - 576с.

17. http://www.voloshkovepole.com.ua/ua/articles/2

18. Екологія міста: Либера К.: Навчальний посібник. 2000. – 464 с.

19. Методика расчета концентраций в атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий. ОНД-86.Л., Гидро-метеоиздат, 1987. - 94 с.

20. Беспамятнов Г.П., Кротов Ю.А. Предельно допустимые концентрации вредных веществ в окружающей среде: Справочник. – Химия, 1985. – 460 с.

21. В.С. Джиригей. Екологія та охорона навколишнього середовища. - К.: Т-во ”Знания“, КОО, 2006. - 319 с.