Заходи щодо стимулювання за результатами природоохоронної діяльності повинні бути передбачені і для окремих працівників підприємства, котрі беруть у ній безпосередню участь.
2. Охорона вод в США
Приклад того, як один центральний державний орган успішно виконує функції екологічного контролю за використанням і охороною всіх природних ресурсів (включаючи води і землі), можна спостерігати в США. Агентство з охорони навколишнього середовища США (U.S. Environment Protection Agency), федеральний орган виконавчої влади, здійснює весь спектр контрольних функцій з дотримання вимог федерального екологічного законодавства в різних сферах використання природних ресурсів (вода, земля, повітря, і т.д.). Агентство встановлює національні стандарти для різних програм з метою захисту навколишнього середовища. Якщо стандарти не дотримуються, Агентство може застосувати санкції (припинення діяльності порушника, штрафи, судовий позов тощо.)
Агентство делегує штатам і індійським племенам повноваження з видачі різних дозволів, а також з контролю за дотриманням і виконанням вимог законодавства про охорону навколишнього середовища.
До складу Агентства входить Адміністрація з виконання і дотримання законодавства, що безпосередньо здійснює контроль за дотриманням федерального екологічного законодавства державними органами, органами штатів, корпораціями і приватними особами. На місцях функції контролю здійснюють 10 підрозділів Агентства, кожен з яких охоплює кілька штатів. Органи з охорони навколишнього середовища у штатах здійснюють контроль за дотриманням природоохоронного законодавства штатів.
Застосування екологічного законодавства у сфері водних ресурсів здійснює Адміністрація з водних ресурсів Агентства з охорони природних ресурсів. Управління водними ресурсами здійснюють два басейнові управління12 , до складу яких входять представники штатів, федерального уряду, органи водопостачання штатів. Ці органи видають дозволи на користування водними об'єктами, встановлюють норми якості води і контролюють дотримання виданих інструкцій. Штати також мають право видавати власні закони і нормативні акти у сфері водокористування відносно водних об'єктів, що перебувають на u1090 території відповідного штату.
Конгрес вправі регулювати водні об'єкти, що перебувають на території декількох штатів (так склалося історично, тому що такі водні ресурси були важливими торговельними шляхами, а торгівля регулювалася винятково Конгресом).
Агентство з охорони навколишнього середовища США (U.S. Environment Protection Agency) - це федеральний орган виконавчої влади, основним завданням якого є захист здоров'я людей і навколишнього середовища. Агентство встановлює національні стандарти для різних програм з метою захисту навколишнього середовища. Якщо стандарти не дотримуються, Агентство може застосувати санкції (припинення діяльності порушника, штрафи, судовий позов тощо.)
Агентство делегує штатам і індійським племенам повноваження з видачі різних дозволів, а також з контролю за дотриманням і виконанням вимог законодавства про охорону навколишнього середовища.
Агентство з охорони навколишнього середовища має 10 регіональних центрів: у Бостоні, Нью-Йорку, Філадельфії, Атланті, Чикаго, Далласі, Канзасі, Денвері, Сан-Франциско і Сіетлі.
Адміністрація з питань водних ресурсів здійснює контроль за екологічними показниками водних ресурсів.
Будь-яка особа (фізична або юридична, муніципалітет, штат, громадські організації та ін.), що здійснюють викиди забруднюючих речовин у водні об'єкти США, повинні дотримуватися встановлених норм і правил.
У випадку виявлення порушення водного законодавства Агентство в особі Адміністрації з питань водних ресурсів має право накласти стягнення за здійснення порушення, за збиток, заподіяний порушенням, а також може вимагати виправлення ситуації, що склалася (наприклад, очищення забрудненої території).
Владні органи штатів беруть активну участь у регулюванні водокористування, охорони водних ресурсів і контролю за використанням і охороною вод. Вони встановлюють показники якості води (не нижче федеральних), а також видають дозволи на використання водних об'єктів у межах штату.
Два управління басейнів водойм (Управління Долини Теннесі й Басейну ріки Дэлавер), до складу яких входять представники штатів, федерального уряду і органи водопостачання штатів, видають дозволи на користування водними об'єктами, встановлюють норми якості води і контролюють дотримання виданих інструкцій.
Адміністрація з питань відповідності й забезпеченню дотримання федерального природоохоронного законодавства є самостійним підрозділом Агентства.
Повноваження Адміністрації
1. Сприяти ефективному виконанню вимог законодавства (розробка рекомендацій, пропаганда серед місцевого населення, фермерів і бізнес спільноти тощо);
2. Проводити розслідування порушень, що відбулися, самостійно або в співробітництві із владою штатів;
3. Залучати до адміністративної і матеріальної відповідальності порушників федерального природоохоронного законодавства, що забруднюють навколишнє середовище (повітря, воду, ґрунт, і ін.);
- У випадку забруднення навколишнього середовища порушник зобов'язаний не тільки заплатити штраф за порушення, але й усунути забруднення або відшкодувати Агентству вартість очищення.
- Подавати позови до суду для притягнення порушників до кримінальної відповідальності за серйозні екологічні правопорушення, що спричинили значний економічний збиток, загрозу здоров'ю, або смерть людей.
4. Координувати свої дії з іншими федеральними органами, а також із природоохоронними органами штатів з питань запобігання та виявлення порушень природоохоронного законодавства.
- Органи штатів з охорони природних ресурсів, місцеві агентства з управління охороною навколишнього середовища, уряди індійських резервацій і ін.
3. Охорона біорізноманіття: порівняльний аналіз законодавства ЄС і України
В усіх високорозвинених країнах світу визнана необхідність теоретичного обґрунтування і здійснення практичних кроків у фінансуванні екологічної політики, яка передбачає збереження природи, якість навколишнього природного середовища, раціональне використання реальних і потенційних природних ресурсів, підтримку екологічної рівноваги в природі та забезпечення умов існування для людини. У наш час в багатьох країнах світу розроблені і діють національні програми охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів. Вони мають принципово новий характер порівняно з колишньою політикою охорони природи, яка мала обмежену сферу дії і виходила з концепції ліквідації наслідків порушення довкілля. Аналогічні програми були розроблені і в інших країнах: Нідерландах - Danish «no loss» wetlands policy (Moller, 1995); Європейському Співтоваристві - European Union principles for the implementing a no net loss policy (Commission of the European Communities, 1995). Нова за змістом політика збереження природного середовища втілюється у формі національних програм, в яких передбачена взаємодія органів державного управління, приватного сектору, науки, фінансових установ. У всіх країнах прийняті закони про охорону природного середовища, в яких закріплені функції держави з регулювання природоохоронної діяльності, а також визначені права і обов'язки природокористувачів. Такими законами у Швеції є закон «Про охорону навколишнього середовища» (1969 р.). Приймаються спеціальні законодавчі акти, спрямовані на попередження та усунення порушень якості окремих компонентів навколишнього середовища. В основу законодавчої піраміди закладені численні нормативні акти (постанови, накази, правила тощо) органів місцевої влади, які найбільшою мірою враховують природно-географічну та соціально-економічну специфіку того чи іншого регіону. В зарубіжних країнах, крім спеціальних органів державного управління, створені центральні органи державного управління з великими повноваженнями, які відповідають за керівництво в національних масштабах політикою в галузі навколишнього природного середовища, за координацію дій інших зацікавлених юридичних і фізичних осіб, установ і відомств, за участь у міжнародних програмах співробітництва. Такими органами у США є Федеральне агентство з охорони навколишнього природного середовища, у Франції - Міністерство з якості життя. Крім того, у деяких країнах при урядах створені консультативні органи: в США - Рада з якості навколишнього середовища; в Англії - Постійна королівська комісія з боротьби із забрудненням навколишнього середовища. Основою політики в галузі охорони навколишнього середовища і фінансування природоохоронних заходів є принцип нормативно якісного стану довкілля, який забезпечується або системою норм і стандартів на граничнодопустимі рівні антропогенного навантаження, склад забруднень, викидів, скидів, або системою оподаткування підприємств, які допускають порушення встановлених вимог природокористування. Обидва принципи можуть бути органічно поєднані. Регулювання охорони довкілля в зарубіжних країнах підкріплюється системою економічних важелів стимулювання і адміністративних санкцій. Держави використовують різноманітні засоби стимулювання приватного капіталу, які заохочують його до виконання нових законодавчих норм. У країнах Європейського співтовариства загалом налічується понад 200 таких механізмів. Серед них є такі: пряма дотація на будівництво та експлуатацію природоохоронного обладнання, міських і районних водоочисних споруд, які звільняють підприємства від надмірних витрат; пільгове цільове кредитування приватного сектору; система податкових пільг. Паралельно із стимулюванням існують і важелі примусового характеру, які застосовуються до порушників екологічних норм і стандартів. У першу чергу - це заборона виробництва будь-яких хімічних речовин, що мають підвищену токсичність, вимоги щодо припинення викидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище в містах і районах, де склалася критична санітарно-гігієнічна ситуація. У деяких країнах для підприємств, які забруднюють середовище, встановлений прогресивний податок за понаднормативні викиди забруднюючих речовин. Ряд законодавчих систем передбачають штрафні санкції на випадок недотримання встановлених екологічних норм, а в окремих випадках - кримінальну відповідальність або заборону виробничої діяльності підприємства. Економічно розвинені держави фінансують основну частину фундаментальних наукових досліджень і підготовку кадрів для галузі охорони навколишнього природного середовища, залишаючи за приватним бізнесом розробку та здійснення високорентабельних науково-технічних робіт. Обсяги щорічних державних асигнувань на дослідження в галузі екології і охорони природних ресурсів постійно збільшуються.