Співвідношення особливостей накопичення важких металів в овочах та фруктах в умовах великого міста (стр. 12 из 12)
З цих діаграм доволі чітко видно що пріоритетними металами для усіх грунтів є цинк (24-26 %), марганець (15-18 %) та мідь (10-11 %), при цьому ці кількості практично однакові протягом обох років. Мінімальний вміст на цій ділянці мають хром ( до 3% ) та кадмій ( до 3 %).
Для наглядовості визначення відсоткового вмісту металів у пробах яблук та вовчих ягодах зроблені кругові діаграми по кожнів пробі.
Рисунок 3.23- Відсотковий вміст металів у пробах яблук, 2008 рік.
Рисунок 3.24- Відсотковий вміст металів у пробах яблук, 2009 рік.
Рисунок 3.25- Відсотковий вміст металів у пробах вовчих ягід, 2008 рік.
Рисунок 3.26- Відсотковий вміст металів у пробах вовчих ягід, 2009 рік.
З поданих діаграм можна визначити, що для яблук бальший вміст мають такі метали як залізо, марганець та цинк, найменьший вміст хрому та кадмію. Вміст цих металів у вовчих ягодах інший, ніж у яблуках. У вовчих ягодах заліза на 1/3 меньше, марганцю та цинку у 2,5 раза більше, ніж у яблуках. Мінімальний вміст хрому та кадмію на рівні кількості у яблук.
Для більш всебічного аналізу результатів дослідів зразків вважаю за доцільне порівняти дані зразків з аналогічними зразками проб, отриманими в цей самий період, по Карачівському шосе, 2, в Жовтневому районі, м. Харкова.
Розглянемо дані зразків:
Ґрунт 2008
Спостерігається перевищення в Ленінському районі таких металів як, магній майже в 1.5 рази, цинк та мідь у 2.5 рази, нікель перевищує в 7 разів, свинцю та кадмію більше в 1.5 рази та хрому в 3 рази.
Плоди яблук 2008
Спостерігається перевищення в Ленінському районі заліза,цинку та алюмінію в півтора рази,всі інші метали майже з однаковим вмістом.
Ґрунт 2009
Знову таки в Ленінському районі перевищення цинку, але порівняно з 2008 роком (2,5 рази)в 2009 році більше майже в 4 рази, нікель перевищує в 7 разів, та кобальту майже в 4 рази.
Плоди яблук 2009
Показники заліза більше майже в 2 рази, міді майже в 4 , кадмію в 2 рази, та нікелю в 2 рази, також в Ленінському районі.
Порівнявши результати дослідів можна зробити висновки, що в Ленінському районі плоди яблук важкими металами забрудненні більше ніж плоди яблук в Жовтневому районі, це може бути зумовлено високим показником забруднення цього району.
ВИСНОВКИ
В умовах сучасного кризового стану економіки, коли спостерегається спад виробництва в усіх галузях народного господарства, рівень забруднення навколишнього середовища стабілізувався, але все ще негативно позначається на соціальних та демографічних процесах, які відбуваються в районі.
Забруднення атмосферного повітря в районі головним чином обумовлене роботою підприємств та автотранспорту (АТП, вантажні машини і особистий автотранспорт ) .
Залпові викиди забруднюючих речовин в атмосферу по заводах району знаходяться в межах дозволених і ці викиди щорічно контролюються Харьківським обласним управлінням екологічної безпеки і місцевою екологічною інспекцією.
Із результатів проведених дослідження, видно, що вміст металів ґрунті на обох ділянках не має перевищень ГДК , а в порівнянні з фоновим змістом спостерігаються перевищення по залізу, цинку, міді, нікелю, свинцю ,хрому та кадмію, що зумовлено місцем розташування дослідницької ділянки.
Аналізуючи таблицю даних зразків яблук та вовчих ягодах можна зробити наступні висновки: перевищення ГДК спостерігається по кадмію та хрому, всі інші метали знаходяться в межах норми; максимальний вміст заліза спостерігається у обох видах рослин; мінімальний вміст мають такі метали як кадмій, нікель та хром; значна частина металів у плодах вовчих ягід має більший вміст, ніж в яблуках.
Порівнюючи вміст металів у яблуках та грунті, протягом двох років, маємо: кількість заліза в яблуках значно вище за його зміст у грунті, що може бути обусловлено генетичним показником цього металу у цьому фрукті. Інші показники досліджуємих металів у грунті вище , ніж у плодах яблунь.
Вовчі ягоди, навпаки, мають більший вміст металів по залізу, марганцю, цинку та кадмію ніж грунт під кущем, це також картина характерна длч обох років досліджень. Що може бути обумовлено аеральним шляхом надходження цих забруднювачів, так як місце знаходження дослідницької ділянки (Ленінський район) має високий показник забруднення. Але виключати кореневий шлях надходження металів до рослин, теж не можна .
Як і в яблуках , у вовчих ягодах, залізо має проритетне місце, у 10 разів вищий за кадмій, а кількість цинку та міді близька до вмісту цих металів у грунті. Вміст ВМ у плодах 2009 року і у яблук, і у вовчих ягід, трішки вище за 2008 рік. Що може бути пояснено тим, що цей парк у 2009 році було прибрано, взято під нагляд ЖКУ, у ньому проводився штучний полив протягом літнього періода. Тим самим більша частина ВМ маала можливість переходу у більш доступну для рослині розчинну форму та кореневим шляхом потрапити до рослин.
Проаналізувавши акумулятивні ряди визначено, що вцілому порядок розташування металів у рядах практично не змінився при порівнянні за два роки для кожного із видів проб.
Таким чином, дану рослинну продукцію не можна вважати екологічно чистою, так як всі зразки представленої продукції мають перевищення по тим чи іншим показникам.
ПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Архангельский А. И. Методика полевых физико – географических исследований – М.: ”Высшая школа”, 1972. – 302с.
2. Владимиров А. М., Ляхин Ю. И., Матвеев Л. Т., Орлов В. Г. Охрана окружающей среды. – Л.: Гидрометеоиздательство,1991. – 421с.
3. Геренчук А. И., Раковська В. Г., Топчієв М. К. Польові географічні дослідження. – К.: Наукова думка, 1984. – 342 с.
4. Закон України “”Про охорону атмосферного повітря від 25.06.91р ст.8
5. Звіти по контролю за додержанням нормативів ГДВ забруднюючих речовин в атмосферу .
6. Ліміти на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами на 1999-2009 роки.
7. Ильин В. Б. Тяжелые металлы в системе почва-растение. – Новосибирск: Наука.Сиб. отд-ние, 1991. – 151 с.
8. Физико-химические методы исследования почв. – Н.Г. Зырин, Д.С. Орлов. – Изд-во Моск. универ-та. – М: Типограф. Изд-ва МГУ, 1964. – 229с.
9. Проект нормативів ГДВ викидів для міста Харків. 2002.- 63с.
10. Физико-химические методы исследования почв. – Н.Г. Зырин, Д.С. Орлов. – Изд-во Моск. универ-та. – М: Типограф. Изд-ва МГУ, 1964. – 229с.
11. Алексеев Ю. В. Тяжелые металлы в почвах и растениях. – Л.: Агропромиздат, 1987. – 142 с.
12. Розділ охорони навколишнього середовища при розробці проекту переводу котельної з рідкого палива на газоподібне. Харків. 2008.
13. Статистичні дані Харківської області.
14. Черкинский С.Н. Стационарные условия спуска сточных вод в водоемы/ Изд. 5-е перераб. и доп./ М.: Стройиздат. 1997. –224с.
15.Рудаков Э.В., Каракис К.Д. и др. Микроэлементы: поступление, транспорт и физиологические функции в растениях. –К:Наукова думка, 1987. – 184с.
16. Визначник еколого-генетичного статусу та родючості грунтів України: Навчальний посібник. – М.І. Полупан, В.Б. Соловей, В.І. Кисіль, В.А. Величко. –К: Колообіг. – 2005. – 133-138с.
17.Физико-химические методы в агрохимии почв. – М.П. Банкин, Л.П. Коробейникова, Т.А. Банкина. – Издат. дом Санкт-Петерб. Гос. Университета, 2005. – 167-170с.
18. Физико-химические методы исследования почв. – Н.Г. Зырин, Д.С. Орлов. – Изд-во Моск. универ-та. – М: Типограф. Изд-ва МГУ, 1964. – 229с.
19. Ильин В.Б. Тяжелые металлы в системе почва – растение. - Новосибирск: Наука, 1991. – 87 с.
20. КовдаВ.А. Биогеохимия почвенного покрова. – М.: Наука, 1985. – 263 с.
21. Медицинская экология / Под ред. Королева А.А. – М.: AKADEMIA, 2003. – 415 с.
22. Загрязнение воздуха и жизнь растений / Под ред. Трешоу М. – Л.: Гидрометеоиздат, 1988. – 536 с.
23. Циганенко О. І., Матасар І. Т., Торбін В.Ф. Основи загальної, екологічної та харчової токсикології. – К.: Чорнобильінтерінформ, 1998. – 173 с.
24. Луканин В.Н., Трофименко Ю.В. Промышленно-транспортная экология. – М.: Высшая школа, 2001. – 318 с.
25. Новиков В.В. Экология, окружающая среда и человек. – М.: Фаир-Пресс, 2005. – 736 с.
26. Повороженко В.В, Резер С.М., Казаров Ю.К. Транспорт и охрана окружающей среды // Итоги науки и техники. Серия Охрана природы и воспроизводство природных ресурсов. – Т.7. – М.: Наука, 1980. – 120 с.
27. Иванов В.Н., Сторчевус В.К. Экология и автомобилизация. – К.: БУДИВЕЛЬНЫК, 1990. – 128 с.
28. Хомяк Я.В., Скорченко В.Ф. Автомобильные дороги и окружающая среда. – К.: Высшая школа, 1983. – 310 с.
29. Хотунцев Ю.Л. Экология и экологическая безопасность. – Москва: AKADEMIA, 2002. – 480 с.
30. Кабата-Пендиас А., Пендиас Х. Микроэлементы в почвах и растениях. – М.: Мир, 1989. – 439 с.
31. Кучерявий В.П. Урбоеколоія. – Львів: Світ, 2001. – 514 с.
32. Зырин Н.Г. Подвижность микроэлементов в почвах и доступность их растениям // Биологическая роль микроэлементов и их применение в сельском хозяйстве и медицине. – М.: Наука, – 1974. – С. 178 – 184.
33. Некос А.Н., Дудурич В.М. Экология и проблемы безопасности товаров народного потребления: Изд. 2-е, перер. и доп. / Под ред. В.Е. Некоса. – Х.: ХНУ имени В.Н. Каразина, 2007. – 380 с.
34. Miles L.J., Parker G.R. Effect of Soil Cd Addition on Germination of Native Plant Species // Plant and Soil. – 1980. – Vol. 54, N 27. – P. 243 – 247.
35. Галаган О.О. Ландшафтно-геохімічні дослідження міграції важких металів у лісостепових ландшафтних комплексах України // Український географічний журнал. – К., 1993. – № 2. – С. 32 – 35.
36. Фатєєв А.І., Мірошниченко М.М., Биндич Т.Ю. Особливості міграції важких металів з орного шару зональних ґрунтів України // Вісник ХДАУ. – 1999. – № 2. – С. 99 – 100.
37. Ермолаева В.А. Методы качественного определения свинца в растительных образцах // Естественные и технические науки. – М.: Наука, 2006. – №3. – С. 53-55.
38. Микроэлементы в почвах Советского Союза / Под ред. В.А. Ковды, Н.Г. Зырина. – М., 1973. – С. 19 – 50.
39. Фатєєв А.І., Самохвалова В.Л., Мірошниченко М.М. Надходження важких металів до рослин та ефективність добрив на техногенно забруднених ґрунтах / Вісник аграрної науки. – К, 1999. - № 2 (550). – С. 61 – 65.
40. Фатеев А.І., Мирошниченко Н.Н., Самохвалова В.Л. Миграция, транслокация и фитотоксичность тяжелых металлов при полиэлементном загрязнении почвы / Агрохимия. – Х., 2001.- № 3. – С. 57 – 61.