СИСТЕМА СПОСТЕРЕЖЕНЬ ЗА СТАНОМ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ
План
1. Система спостережень за станом довкілля.
2. Короткий огляд мереж спостережень міністерств і відомств.
3. Завдання і організація контрольних служб охорони навколишнього середовища на обласному рівні в Україні.
1. СИСТЕМА СПОСТЕРЕЖЕНЬ ЗА СТАНОМ ДОВКІЛЛЯ
Система спостережень за станом довкілля - це внутрішньо організована сукупність структурних елементів, яка взаємопов'язана і об'єднана однією метою та виконує для її досягнення відповідні функції. Управління в галузі екології здійснюється на різних рівнях - від загальнодержавного до місцевого.
Система спостережень за станом навколишнього природного середовища України має багатовідомчу структуру. Режимні спостереження за станом природних ресурсів здійснюють десять міністерств та відомств:
• Міністерство охорони навколишнього природного середовища України;
• Національне космічне агентство України;
• Міністерство охорони здоров'я України;
• Міністерство сільського господарства та продовольства України;
• Міністерство лісового господарства України;
• Державний комітет України з гідрометеорології;
• Державний комітет України з водного господарства;
• Державний комітет України з геології і використання надр;
• Державний комітет України із земельних ресурсів;
• Державний комітет України із житлово-комунального господарства.
Вони мають відомчі мережі спостереження, інформаційні канали для передачі даних, центри обробки, аналізу та збереження інформації.
На території України міністерства і відомства здійснюють спостереження за:
Міністерство охорони навколишнього природного середовища України (Мінприроди України):
• джерелами промислових викидів в атмосферу та дотриманням норм граничнодопустимих викидів:
• джерелами скидів стічних вод і дотриманням норм тимчасовоузгоджених скидів та гранично допустимих скидів;
• станом поверхневих вод суші;
• станом ґрунтів сільськогосподарських угідь із визначенням залишкової кількості в них пестицидів і важких металів;
• скидами й викидами з об'єктів, на яких використовуються радіаційно небезпечні технології;
• станом наземних та морських екосистем.
Національне космічне агентство України (НКАУ):
• станом озонового шару в атмосфері;
• забрудненістю атмосфери;
• забрудненістю фунтів;
• станом та забрудненням поверхневих вод;
• сніговим покривом;
• станом лісів;
• станом сільськогосподарських посівів;
• запасами вологи у ґрунті;
• радіаційним станом.
Міністерство охорони здоров'я України (МОЗ України) - вибіркові спостереження за:
• рівнем забруднення атмосферного повітря в місцях проживання населення;
• станом поверхневих вод суші в місцях використання їх населенням;
• станом морських вод у рекреаційних зонах;
• хімічним та біологічним забрудненням грунтів на території населених пунктів і господарсько-побутовими відходами;
• інтенсивністю фізичних факторів (шум, електромагнітні поля, радіація, вібрація тощо);
• станом здоров'я населення і впливом на здоров'я забруднення навколишнього природного середовища.
Міністерство сільського господарства та продовольства України (Мінсічьгосппрод України):
• радіологічним, агрохімічним і токсикологічним станом ґрунтів сільськогосподарського використання;
• токсикологічним та радіологічним станом сільськогосподарських рослин і продуктів з них;
• зоотехнічним, токсикологічним та радіологічним станом сільськогосподарських тварин і продуктів з них.
Міністерство лісового господарства України (Мінлісгосп України):
• станом лісів, грунтів у лісах;
• станом мисливської фауни у лісах.
Державний комітет України з гідрометеорології (Держком-гідромет України):
• станом атмосферного повітря (включаючи спостереження за транскордонним перенесенням забруднюючих речовин);
• атмосферними опадами;
• метеорологічними умовами;
• аерологічними параметрами (на аерологічних станціях);
• станом поверхневих вод суші;
• станом підземних вод;
• станом і режимом морських вод;
• станом грунтів;
• станом озонового шару у верхній частині атмосфери;
• радіаційною обстановкою (на пунктах радіометричної мережі спостережень та в районах діяльності АЕС);
• станом сільськогосподарських посівів, запасами вологи у ґрунті та агрометеорологічними умовами формування врожаю.
Державний комітет України з водного господарства (Держводгосп України):
• радіологічним та гідрохімічним станом вод (на водогосподарських системах комплексного призначення, в системах міжгалузевого й сільськогосподарського водопостачання, в зонах впливу атомних електростанцій);
• станом фунтів у межах впливу меліоративних систем;
• переформуванням берегів та гідрогеологічним станом у прибережних зонах водосховищ;
• обліком ресурсів поверхневих вод.
Державний комітет України з геології та використання надр (Держкомгеології України):
• підземними водами з оцінкою їх ресурсів;
• ендогенними та екзогенними процесами;
• станом геологічного середовища та його змін під впливом господарської діяльності.
Державний комітет України із земельних ресурсів (Держкомзем України):
• структурою землекористування;
• трансформацією земель залежно від їх цільового призначення;
• станом та якістю грунтів і забрудненням ландшафтів;
• станом рослинного покриву земель;
• відношіенням порушених земель;
• станом зрошуваних і осушених земель, а також земель із ознаками вторинного підтоплення і засолення;
• станом берегових ліній річок, морів, озер, водосховищ, лиманів, заток,
Державний комітет України із житлово-комунального господарства (Держжитлокомунгосп України):
• якістю питної води централізованих систем водопостачання міст і селищ міського типу;
• станом стічної води міської каналізаційної мережі;
• станом зелених насаджень міст і селищ міського типу;
• проявами небезпечного підняття рівня ґрунтових вод у межах міст та селищ міського типу.
Згідно із Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», а також рядом інших актів та положень, міністерства та відомства, що здійснюють режимні спостереження за станом природних ресурсів, надають Міністерству охорони навколишнього природного середовища екологічну інформацію.
Надана інформація узагальнюється та аналізується підрозділами та науковими організаціями системи Мінприроди України і щорічно публікується в Національній доповіді про стан навколишнього природного середовища України.
2. КОРОТКИЙ ОГЛЯД МЕРЕЖ СПОСТЕРЕЖЕНЬ МІНІСТЕРСТВ І ВІДОМСТВ
довкілля спостереження екологія охорона
Державний комітет України з гідрометеорологи
На даний час Держкомгідромет України є базовим відомством, що проводить систематичні фонові спостереження за станом атмосфери та гідросфери на території України й має найбільш розвинуту технічну та методичну базу для їх забезпечення.
Метеорологічна мережа спостережень
До її складу входить біля 180 пунктів (кількість пунктів спостереження тут і надалі приводиться наближено у зв'язку з опти-мізацією системи спостережень, яка проводиться на даний час), розташованих на території України, де проводяться режимні спостереження за елементами та параметрами атмосферних процесів.
Для найбільш об'єктивного відображення стану атмосфери пункти спостережень розташовані з урахуванням кліматичних умов різних регіонів. Вони розподілені в основному по головних річкових басейнах таким чином: рр. Дніпро - 63, Дністер - 20, Південний Буг -21, Сіверський Донець - 10.
Крім метеорологічних станцій, спостереження за атмосферними процесами проводять авіаметеорологічні (забезпечення потреб авіації), агрометеорологічні (забезпечення потреб сільського господарства) та аерологічні станції.
У процесі спостережень проводиться вимірювання фізичних параметрів атмосфери, хмарності, опадів, характеристик вітру; визначення температури і стану підстилаючої поверхні на різних глибинах; спостереження за сніговим покривом та атмосферними явищами; визначення зон небезпечних явищ; температурно-вітрове зондування за допомогою радіолокаційних станцій; визначення розмірів явища, його відзнак, швидкості переміщення та ін.
Здійснюється програма агрометеорологічних спостережень, маршрутні спостереження за вологістю грунтів, фазами розвитку сільськогосподарських культур.
Гідрологічна мережа спостережень
Складається із 380 річкових та 60 озерних постів. На 94 % річкових постів спостерігається стік води, на інших здійснюються вимірювання і реєстрація рівнів води. Стік наносів вимірюється на 50 % від загальної кількості постів, на яких вимірюються виграти води, що складає біля 170 постів. Мережа спостережень за забрудненням морських вод включає 175 станцій (988 горизонтів) вимірювання.
Для організаційно-методичного та технічного керівництва гідрологічні пости Держкомгідромету України закріплені за 28 ме-режовими організаціями, серед яких 11 обласних центрів з гідрометеорології, дві гідрометеообсерваторії, чотири гідрологічні, шість озерних, дві селестокові, дві водобалансові та одна болотна станції.
Первинна інформація з постів надходить в оперативно-виробничі організації для аналізу, узагальнення та підготовки матеріалів Державного водного кадастру.
Види гідрологічних спостережень, які здійснюються на станціях і постах Держкомгідромету України:
•гідрологічні спостереження на річках;
•гідрологічні спостереження на озерах та водосховищах;
•морські гідрологічні спостереження (прибережні);
•судові спостереження;
•спеціальні гідрометеорологічні спостереження.