Значну частину території Запорізької області займає Донецько-Дніпровський природно-сільськогосподарський округ. При загальній спільності природних умов цього округу, його окремим частинам характерні певні особливості. Це віддзеркалюється в ґрунтовому покриві і обумовлює характер сільськогосподарського використання земель в межах кожного з природно-сільськогосподарських районів, які його складають.
Площа сільськогосподарських угідь області складає 2248,5 тис. га або 5,4% сільгоспугідь України. У структурі сільськогосподарського виробництва переважає продукція рослинництва. У середньому частка продукції рослинництва складає 61,5%, тваринництва - 38,5%. Центральне місце в рослинництві тепер і у перспективі займає зерновий комплекс. Основна технічна культура Запорізької області - соняшник. Частка регіону в загальному обсязі виробництва соняшника в Україні в 2009 році склала 13,2%, що відповідає 2 місцю по Україні.
У всіх агрокліматичних зонах існують сприятливі умови для вирощування овочів і баштанних культур.
Пріоритетним напрямком у розвитку тваринництва на найближчі три роки визначені такі галузі, як птахівництво і свинарство. [15]
2.3.3 Екологічні проблеми використання земельних ресурсів
Територія Запорізької області в адміністративних межах займає площу 2718,3 тис. га. Основними чинниками антропогенного впливу на земельні ресурси області є сільське господарство, промисловість, енергетика, транспорт.
Станом на 1.01.2010 р. сільськогосподарські землі займають площу – 2304,80 тис. га – це 84,79 %, землі промисловості, транспорту, зв’язку, технічної інфраструктури 61,855 тис. га - 2,28 % (від загальної площі області).
За різноманітністю та багатством мінерально-сировинних ресурсів область займає провідне місце серед багатьох областей України.
Згідно державного балансу запасів в області налічується 20 видів корисних копалин, розвідано 131 родовище, 114 родовищ враховано Державним балансом України, із яких 32 знаходиться в експлуатації.
Запорізька область поставляє на внутрішній та зовнішній ринки залізну руду, каоліни, вогнетривку глину, формувальні піски, будівельні та облицювальні камені.
Узбережжя Азовського моря багате на мінеральні лікувальні ресурси. Це такі родовища: лікувальних грязей “Озеро Велике” (Бердянська коса) та “Кирилівське” і мінеральних вод “Бердянське” та “Кирилівське”.
Багата сировинна база стала основою розвитку потужного гірничо-металургійного та енергетичного комплексу області. Високий ступінь техногенного навантаження на область негативно впливає на стан навколишнього природного середовища.
Природно-кліматичні умови, а також нераціональне використання сільськогосподарських земель збільшує площу деградованих ґрунтів. Ерозія, засолення, осолонцювання, ущільнення, підтоплення, порушення, зсуви – всі ці види деградації земель характерні для області.
Великої шкоди земельним ресурсам завдає металургійна промисловість, транспорт, енергетика. Значний вплив на забруднення ґрунтів чинять звалища промислових та побутових відходів. Недостатньо або повністю відсутні промислові потужності з переробки окремих видів відходів та їх утилізації. Актуальним є питання зберігання та знешкодження непридатних пестицидів та агрохімікатів.
До основних екологічних проблем регіону у напрямку охорони і раціонального використання земельних ресурсів слід віднести наступне:
- в результаті недостатнього фінансування не впроваджується на достатньому рівні заходи комплексної програми захисту ґрунтів від водної та вітрової ерозії, інших видів деградації земель на період 1995-2010 рр.;
- в районі курорту державного значення «Курорт Бердянськ» та на прилеглій території східного берега Бердянської коси за останні 1-2 роки почалося інтенсивне руйнування берегової лінії в результаті різкої активізації небезпечних геологічних процесів, головним чином пов’язаних з абразійної діяльністю моря. Руйнування берегової смуги в розглянутому районі відноситься до небезпечної екологічної ситуації, яка може в найближчий час привести до втрати «Курортом Бердянськ» свого державного значення. В зв’язку з цим, Держуправлінням в стислі строки розроблено Програму укріплення берегів Азовського моря на території курорту «Бердянськ» і східного берега Бердянської коси. [8]
Проблема поводження з відходами є нагальною в області. Враховуючи важливість цього питання, Держуправління постійно та послідовно проводить політику, спрямовану на пошук шляхів її вирішення. На теперішній час в області реалізуються природоохоронні програми, в яких визначені основні напрями щодо реалізації державної політики в галузі поводження з побутовими та промисловими відходами : “Обласна програма охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки”, “Програма виходу з екологічної кризи м. Запоріжжя на період 2001-2010 роки”, “Програма поводження з токсичними відходами в Запорізькій області”. [9]
2.4 Біологічні ресурси Запорізької області
2.4.1 Рослині ресурси
Запорізька область розташована у зоні степу, яка пролягає від лісостепу до берегів Чорного й Азовського морів. У північній частині степової зони на плакорах до того, як їх розорали на сільське господарство, були різнотравно-типчаково-ковильні степи. Основу їхнього рослинного покриву становили вузколистна ковила, типчак і ін.; росли також воронець, горицвіт, щавель, перекотиполе. Часто зустрічаються зарості мезофильних чагарників - терну, карагани рунистої, мигдалю, таволги, степової вишні. На схилах балок і ярів збереглися байрачні дубові переліски.
Ведення лісового господарства в Запорізькій області має особливе значення, так як у степовій зоні лісові насадження відіграють важливу роль у захисті земель від водної та вітрової ерозії. Значимість захисного лісорозведення не можна переоцінити - за офіційними даними, в області ерозії піддаються 56,7% сільськогосподарських угідь.
Загальна площа лісового фонду області складає 121862 га в тому числі 105328 га вкритої лісом. Загальна площа земель лісового фонду підприємств лісового господарства станом на 01.01.2010 р. становить 75 608 га.
Ліси області характеризуються відносно невисокою продуктивністю. Середній запас деревини за даними проведеного поточного лісовпорядкування складає 70 м3/га, річний приріст 2,3 м3. [4]
Тварини характерні для Запорізького степу є ссавці: ховрахи (сірий і крапчастий), бабак (лише в заповідниках), полівка (сіра та степова), хом'як, сліпаки, миші, заєць, тхір степовий, вовк, лисиця й ін.; з птахів: степовий і польовий жайворонки, перепілка, вівсянка чорноголова, сіра куріпка, боривітер й ін. та рідкі тепер: хохітва, дрохва, орел, канюк; з плазунів: жовтобрюхий полоз й степова гадюка.
На даний момент на території області перебуває 300 заповідних територій. Самі більші з них охороняються державою. У східній частині регіону розташовані Кам'яні могили.
Острів Хортиця - діамант Запорізького краю! Хортиця концентрує, відбиває й переломлює світло, що виходить із глибин історії краю. Природне середовище острова - унікальні.
За наявності бурхливого Каховського “моря”, Хортицькі озера завдяки своїй усамітненості, стали головним нерестилищем (тут мешкає близько 50 видів риб) у цій частині Дніпра. У плавнях та поблизу них мешкає понад 200 видів птахів (усього в Україні їх трохи більше 300 видів); близько 30 видів ссавців та плазунів. [13]
2.4.3 Екологічні проблеми використання біологічних ресурсів
Охорона та відтворення рідкісних, зникаючих, та ресурсних видів диких тварин, у тому числі риб: на території Запорізької області зафіксовано 39 з 67 занесених до Червоної книги України видів птахів.
Також на території Запоріжжя мешкають 10 видів ссавців, занесених до Червоної книги України.
Основною проблемою збереження біорізноманіття є антропогений фактор. Вирішення проблем збереження червонокнижних видів рослин та тварин можливе лише з чіткою нормативно-правовою базою регулювання відносин суспільства з живою природою.
В області розроблено та затверджено рішенням обласної ради список рідкісних та зникаючих видів рослин (Червоний список). [8], [9]
2.5 Газова атмосфера Запорізької області.
Стратегічним завданням в галузі охорони атмосферного повітря області є скорочення викидів в атмосферне повітря.
Для поліпшення стану атмосферного повітря на території регіону були розроблені та затверджені «Програма виходу з екологічної кризи м. Запоріжжя на період 2001-2010 рр.» та «Обласна програми охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки», які передбачають зниження викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря підприємствами – основними забруднювачами атмосферного повітря до 2010 рр. – на 70347,2 т.
Основною причиною забруднення атмосферного повітря залишається застаріла технологія й устаткування. На підприємствах Запорізької області, в середньому основне технологічне обладнання знаходиться в експлуатації понад 40 років.
На стан атмосферного повітря регіону впливає також невирішеність наступних технічних проблем: