В проектах будівництва полігону з метою контролю висоти стояння ґрунтових вод, їх фізико-хімічного та бактеріологічного складу на території ділянки захоронення відходів і в його санітарно-захисній зоні повинні передбачатись створи свердловин для спостереження.
У кожному створі повинно бути не менше двох свердловин, з яких одну слід розміщати на території ділянки захоронення, другу — в санітарно-захисній зоні. Свердловини слід заглиблювати нижче рівня ґрунтових вод не менш як на 5 м.
Аналогічний контроль належить передбачати для випаровувачів забруднених дощових та дренажних вод, що розміщуються поза ділянкою захоронення токсичних промислових відходів.
Як свідчить досвід роботи, значні труднощі викликає вибір ділянок під розміщення полігонів. Будівництво, що передбачається, викликає, як правило), різко негативну реакцію місцевого населення. Крім того, зараз відсутнє будь-яке обладнання для підприємств по переробці токсичних відходів.
Враховуючи ситуацію, що створилась, Міністерством охорони навколишнього природного середовища України разом з міністерствами оборонного комплексу розроблено проект по створенню стаціонарних та пересувних комплексів по знешкодженню токсичних промислових відходів, в якому передбачено розробку в короткі строки технічних модулів для знешкодження цих відходів на базі плазмохімічних високотемпературних процесів.
Треба підкреслити, що проблему токсичних промислових відходів слід розглядати ширше, тобто перш за все необхідна розробка на впровадження мало- і безвідходних технологій, максимальної утилізації відходів, що утворюються.
2. Методичні засади екологічної експертизи проектів меліоративного будівництва
Відповідно до вимог державної екологічної експертизи найважливішим її завданням є оцінка припустимості з природоохоронних заходів господарської діяльності, яку передбачається розпочати і визначення заходів, необхідних для мінімізації шкоди природному середовищу, її можливої компенсації, а також раціонального використання природних ресурсів і запобігання їх повному вичерпанню.
Екологічна експертиза проектів меліоративного будівництва має особливості, пов’язані з різноманітністю грунтово-меліоративних умов і рівня культури землеробства на територіях меліоративного освоєння, що потребує індивідуального підходу до розгляду кожного проекту з використанням даних наукових досліджень збереження і підвищення родючості грунтів, регулювання їх водно-повітряного режиму, попередження засолення і заболочування, розробки наукових основ застосування органічних та мінеральних добрив, засобів обробки грунту тощо.
В процесі проведення екологічної експертизи меліоративних проектів потрібний розгляд характеристик природного середовища: клітатичної, ґрунтової, гідрогеологічної, геоморфологічної, інженерно-геологічної і технічної.
Питання раціонального використання природних ресурсів, їх охорони на меліоративних об'єктах регламентується відповідними нормативними документами (БНіП, ДБН), дотримання вимог яких є обов'язковим і повинне контролюватись в процесі проведення екологічної експертизи.
Виникає необхідність уточнення діючих і розробки нових нормативних документів, що регламентують дотримання вимог по охороні навколишнього середовища і комплексній оцінці наслідків впливу ескплуатації цих об'єктів з урахуванням більш високих екологічних вимог.
Нині ведуться методичні роботи, що мають визначити порядок і критерії оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) меліоративного і водогосподарського будівництва. Розробляється нормативний документ «Керівництво по особливостях використання зрошувальних чорноземів», новий ДСТ на зрошувальну воду. Прийнята Концепція розвитку водних меліорації в Україні, в якій узагальнені основні напрями науково-технічного прогресу в меліорації.
Екологічна експертиза проектів меліоративного будівництва має здійснюватись кількома напрямами.
Для проектів будівництва. зрошувальних систем першим напрямом є визначення придатності зрошувальної води для попередження деградації грунтів, при цьому враховуються генетичні якості грунтів, умови їх формування, склад природних розчинів, що взаємодіють з грунтом.
Другим напрямом є екологічна оцінка грунтово-меліоративних умов об'єкта зрошення, аналіз прогнозу зміни властивостей грунтів під впливом зрошення з урахуванням якості зрошувальних вод, кліматичних і гідрогеологічних умов, режимів зрошення, комплексу заходів, що забезпечують розширене відтворення родючості зрошувальних грунтів, а також оцінка ерозійної загрози зрошуваній території.
Третій напрям — аналіз гідрогеологічних умов території, оцінка впливу зрошення і супроводжуючих його процесів на якість поверхневих та підземних вод, на зміни гідрогеологічних умов на прилеглих територіях. Розглядаються рекомендації по попередженню забруднення підземних вод і схеми відведення дренажного стоку.
Четвертий напрям полягає в аналізі запропонованих рибоохоронних заходів, вирішення питань охорони рослинного і тваринного світу, ландшафту, атмосферного повітря, надр, пам'ятників історії, культури та ін.
П'ятий напрям полягає в екологічній оцінці кожного варіанта технічного рішення, включаючи альтернативні (розробка яких згідно з вимогами ОВНС обов'язкова), аналізі економічних та демографічних аспектів.
Шостий напрям екологічної експертизи — узагальнення всіх аспектів аналізу і складання експертного висновку. При позитивній оцінці проекту необхідно у експертному висновку привести вимоги та рекомендації щодо попередження несприятливих екологічних наслідків, які можна передбачити на стадії підготовки робочої документації. При негативному вирішенні необхідне обгрунтування всіх висунутих аргументів з відповідними посиланнями на природоохоронні норми і правила, а також останні досягнення науки та практики.
Особливість проведення екологічної експертизи проектів осушення полягає в розгляді комплексу геолого-геоморфологічних, кліматичних і гідрогеолого-гідрохімічних умов осушуваної території з метою визначення її сучасного меліоративного стану.
Необхідною умовою достовірності екологічної експертизи є також розгляд грунтово-меліоративних умов об'єкта з позицій структури ґрунтового покриву, а не окремих ґрунтових відмін, що дозволить виявити екологічно необгрунтовані проектні рішення, що призводять до нерівномірного осушення площі.
При проведенні екологічної експертизи проектів осушення необхідно розглядати питання впливу осушення на прилеглі території, відведення дренажних вод і оцінки з екологічних позицій вибраних способів та методів осушення.
Екологічна оцінка якості зрошувальної води.
Одним з основних завдань екологічної експертизи проектів зрошення є вирішення питання придатності зрошувальної води з цією метою. При цьому потрібний комплексний підхід, що враховує поряд з якістю води природногосподарські умови її використання, розгляд всього комплексу рішень, включаючи екологічні, агрономічні, технічні та економічні критерії. Необхідність такого підходу обумовлена впливом якості води на навколишнє середовище в цілому — якість культурних рослин і бур'янів та їх продуктивність; якість підземних та дренажних вод; ступінь забрудненості та властивості грунтів; прояви водної та вітрової ерозії; довговічність споруд зрошувальної мережі.
Якщо в проектних матеріалах подана оцінка води по всіх типах показників, то необхідно розпочати більш детальний аналіз згідно з агроекологічним оціночним критерієм, при цьому можна використовувати оцінку якості води згідно з різними методами, які пройшли практичне випробовування. Кількість вибраних оціночних методів має бути досить повною для вірогідного визначення ступеня небезпеки засолення та засолонцювання.
Розроблювані різними організаціями проекти ДОСТів на зрошувальну воду знаходяться в стадії обговорення та узгодження і до їх офіційного затвердження необхідно користуватися існуючими методами та критеріями оцінки якості зрошувальних вод, оцінювати придатність води для зрошування чорноземів враховуючи солевитривалість рослин, властивості та режими грунтів, техніку і технологію зрошення, меліоративний стан зрошуваних земель.
Для збереження і підвищення родючості зрошуваних чорноземів треба здійснити такі заходи:
подавання води на систему з закритої мережі нормами, що не перевищують вологоємності верхнього 0,5—0,7-метрового шару (по дефіциту ґрунтової вологи);
періодичне внесення меліоративних доз органічних добрив та кальційвмісних речовин, що забезпечують бездефіцитний баланс гумусу і оптимізацію фізичних та хімічних властивостей грунтів;
вирощування поливних культур у сівозміні з багаторічними бобовими та злаковими травами;
широке використання нічних поливів і пересувних систем зрошення.
Визначення придатності територій для зрошення.
При проведенні екологічної експертизи проектів будівництва (реконструкції) зрошувальних систем дря визначення ступеня придатності територій для зрошення необхідний розгляд матеріалів гідрогеолого-меліоративного районування з Прогнозом зміни гідрогеологічних умов під впливом зрошення; матеріалів районування території зрошення по умовах використання дренажу; матеріали грунтово-меліоративного групування грунтів, рекомендації щодо їх використання і прогнози зміни їх властивостей під впливом зрошення.
При аналізі змін властивостей грунтів при зрошенні необхідно враховувати вплив на протікання цих процесів, якості зрошувальних вод, режимів та умов зрошення, вихідних властивостей грунту, культури землеробства. Для чорноземів півдня України можна використовувати діагностичні критерії деградації чорноземів по основних властивостях, розроблені Українським НДІ ґрунтознавства та агрохімії ім. А. М. Соколовського.