У силу властивих йому властивостей місто, як вважає З. М. Яргіної, проявив себе як "найбільш масштабна і змістовна форма просторової організації суспільства". Історія людства, події XX ст. підтверджують, що місту немає альтернативи.
З структурної складністю і складністю динаміки міста пов'язані такі його властивості, як суперечливість, проблемність, парадоксальність. Місто-суперечлива форма територіальної організації суспільства. Протиріччя закладені в ньому із самого початку, укладені у самій його суті. Вони можуть бути послаблені продуманим регулюванням, а можуть бути і посилені помилками та прорахунками керівників і проектувальників. Але корінь проблем і протиріч - лише почасти в діях людей. Суперечності і проблеми породжує саме місто.
Ресурси міста використовуються різними функціями, між якими і виникають суперечності - свого роду конкуренція функцій. Виявляється конфронтація між старими і новими виробництвами. Різні верстви населення висувають різні вимоги до організації міського середовища, прагнуть сформувати її у відповідності зі своїми потребами, смаками та уявленнями. Місто, збільшуючись у розмірах, як би виростає з стала йому тісного одягу. Стають дуже вузькими вулиці, не здатні пропускати збільшені потоки транспорту. Центр не справляється з обслуговуванням і міста, і агломерації. Потужність систем комунального господарства виявляється вичерпаною.
Вираз американця Б. Беррі "місто - система в системі міст" став крилатим. Воно лаконічне й точно виражає і суть міста, і вказує на його місце в розселенні. Системний підхід до вивчення і проектування міста плідний і необхідний. Місто - система, але система дуже парадоксальна. Різні елементи міста розвиваються різними темпами. Відбувається неузгодженість системи, порушення пропорційності та відповідності складових місто частин та елементів. Хоча, коли місто проектується, ці домірність і взаємну відповідність суворо забезпечується на основі ретельних розрахунків.
Починаючи своє життя, місто веде себе вкрай норовливо. Він наступає на своє природне оточення, в контакті з яким, перш за все, сам зацікавлений. Привертає на свої підприємства і будівництва мігрантів, які важко пристосовуються до життя в умовах міста, особливо, якщо це місто великий. Місто зосереджує найбільші культурні цінності, але в ньому виникає і соціальне дно. У місті велич культури, досягнення прогресу поєднуються з явищами соціальної патології. Будучи динамічним, будучи рушієм прогресу, що вимагає від самого міста постійних змін, він одночасно і хранитель культурно-історичної спадщини, чудових творінь зодчества різних епох. Сама міське планування є нерідко історичним пам'ятником. Внаслідок цих особливостей і протиріч у місті виникає якийсь механізм гальмування.
Завдання містобудівників - місто, що цілком витканий з проблем і протиріч, зробити гармонійним і зручним, які мають повноцінного міського середовищем - надзвичайно складна. Її розв'язання потребує надійних наукових підстав.
2. Загальні екологічні проблеми міст світу
Екологічні проблеми міст, головним чином найбільш великих з них, пов'язані з надмірною концентрацією на порівняно невеликих територіях населення, транспорту й промислових підприємств, з утворенням антропогенних ландшафтів, дуже далеких від стану екологічної рівноваги.
Темпи росту населення миру в 1.5-2.0 рази нижче росту міського населення, до якого сьогодні ставиться 40% людей планети. За період 1939 - 1979 рр.. населення великих міст виросло в 4, у середніх - в 3 і малих - в 2 рази.
Соціально-економічна обстановка привела до некерованості процесу урбанізації в багатьох країнах. Відсоток міського населення в окремих країнах дорівнює: Аргентина - 83, Уругвай - 82, Австралія - 75, США - 80, Японія - 76, Німеччина - 90, Швеція - 83. Крім великих міст-мільйонерів швидко ростуть міські агломерації або міста, що злилися. Такі Вашингтона-Бостон і Лос-Анджелес - Сан-Франциско в США; міста Руру в Німеччині; Москва, Донбас і Кузбас у СНД.
Кругообіг речовини і енергії в містах значно перевершує такий у сільській місцевості. Середня щільність природного потоку енергії Землі - 180 Вт/м2, частка антропогенної енергії в ньому - 0.1 Вт/м2. У містах вона зростає до 30-40 і навіть до 150 Вт/м2 (Манхеттен).
Над великими містами атмосфера містить в 10 разів більше аерозолів і в 25 разів більше газів. При цьому 60-70% газового забруднення дає автомобільний транспорт. Більше активна конденсація вологи приводить до збільшення опадів на 5-10%. Самоочищення атмосфери перешкоджає зниження на 10-20% сонячної радіації й швидкості вітру.
При малій рухливості повітря теплові аномалії над містом охоплюють шари атмосфери в 250-400 м, а контрасти температури можуть досягати 5-6 С. З ними зв'язані температурні інверсії, що приводять до підвищеного забруднення, туманів і зможу.
Міста споживають в 10 і більше разів більше води розраховуючи на 1 людину, чим сільські райони, а забруднення водойм досягає катастрофічних розмірів. Обсяги стічних вод досягають 1м2 у добу на одну людину. Тому практично всі великі міста відчувають дефіцит водних ресурсів і багато хто з них одержують воду з вилучених джерел.
Водоносні горизонти під містами сильно виснажені в результаті безперервних відкачок свердловинами і колодязями, а крім того забруднені на значну глибину.
Корінному перетворенню піддається й грантовий покрив міських територій. На великих площах, під магістралями й кварталами, він фізично знищується, а в зонах рекреацій - парки, сквери, двори - сильно знищується, забруднюється побутовими відходами, шкідливими речовинами з атмосфери, збагачується важкими металами, оголеність ґрунтів сприяє водній і вітровій ерозії.
Рослинний покрив міст звичайно практично повністю представлений "культурними насадженнями" - парками, скверами, газонами, квітниками, алеями. Структура антропогенних фітоценозів не відповідає зональним і регіональним типам природної рослинності. Тому розвиток зелених насаджень міст протікає в штучних умовах, постійно підтримується людиною. Багаторічні рослини в містах розвиваються в умовах сильного гноблення.
місто людина екологічна проблема
3. Мікрокліматичні характеристики міст
Господарська діяльність, планування житлових кварталів, обмежене кількість зелених насаджень призводять до того, що в містах, особливо великих, складається свій мікроклімат, який в цілому погіршує його екологічні характеристики.
У безвітряні дні над великими містами на висоті 100-150 м може утворюватися шар температурної інверсії, що затримує забруднені маси повітря над територією міста. Це поряд зі значними тепловими викидами й інтенсивним нагріванням кам'яних, цегельних і залізобетонних споруд призводить до нагрівання центральних районів міста.
Особливо слід сказати про несприятливі вітрових режимах, що виникають у багатьох районах новобудов з вільною забудовою. Добре відомо, що перепади атмосферного тиску, особливо його зниження, дуже несприятливо позначаються на самопочутті людей, що страждають серцево-судинними захворюваннями. Разом з тим у багатьох районах новобудов через нераціональну планування кварталів в окремих їх точках можуть спостерігатися місцеві падіння атмосферного тиску. Так, у невеликих проміжках між двома великими будинками за певних напрямках вітру швидкість вітрових потоків може значно зростати. Відповідно до законів аеродинаміки в цих точках відбувається місцеве падіння атмосферного тиску (до десятків мілібар), що з внутрішньої сторони кварталу набуває пульсуючий характер (частота близько 5-6 Гц). Зона подібного пульсуючого тиску поширюється на 15-20м у сторони від проміжку між будинками. Подібне, хоча й менш чітко виражене положення спостерігається й на верхніх поверхах будинків із плоскою покрівлею. Зайве говорити, що перебування в цих зонах людей, що страждають серцево-судинними захворюваннями, може негативно впливати на їхнє здоров'я.
Рішення даної проблеми постійно вимагає проведення в районах новобудов комплексу заходів щодо нормалізації вітрового режиму в окремих мікрорайонах за рахунок більш раціонального планування кварталів, будівництва вітрозахисних споруд та висадки зелених насаджень.
4. Зелені насадження в містах
Наявність у містах зелених насаджень є одним з найбільш сприятливих екологічних факторів. Зелені насадження активно очищають атмосферу, кондиціонують повітря, знижують рівень шумів, перешкоджають виникненню несприятливих вітрових режимів, крім того, зелень в містах благотворно діє на емоційний стан людини. При цьому зелені насадження повинні бути максимально наближені до місця проживання людини, тільки тоді вони можуть надавати максимальний позитивний екологічний ефект.
Проте в містах зелені насадження розташовані вкрай нерівномірно. Зелене будівництво в районах новобудов також пов'язане з чималими труднощами як технічного, так і економічного характеру. Вартість озеленення 1 га території обходиться в середньому в 20 тис. руб., А пристрій газону на тій самій території - 6 тис. руб. Озеленення дрібних ділянок коштує ще дорожче, досягаючи 10-15 тис. руб. за 1 м2. Ясно, що в останньому випадку дешевше і простіше асфальтувати дворову територію, ніж озеленювати її. У технічному відношенні зелене будівництво не може знаходитись на території новобудов і гнити в ґрунті відходів будівництва. Проте максимально можливе озеленення міських територій належить до числа найбільш важливих екологічних заходів у містах.
Завершуючи розбір основних факторів, що формують екологічний стан у містах, зупинимося ще на одній проблемі, безпосередньо пов'язаної з екологією людини. Вище вказувалися фактори, що формують навколишнє середовище міст, тим часом дорослий житель великого міста в будній день переважну частину часу проводить в замкнутих просторах - 9 год. на роботі, 10-12 - вдома і не менше години в транспорті, магазинах та інших громадських місцях і, таким чином, безпосередньо стикається з навколишнім середовищем міста приблизно 2-3 години на день. Цей факт змушує звернути особливо серйозну увагу на екологічні характеристики виробничої та житлової середовищ.