На підставі рибогосподарської характеристики експерт приймає принципове рішення про допустимість розташування водозабірної споруди у запропонованому місці. З практики роботи слід відзначити, що кращих результатів досягають при безпосередньому контакті експертів з проектними організаціями на ранніх стадіях проектування (вибір ділянки, передпроектні рішення). При розміщенні водозабору, що планується, проектній організації пропонується визначити кілька можливих варіантів і в подальшому керуватися рибогосподарськими характеристиками ділянок. При цьому є можливість погодити найбільш сприятливий для рибного господарства варіант розміщення водозабору.
Наступним важливим питанням при експертизі водозабірних споруд є розгляд проектної документації безпосередньо рибозахисного устаткування (РЗУ), яким планується обладнати водозабірну споруду. Згідно з природоохоронними нормами забір води з рибогосподарських водойм недопустимий без обладнання водозабірної споруди рибозахисним устаткуванням. Існують численні типи РЗУ, які умовно можна поділити на три групи: механічні, гідравлічні та фізіологічні огородження. Рибозахисна ефективність їх залежно від гідрологічних особливостей водойми, концентрації риби, її вікового, видового складу досить різноманітна і коливається від 15—20 до 75—80 %. Рибозахисний ефект РЗУ визначається співвідношенням кількості риби, що потрапляє у водозабір, при наявності устаткування і без нього.
При прийнятті рішення про можливість застосування певного типу РЗУ в першу чергу треба визначити, чи є запропоноване устаткування типовим і чи погоджене воно з постійною іхтіологічною комісією органів рибоохорони.
З досвіду експлуатації РЗУ і за даними іхтіологічних спостережень, на водозабірних спорудах добре виявили себе рибозахисні устаткування механічної групи, які створюють перешкоди рибі на шляху до всмоктуючого оголовку. З цієї групи найбільше поширення одержали металеві сітки з вічком не більше 4X4 мм і фільтруючі касети з наповнювачем, діаметр фракцій яких не перевищує 25—З0 мм.
При розгляді проектної документації на експериментальні або комбіновані РЗУ у висновку треба обумовити обгрунтування кошторису будівництва на проведення іхтіологічних спостережень протягом двох років.
Умови скидання стічних вод у рибогосподарські водойми
Скидання стічних вод у рибогосподарські водойми після відповідного очищення допускається лише у випадку неможливості повного використання їх у виробництві або на зрошення і випаровування. При розгляді документації, крім загальноприйнятих природоохоронних нормативних документів, експерт повинен керуватися «Водним кодексом», «Положенням про охорону рибних запасів і про регулювання рибальства», а також «Правилами охорони поверхневих вод від забруднення стічними водами». Згідно з цими документами, забороняється всяке скидання стічних вод в місцях масового нересту, нагулу і зимівлі риби, наявність яких визначається рибогосподарською характеристикою.
На відміну від водойм культурно-побутового призначення у рибогосподарських водоймах концентрації забруднюючих речовин стічних вод при їх змішуванні з водами цих водойм по всіх показниках забруднень не повинні поширюватись більш як на 500 м. Експерту також треба користуватися «Узагальненим переліком гранично допустимих концентрацій (ГДК) і орієнтовно безпечних рівнів шкідливих речовин для води рибогосподарських водойм». При цьому необхідно, щоб надходження стічних вод не змінювало складу і властивостей води рибогосподарських водних об'єктів по жодному з показників, наведених у переліку ГДК шкідливих речовин у водотоках. Категорично забороняється скидання у рибогосподарські водойми стічних вод з шкідливими речовинами, для яких не встановлені рибогосподарські гранично допустимі концентрації. Особливу увагу при розгляді проектної документації слід приділяти запланованому скиданню речовин, які поглинають при розкладанні кисень води у великій кількості, і скиданню термальних вод, що порушують температурний режим водойми. Необхідно звертати увагу на такі порушення, що часто зустрічаються у проектній документації, як недооцінка шкідливостей по лімітуючих показниках, а при застосуванні глибоководного розсіюючого випуску — невиконання вимоги досягнення встановленої для рибогосподарських водойм якості води безпосередньо у місці змішування очищених стоків з водою водойм.
Проведення робіт на водоймах
При експертизі проектної документації на проведення звичайних днопоглиблювальних, вибухових робіт і робіт по прокладанню продуктопроводів, кабелів зв'язку тощо з екологічної точки зору варто загострити увагу на таких головних питаннях.
Чи розроблена документація, що надається згідно з вимогами законодавства України про охорону навколишнього середовища, законодавства про надра, водного законодавства, законодавства про охорону рибних запасів і правил рибальства, що діють на території України, а також Правил охорони поверхневих вод від забруднення стічними водами.
Чи розроблені технологічні схеми (або інша проектна документація) в обсязі й у відповідності з вимогами «Тимчасового положення про технологічні схеми видобування піску, гравію і піщано-гравійної суміші в руслах судноплавних річок та інших судноплавних водоймах», головні вимоги якого, зокрема, в плані охорони навколишнього середовища передбачають:
а) опис місцерозташування найближчого господарсько-питного водозабору, що знаходиться у районі родовища;
б) розрахунок обсягу відходів (сухе сміття, ганчір'я, підсланцеві води, побутові й виробничі стічні води) і заходи по вилученню цих відходів із блоків розробки родовища;
в) розрахунок по визначенню відстані виносу зважених часток грунту від місця проведення робіт до створу, де вміст зазначених речовин відповідає рибогосподарським вимогам і вимогам водокористування;
г) площа розробки дна водойми або територія прибережної смуги (зона);
д) заходи, що забезпечують виконання вимог водокористування і рибного господарства до концентрацій зважених часток грунту у воді водойм.
Треба також відзначити, що обов'язково в матеріалах повинен бути розроблений розділ оцінки впливу запланованої господарської діяльності на стан навколишнього середовища в районі проведення робіт і відповідно на стан іхтіофауни, інших об'єктів промислу і гідробіонтів. Треба також врахувати, що вимагається розміщення об;єктів і проведення робіт передбачати у місцях, і засобами, які мають мінімальний негативний вплив на водні екосистеми і рибні запаси. У випадках, коли заплановані заходи не дозволяють повністю уникнути негативного впливу на екологічні умови водойм і забезпечити збереження і відтворення в них рибних запасів, проводиться оцінка (підрахунок) збитку рибним запасам внаслідок порушення поверхні дна, ліквідації біоценозів, знищення нерестилищ, підвищення замуленості води і прилеглих площ, загибелі риби та інших видів впливу. У цьому випадку збиток підраховується відповідно до «Тимчасової методики оцінки збитку, що завдається рибним запасам внаслідок будівництва, реконструкції і розширення підприємств, споруд та інших об'єктів і проведення різних видів робіт на рибогосподарських водоймах».
При цьому розробляються заходи, на підставі яких при затвердженні проектної документації приймається рішення про необхідність і доцільність виконання додаткових заходів по збереженню рибних запасів (будівництво за рахунок коштів замовника запланованих робіт або об'єктів рибоводних господарств, заводів тощо, або інших заходів, визначених галузевою наукою і погоджених Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, іншими органами рибоохорони на території держави).
При проведенні днопоглиблювальних робіт, прокладанні кабелів зв'язку, будівництві різного типу Продуктопроводів, що перетинають водойми і водотоки, для поглиблення і розробки підводних траншей застосовується гідромеханізований спосіб проведення робіт. У всіх проектних матеріалах у вигляді додатків, або в їх складі обов'язково повинні бути:
1) рибогосподарська характеристика водойми в районі (на ділянці) будівництва або проведення робіт, підготовлена і видана іхтіологічною службою відповідних органів рибоохорони з погодженням проведення робіт у водоймі, визначенням в разі необхідності конкретного місця проведення робіт, місць відвалів грунту, способів проведення робіт та інших необхідних заходів, спрямованих на збереження і відтворення рибних запасів;
2) висновок санітарно-епідеміологічної служби;
3) висновок місцевих природоохоронних органів про проектні рішення.
Виконання викладених у цьому розділі вимог і положень, а також врахування пропозицій, обгрунтованих на досвіді попередньої роботи по екологічній експертизі проектів дозволить запобігти і значно зменшити несприятливий вплив при запланованій господарській діяльності на рибогосподарських водоймах.
Не допускається приймання в експлуатацію об'єктів виробничого призначення, по яких в порушення встановленого порядку внесені зміни в склад пускових комплексів, передбачених проектом.