Трагедія Аральського моря як приклад недбалого користування природними ресурсами (стр. 2 из 5)

Рівень Аральського моря до 1961 року був стабільним, його обсяг становив 1064 куб. Км, а площа дзеркала води - 66, 4 тис. кв.км . Через вилучення річкових вод для збільшення зрошуваних площ екологічна рівновага почала руйнуватися. До Аральського моря доходила лише половина від раніше сформованого річкового стоку. Але навіть цієї кількості було достатньо для підтримки рівня моря на позначці 53 м абс. Однак, в результаті суто аграрної спрямованості розвитку економіки регіону з нестримним нарощуванням площ зрошуваних земель та обсягів безповоротного водоспоживання на тлі низки маловодних років, приплив води в дельти річок Амудар'ї і Сирдар'ї різко скоротився, склавши, наприклад у 1982 і 1983 рр. усього 2,28 і 3,25 куб. км відповідно. Починаючи з 1961 р. рівень моря знижувався зі зростаючою швидкістю від 20 до 80-90 см / рік. За 35 років, з 1960 по 1995 рік, море недоотримало близько 1000 куб. км річкових вод, в результаті чого рівень моря знизився на 17 м, площа акваторії зменшилася більш ніж наполовину, а обсяг скоротився на 75%.

У кліматичних умовах басейну Аральського моря буде потрібно 60 км3 у рік для підтримки площі поверхні Аральського моря на рівні 60 тисяч км2, що складає рівень 1960.

Для заповнення висохлого моря до рівня 1960 р. необхідно тисяча кубічних кілометрів води. Це приблизно дорівнює повному обсягу стоку Амудар'ї і Сирдар'ї за 10 років без водозабору для зрошення.[2]

Приблизний середній водний баланс Аральського моря для різних рівнів економічного розвитку виглядає таким чином (цифри подано в куб. Км на рік):

Таблиця 1

Середній водний баланс Аральського моря в різні періоди

Об’єм наявних водних ресурсів у басейні	Природні втрати води	Використання води	Приплив в Аральське море
1930	115	36	25	54
1960	115	13	48	54
1990	115	7	103	5

Зменшений приплив води в Аральське море викликаний не тільки збільшенням вимог на воду для зрошення, надлишок води надходив пониження в пустелі, дренажна вода з зрошуваних полів не поверталася в річки і, крім того, були заповнені великі водосховища.

Таблиця 2

Водний баланс Аральського моря

1912 - 1960	Притік в Арал	Вода, що залишилась для Аралу	Дефіцит
Річки, ґрунтові води, опади, втрати в дельтах, випаровування з поверхні моря	63410	869
ВСЬОГО	77	77	0

Таблиця 3

Водний баланс Аральського моря (продовження)

1960 - 1990	Притік в Арал	Вода, що залишилась для Аралу	Дефіцит
Річки, ґрунтові води, опади, втрати в дельтах, випаровування з поверхні моря	555	434
ВСЬОГО	15	38	23

З 1960 по 1990 рр. площа зрошуваних земель в Центральній Азії збільшилась з 4,5 млн. до 7 млн. га. Населення у регіоні зросло з 14 млн. до 50 млн. Вимоги на воду в народному господарстві зросли з 60 по 120 км3 в рік, з яких 90% необхідні для зрошення.

Водозабір здійснювався, головним чином, з двох річок, що живлять Аральське море - Амудар'ї і Сирдар'ї, причому в такому масштабі, що до середини 80-х років в Аральське море надходила лише невелика частина їх стоку. Надмірне використання води для зрошення призвело до поступового висихання Аральського моря, опустелювання його дельт. Вода моря з солонуватою (10 г/л) перетворилася в сильно засолену (40 г/л), зробившись непридатною для проживання багатьох видів флори і фауни, часто ендемічних.

За 20 років рівень озера знизився на 17 м, що призвело до катастрофічних соціально-економічних наслідків для населення Приаралья (чисельність якого оцінюється в 3 млн. чоловік).

В результаті в Приаральї сформувався складний комплекс еколого-соціально-економічних проблем, що мають за походженням і рівнем наслідків, міжнародний характер. Море втратило колишнє рибогосподарське і транспортне значення. Воно розділилося на дві частини - Великий і Малий (Північний) Арал і відійшло від берегів місцями більш ніж на 100-150 км. [2]

За останні роки спостерігається тенденція до зниження водозабору, приблизно на 10%, усіма республіками басейну Аральського моря крім Республіки Узбекистан.

Незважаючи на це рівень Аральського моря продовжує знижуватися. Для стабілізації рівня на сучасному рівні необхідний, за висновком експертів, щорічний приплив води об'ємом 35 км3 проти фактичного 15 км3.

Природно виникають питання, де взяти необхідний обсяг води і як його довести до Аральського моря? Адже пропускна здатність русел річок у нижній течії дуже низька. Так, русло Сирдар'ї не здатне пропустити скиди з Токтогульского водосховища, якщо останнє працює в зимовому режимі.

Крім того, наразі спостерігаються проблеми, які не сприяють покращенню ситуації в Аральському морі [4]:

а) практичні заходи з порятунку Аральського моря країнами регіону або взагалі не вживаються, або ці заходи малоефективні;

б) знижується якість роботи з моніторингу обсягів забраної і використаної води;

в) відсутні надійні спостереження за стоком річок в зоні їх формування, а також за скидами в Аральське море.

Нижче наведений космічний знімок вигляду Аральського моря на березень 2010 року [7]:

Рис. 1 Аральське море березень 2010 року

3. Водний баланс Аральського моря

Нижче представлені результати з оцінки динаміки зміни площі водної поверхні Аральського моря.[3]

Таблиця 4

Динаміка зміни площі водної поверхні Аральського моря

Дата	Джерело інформації	Площа, кв. км.	% від площі моря в 1960 г.
1960-і рр.	топографічна карта,масштаб 1:1 000 000	68 900	100
1984 р.	загальногеографічна картаз Атласу офіцера,масштаб 1:7 000 000	59 878	86,9
17 липня 1993 р.	зображення«Ресурс-О1» / МСУ-СК	36 182	52,5
7 липня 2001 р.	зображення Terra / MODIS	28 025	40,7
12 вересня 2002 р.		20 687	30,0
1 травня 2003 р.		20 628	29,9
16 серпня 2004 р.		18 846	27,4
17 серпня 2005 р.		19 192	27,9
29 серпня 2006 р.		15 479	22,5
12 липня 2007 р.		14 183	20,5
5 жовтня 2008 р.		10 579	15,4
14 листопада 2009 р.		«Метеор-М» № 1/КМСС	11,8	15,4

C оголеного, площею 35 тис.кв.км, засоленого колишнього дна видувається і виноситься за межі Аральського моря до 100 млн. т. на рік солоної пилу. У її складі переважають зважені частинки у вигляді аерозолів з домішкою сільськогосподарських отрутохімікатів, добрив та інших шкідливих компонентів промислових і побутових стоків.[1]

Таблиця 5

Розвиток екологічної кризи в басейні Аральського моря (період 1966-1996 рр.)

Характеристики	Од.вимір.	1966	1976	1996	2000
Площа "нової" сольовий пустелі, що виникла в результаті всихання моря	кв.км	Ні	130200	38000	42000
Фізична маса солі, пилу і відходів у межах сольовий пустелі	млн.т	Ні	500	2300	3300
Площа, на яку поширюється винос солей і пилу	тис.кв.км	Ні (фактично мало місце пом'якшувальну і сприятливий вплив акваторії Аралу на площі 68900 кв.км)	100-150	250-300	400-450
Наростання виносу і випадання солей і пилу	кг/га	Ні	100-200	500-700	700-1100
Чисельність населення в зоні, схильній до впливу екологічної кризи	тис.чол	Ні	500-600	3000-3500	3500-7000

За рахунок зменшення розмірів моря, збільшення випаровування і надходження дренажно-колекторних вод значно зросла солоність води, яка склала в 1965 році 9,94 г / л, а в даний час близько 15 г / л. На 2000 рік через багатоводність і, як результат деяких заходів раціонального використання водних ресурсів, зниження рівня моря скоротилося і навіть спостерігається тенденція до зростання в районі малого Аральського моря.[1]

4. Причини висихання Аралу

·Інтенсивний забір води на поливи бавовнику.

Починаючи з часів, коли керівництво партією комуністів стала проявлятися в найбільш потворній формі, в державах Центральної Азії відбувалося нестримне освоєння нових земель для вирощування таких «водолюбних» монокультур якими є бавовник і рис.

В умовах цих держав, де аграрний сектор майже повністю базується на зрошуваному землеробстві, відбувався інтенсивний водозабір з єдиних джерел водопостачання регіону - басейнів, річок Сирдар'я і Амудар'я. Страх перед невблаганною і все бракує водою, починаючи з кінця 70-х років минулого століття, змусив республіки Центральної Азії все більше орієнтуватися на створення запасів «своєї» води шляхом будівництва численних водосховищ, водозаборів, каналів, причому йшло цинічне змагання в тому, хто зуміє перехопити основний обсяг річкових вод у верхів'ях цих двох річок.

Природно, інерція партійно-радянського методу управління водними ресурсами, складна і громіздка система узгодження інтересів цих республік (п'ять республік Центральної Азії) у питаннях перерозподілу водних ресурсів, при повній відсутності водозберігаючих технологій у зрошенні та землеробстві, призвели до повної відсутності попуску води в Арал, в окремі роки навіть для питного водопостачання.