4.Вплив відходів міста на навколишнє середовище
Відходи є одним з найбільш значних факторів забруднення довкілля. Величезні обсяги накопичення твердих побутових відходів – це реальна небезпека для населення і навколишнього природного середовища, яка є на сьогодні складною проблемою і потребує негайного розв’язання.
Незадовільна організація з боку управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації, місцевих органів виконавчої влади та органів самоврядування по поводженню з твердими побутовими відходами привела до утворення багато численних звалищ у межах міста, на території житлових кварталів та вулиць, в деяких випадках, до накопичення побутових відходів у сміттєприймальних камерах і сміттєпроводах житлових будинків, у місцях рекреації населення, лісопосадках, ринках, які є реальними джерелами перебування й розмноження гризунів, шкідливих комах та джерелами небезпечних зооантропонозів (чума, туляремія, сказ, лептоспіроз, а також таких захворювань, як ати пічна пневмонія (SARS), геморагічна лихоманка із нирковим синдромом).
Також токсичні компоненти стихійних звалищ забруднюють не тільки грунт і повітря, але і крізь землю потрапляють у підземні та поверхневі води, розвіюються вітром.
Порушення в системі планового очищення територій житлової забудови міста від побутових відходів, спалювання сміття призводить до забруднення атмосферного повітря токсичними, в т.ч. канцерогенними речовинами.
Майданчики для збору ТПВ не мають твердого покриття, не огорожені. Контейнери для сміття без кришок, не пофарбовані, їх мийка та дезінфекція не організована. За порушення герметичності сміттєзбирачів, відсутності у них кришок, несвоєчасного вивезення відходів, недбалого прибирання майданчиків псується атмосферне повітря, забруднюється грунт навколо майданчиків, у сміттєзбирачі потрапляють атмосферні опади і відходи набувають підвищеної вологості.
До основних порушень на полігонах ТПВ належать: проводження несвоєчасного ущільнення відходів та їх ізоляція грунтом, неприйняття мір, перешкоджаючих виникненню пожеж на звалищах, відсутність системи збору і очищення фільтрату. Має місце унос вітром легких фракцій відходів та забруднення ними прилеглої території, не ведеться моніторинг за впливом полігонів на об’єкти довкілля.
У місцях поховання відходів екологічна обстановка значно гірша, що пов'язане із забрудненням практично всіх компонентів природного середовища: атмосфери, грунтового покриву, поверхневих і підземних вод. У зв'язку з цим в місцях утилізації відходів необхідний моніторинг природного середовища, що є системою дискретних і безперервних спостережень за станом природного середовища і її оцінки для своєчасного виявлення і усунення негативних антропогенних процесів, а також здійснення комплексу ефективних природоохоронних заходів на основі оперативних і середньострокових прогнозів стану природного середовища.
До складу моніторингу ділянки утилізації відходів і прилеглих до них територій входять:
1. Система спостережень і контроль за рівнем забруднення всіх компонентів природного середовища (атмосферного повітря, грунтів, порід зони аерації, поверхневих і підземних вод).
2. Оцінка стану окремих компонентів природного середовища на основі екологічних і санітарно-епідеміологічних критеріїв; комплекс оперативних і середньострокових прогнозів стану природного середовища для розробки ефективних природоохоронних заходів.
3. Отримання повною, своєчасною і достовірною информа-ции про полягання природного середовища в місцях знешкодження і заХ°1 ронить відходів і прилеглих територій, а також показників технічного стану природоохоронних споруд.
4. Забезпечення всіх користувачів своєчасною і повною інформацією про стан природного середовища.
5. Розробка експлуатаційних, технологічних і будівельних природоохоронних заходів щодо запобігання забрудненню атмосферного повітря, грунтів, поверхневих і підземних вод.
6. Оцінка ефективності здійснюваних природоохоронних заходів.
Враховуючи масштаби і інтенсивність джерел забруднення природного середовища за ієрархічною ознакою і просторово-часовим рівнем, моніторинг в місцях знешкодження і поховання відходів відноситься до локального або импактному, оскільки він пов'язаний з конкретними об'єктами джерел забруднення (полігони по знешкодженню і похованню комунальних, промислових, сільськогосподарських відходів).
Важливими показниками даного виду антропогенної дії на навколишнє середовище є характерні масштаби ланд-шафтно-гидродинамического і ландшафтно-гидрохимического перерозподілу забруднюючих речовин в місцях сполучення між різними компонентами природного середовища. За даною ознакою природно-антропогенні процеси на ділянках утилізації відходів відносяться до поволі протікаючих процесів, спостереження за якими доцільно проводити періодично.
Основними об'єктами моніторингу в місцях знешкодження і поховання відходів є атмосфера, поверхневі і підземні води, грунт, біота, урбанізоване середовище, населення.
Атмосферне повітря є однією з найважливіших складових частин природного середовища, що піддається інтенсивній дії в результаті надходження газоподібних, аерозольних і дисперсних забруднюючих речовин з ділянок поховання відходів. Атмосферне повітря забруднюється за рахунок викиду достатньо великої кількості газоподібних отруйливих речовин, наприклад метану, сірководня і інших газоподібних речовин, і теплового забруднення. Забруднення атмосферного повітря підрозділяють На первинне і вторинне. Первинне забруднення є результатом викиду власне забруднюючих речовин в атмосферу, а вторинне — це результат складних физико-хімічних перетворень забруднюючих речовин або їх з'єднань.
Полягання атмосферного повітря в зоні знешкодження і поховання відходів оцінюють за змістом водяної пари, метану, азоту повітря, діоксиду сірі, фтористого водню, температурі в°здуха і іншим показникам.
Грунтовий покрив також є найважливішим компонентом Природного середовища, що випробовує помітну антропогенну дію в зоні поховання відходів. Пріоритетні показники Дологічного стану — ступінь засоленности останніх лег-*°растворимыми солями, забрудненість важкими металами, наявність органічних забруднюючих речовин, реакція середовища.
У першому випадку засолення грунтів визначається присутністю у водних витяжках іонів SO^", С12~, HCO3~, Ca2+, Mg2+, Na+; у другому випадку — наявністю важких металів: Ni, Pb, Zn, Cr, V, Kd, Zr і ін.
Слід зазначити, що багато важких металів, що містяться в грунтах в незначних кількостях, служать мікроелементами, необхідними для життя рослин, а ті, що містяться в кількостях, що перевищують ГДК, є високотоксичними забруднювачами, що згубно впливають на рослини. Так цинк знижує інтенсивність процесів перетворення органічної речовини в грунтах, викликає зміну фізичних і физико-хімічних властивостей грунтів, достатньо легко поглинається рослинами.
Свинець також негативно впливає на біологічну діяльність в грунті, ингибируя активність ферментів, порушує метаболізм мікроорганізмів. Свинець добре поглинається і накопичується рослинами, що уповільнює їх зростання і веде до поступової загибелі. Згодовування твариною кормів, що містять в 1 кг 3 міліграми свинцю в сухій масі і більш, приводить до накопичення його в тканинах тварин. Накопичення свинцю в організмі людини викликає серйозні захворювання, наприклад анемію, энцеоралопатию і ін.
Найбільш негативно звалища впливають на підземні і поверхневі води. У місцях складування відходів формуються антропогенні водоносні горизонти, по рівню забруднення що перевищують всі існуючі техногенні утворення в підземній гідросфері. Основне джерело надходження забруднювачів в підземні горизонти грунтових вод — унікальний по своїй токсичності фільтрат (і біогаз), що формується в анаеробних умовах в товщі звалища в результаті процесів деполімеризації, сбражи-вания, гуміфікації органічної речовини, сульфатредуции і тому подібне процесів. В результаті мінералізації фільтрат досягає декількох десятків грам на 1 л. У фільтраті присутні іони амонія і хлора, у високій концентрації макрокомпоненти, зміст яких складає декілька грам на 1 л, важких металів (цинк, свинець, нікель, хром, кадмій і інші важкі метали). У фільтраті формуються органічні сполуки змішаних рядів, ароматичні, ациклічні і карбонільні з'єднання всіх класів небезпеки.
Відомо, що разом з пилом і дрібними фракціями ТПВ, які розносяться з території звалищ вітром, основним джерелом несприятливої дії цих об'єктів на навколишнє середовище є газ, що виділяється з товщі відходів, що складують. Встановлені його основні компоненти — метан і діоксид вуглецю. Тому полігони необхідно обладнати системами газового моніторингу і моніторингу грунтових вод.
ВИСНОВОК
В дипломному проекті проаналізований стан довкілля міста Луганська, наведена географічна, геологічна, гідрографічна характеристика міста. Охарактеризовані тверді побутові відходи міста: наведені обсяги побутових відходів у динаміці, проаналізовані методи поводження з ТПВ, діючи у місці, та вплив відходів міста на навколишнє середовище.
На основі фактичних даних розроблено проект полігону: проектна вмістимість полігону складає 4827292,3 м3; фактично відведена площа ділянки складає 40,59 га, в т.ч. саме під полігон 39,99 га. Реальний участок складування ТПВ має прямокутну форму довжиною 1069 м, шириною 380 м, висота полігону складає 40 м.
Фактична вмістимість полігону з рахунком ущільнення складає 7817043 м3. площа ділянки складування розбивається на чотири черги експлуатації, площею 101555 м2 або 10,2 га кожна.
Проведені розрахунки збору та очищення фільтрату: добовий приток фільтрату до дрени 200,47 м3/доб.; кількість дрен дорівнює 2 шт.; питомий приток фільтрату, припадаючий на 1 погонний метр дрени 100,23 м3/доб., обсяг відводженого фільтрату складає 214301 м3/доб.