Екологічна оцінка стану навколишнього середовища в басейні річки Дніпро (стр. 10 из 10)

Для підвищення ефективності і природної родючості необхідно проводити науково обґрунтовані системи землеробства, це може забезпечити окультурення ґрунту.

Окультурення ґрунту – спрямований вплив на ґрунт з метою підвищення ефективності родючості, поліпшення його властивостей та режимів, які відповідають вимогам культурних рослин і забезпечують високі та сталі врожаї з високою якістю продукції. Також одним із заходів підвищення родючості чорноземів є гіпсування. Гіпсування – хімічна меліорація солонців несенням у них гіпсу з метою заміни поглиненого натрію на кальцій.

В цьому розділі я характеризував забруднювачі ґрунтового покриву внаслідок антропогенної діяльності, визначив площу забруднень земель речовинами, що викидаються підприємствами (результати наведені в таблиці 4.1). Наведено характеристику впливу транспорту на грунт. Визначена площа забруднених земель, а також % забруднення басейну.

Запропонував заходи щодо охорони грунтів від ерозії та дефляції, а також захист ґрунтів від процесів вторинного засолення та осолонцювання.

Розділ 5. Загальна екологічна оцінка стану навколишнього середовища в басейні річки

річка басейн атмосфера забруднюючий

Спостереження за довкіллям набули практичного значення ще на початку розвитку людства, оскільки кожному індивіду, щоб вижити, необхідно було мати певну суму знань про навколишнє середовище – сили природи, рослинний і тваринний світ.

Атмосферне повітря забруднюється різними газами, дрібними часточками і рідкими речовинами, які негативно впливають на живі істоти, погіршуючи умови їх існування.

Забруднення води – це зміна її стану або складу, внаслідок чого вона стає менш придатною для всіх видів використання. Під час всіх видів людської діяльності утворюється величезна кількість забрудненої води, що становить серйозну проблему, насамперед для здоров’я людини.

В області - 165 річки довжиною понад 10 км кожна, які належати, до басейну Дніпра. Найбільші з них: Десна з притокою Сеймом, Ворскла, Сула, Псел. Хорол. Густота річкової сітки 0,11 - 0,32 км/км

. Живляться ріки дощовими (12 %) сніговими (68 %) і підземними (20 %) водами. В межах області - численні озера (Чехове, Журавлине, Довге, Шеляхівське та ін.), болота; 26 водосховищ, 1188 ставків. Сумарних водних ресурсів достатньо для водопостачання області. Річки і водойми використовують переважно для рибництва і зрошування, рекреації; гідроенергетичне використання річок обмежене.

Сучасний стан ґрунтів такий, що він є не стільки природним тілом, скільки продуктом людської діяльності, яка спрямована на його поліпшення та підвищення родючості.

Ґрунти родючі, головним чином чорноземні. Потужність найродючіших пластів досягає метра товщини, а іноді навіть більше. Поширені також сірі лісові ґрунти.

Основним забруднювачем стану повітряного та водного середовища басейну річки, а також ґрунтового покриву області, в курсовій роботі є підприємство ВАТ ’’Рівне хліб’’, підприємство викидає велику кількість шкідливих речовин, але всі вони викидаються в межах допустимої норми, тільки окис заліза перевищує допустимі норми. Було встановлено, що вода має ІІІ клас якості і відноситься до посередньої. Грунт порівняно має малий % забруднення – 0,12%, але потрібно вживати заходи для покращення його родючості, адже з сучасних природних і природно-антропогенних процесів в області розвиваються інтенсивні лінійний розмив і площинний змив. На зрошуваних землях розвиваються вторинне засолювання, підтоплення. Спостерігається замулювання водойм.

Досить важливо дотримуватися всіх можливих заходів щодо охорони, захисту і загалом покращення родючості ґрунтів, якості водойм і атмосферного повітря, боротися з різними процесами, які можуть призвести до небезпечних наслідків для здоров’я людини, тваринного і рослинного світу.

Висновок

Під час виконання курсової роботи в першому розділі я визначив, що сприятливими факторами економiко-географічного положення Сумської області є її близькість до великих промислових центрiв Донецько-Приднiпровського економічного району. У геоструктурному відношенні більша частина Сумської області лежить у межах Дніпровсько – Донецької западини, зокрема її рифтової частини (пд. - зх. окраїна) і пн.-сх. борту; пн. - східна, підвищена чистина області належить до Воронезького масиву. Кристалічний фундамент, що складений гнейсами, мігматитами, гранітами, залягає на глибині близько 400м. на Пн. Сх., занурюючись до 2 тис. м. і більше на Пд. Зх. Клімат помірно континентальний. Серед типів ґрунтів переважають чорноземи. Головна річка - Десна з притокою Сеймом, Ворскла, Сула, Псел. Хорол. Річки і водойми використовують переважно для рибництва і зрошування, рекреації; гідроенергетичне використання річок обмежене.

В другому розділі я описав борошномельне виробництво так як всі розрахунки я веду по ВАТ ’’Рівне хліб’’ і по речовинах (окис заліза, оксид азоту, пил борошна), які викидає цей завод. Також я описав окис заліза, оксид азоту, пил борошна, і вказав як вони впливають на довкілля. Встановлено, що підприємство має VІ клас шкідливості.

Виходячи з розрахунків можна побачити, що із всіх речовин тільки окис заліза перевищує ГДК, визначено небезпечну швидкість вітру, розсіювання шкідливих речовин. Були проведені розрахунки з уточнення розмірів санітарно-захисної зони, а також запропоновані графіки з уточнення розмірів СЗЗ і розсіювання шкідливих речовин.

А також запропонував очисну споруду для більш ефективної очистки.

В третьому розділі я визначив екологічну оцінку якості поверхневих вод суші та естуаріїв України, за результатами розрахунків було визначено, що екологічний індекс становить 3,59, тобто категорія якості води ІV, а це означає, що вода відноситься до посередньої і має ІІІ клас якості. Запропоновано заходи, щодо покращення якості води в річці, збереженню водності і охорони вод від забруднення. При плануванні і проведенні водоохоронних заходів прагнуть того, щоб якість води залишилась на природному рівні або в природному стані.

А в 4 розділі я характеризував забруднювачі ґрунтового покриву внаслідок антропогенної діяльності, визначив площу забруднень земель речовинами, що викидаються підприємства, описав забруднюючу речовину з точки зору небезпеки в ґрунтовому покриві. Наведено характеристику впливу транспорту на ґрунт. Визначена площа забруднених земель, а також % забруднення басейну. Запропонував заходи щодо охорони ґрунтів від ерозії та дефляції, а також захист ґрунтів від процесів вторинного засолення та осолонцювання.

Загальна екологічна оцінка стану навколишнього середовища в басейні річки була проведена в 5 розділі.

Список використаної літератури

1. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С. Основи екологічних знань, Київ “Либідь”, 1995 – 286 с.

2. Желібо Є.П., Анопко Д.В., Буслик В.М. Основи технологій виробництва в галузях народного господарства, К.: 2003 – 798 с.

3. Клименко Л. П. – Техноекологія, 2004 – 379 с.

4. Клименко М. О., Прищепа М. О. Моніторинг довкілля, 2003 – 310 с.

5. Лук’янова Л.Б., - Основи екології, Київ “Вища школа”, 2000 - 317 с.

6. Малі річки України – Довідник під редакцією Яцика А.В. К.: 1991.

7. Мацнєв А.І., Проценко С.В., Саблін Л.А. Моніторинг та інженерні методи охорони довкілля – Рівне: 2000 – 400 с.

8. Назаренко І.І., Пальчина С.М., Нікорич В.А. Ґрунтознавство - Чернівці, 2003 – 400 с.

9. В.І. Саранчук, В.В. Ошовський, Г.А. Власов, В.С. Білецький. Хімія і фізика горючих копалин. - Донецьк: Східний видавничий дім, 2008. – с. 600.

10. Паламарчук М.Н., Заковирна Н.Б. Водний фонд України – Київ: Ніка – центр, 2001 – 392 с.

11. Сорокіна В.А. Дані про клімат України, 1999 – 62 с.

12. Українська географічна енциклопедія 1 – 3 том.