X - віддаль, на якій проводиться визначення концентрацій шкідливих речовин
(Х=50,100,200,400,800.1000м);
при Х / <1: (2.25.) при 1 К<Х/ ≤ 8; (2.26.) npи X/ >8,F≤ l,5; (2.27.) при Х/ >8, F >1.5;(2.28.)Дія розрахунку відстані, на якій встановлюється концентрація в межах ГДК, задаємося Х >
Після розрахунку розсіювання потрібно побудувати епюри розсіювання, на яких показано залежність концентрації забруднюючих речовин від відстані до джерела викиду.
Необхідно провести розрахунки щодо ефекту сумації. В тому випадку сума концентрації речовин, що наділені ефектом сумації, нормована на їхні гранично - допустимі рівні і не повинна перевищувати 1.
+ + ……..+ ≤ 1. (2.29.)де:
- фактичні концентрації речовин в атмосфері; - гранично допустимі концентрації тих самих речовин.Речовини, що наділені ефектом сумації, можуть окремо мати концентрації, що не перевищують ГДК і бути нешкідливими, але сумісний вплив всіх забруднювачів викликає такий же вплив, як і речовини, що перевищують гранично допустимі концентрації. Ефектом сумації наділені наступні групи речовин:
ацетон, акролеїн, фталевий ангідрид;
ацетон, фенол;
ацетон, ацетофенол;
ацетон, фурфурол, формальдегід, фенол;
ацетальдегід, вінілацетат;
аерозолі пятиокисного ванадію і окислів марганцю;
аерозолі пятиокисного ванадію і триоксидів хрому:
аерозолі пятиокисного ванадію і сірчистий ангідрид:
бензол і ацетофенол:
озон, діоксид азоту, формальдегід:
оксид вуглецю, діоксид азоту, формальдегід, гексан;
сірчистий ангідрид, аерозоль сірчистої кислоти;
сірчистий ангідрид і сірководень;
сірчистий ангідрид і діоксид азоту;
сірчистий ангідрид, оксид вуглецю, діоксид азоту і фенол;
сірчистий ангідрид, фенол.
Таблиця 2.2
X | С | Сгдк, мах.разове | ||
Окис заліза | ||||
50100 | 0,671,34 | 0,890,91 | 0,070,08 | 0,04 |
200 | 2,69 | 0,58 | 0,05 | |
400 | 5,37 | 0,24 | 0,02 | |
800 | 10,75 | 0,07 | 0,006 | |
1000 | 13,44 | 0,05 | 0,004 |
Розрахунки :
Визначаємо : Х/
:50/75=0,67Х/ ≤ 1 100/75=1,34200/75=2,69 1< Х/
≤ 8400/75=5,37
800/75=10,75Х/ ≥ 8, F<1,51000/75=13,44
Знаходимо безрозмірний коефіцієнт
за формулами (2.25.), (2.26.), (2.27.), оскільки :Х/
≤ 1; 1< Х/ ≤ 8; Х/ ≥ 8; F<1,5 :Знаходимо при небезпечній швидкості вітру
приземну концентрацію шкідливої речовини С( ) в атмосфері по осі факелу викиду на різних відстанях Х (м) від джерела викиду за формулою (2.24.)С=0,89*0,08=0,07
С=0,91*0,08=0,08
С= 0,58*0,08=0,05
С=0,24*0,08=0,02
С=0,07*0,08=0,006
С=0,05*0,08=0,004
Дані розрахунки заносимо в таблицю (2.2) і будуємо епюр розсіювання.
2.5 Уточнення розмірів санітарно - захисної зони
Санітарно - захисні зони (СЗЗ) - це ділянки землі навколо підприємства, які створюють з метою зменшення шкідливого впливу цих підприємств на здоров'я людини. В цих зонах можна розміщувати адміністративно - службові приміщення, склади, гаражі, депо тощо.
Залежно від шкідливості забруднювачів, що викидаються, і можливості їх очистки кожне підприємство відносять до того чи іншого класу шкідливості. Відповідно до цього розрізняють п'ять класів СЗЗ: 1 клас - 1000м; 2 клас - 500м; 3 клас - 300м; 4 клас - 100м: 5 клас - 50м.
До першого класу належать такі виробництва як: хімічні, нафтопереробні, паперово - целюлозні, металургійні комбінати, алюмінієві та мідеплавильні заводи; до другого - цементні, акумуляторі, гіпсові, вапнякові та азбестові заводи; до третього -керамзитові, скло ватні заводи, ТЕС. заводи залізобетонних виробів, асфальтобетонні, кабельні, брикетні: до четвертого - підприємства металообробної промисловості, машинобудівні заводи, електропромисловість; до п'ятого - підприємства легкої промисловості, консервні, електролампово - ліхтарні заводи.
Уточнення стандартної СЗЗ проводимо з врахуванням рози вітрів. Уточнення проводимо за формулою (2.30.):
(2.30.)де:
- найбільша відстань, де формується концентрація забруднюючої речовини в межах ГДК, м ;Р - середньорічна повторюваність напрямку вітру;
- повторюваність напрямку вітрів одного румба при круговій розі вітрів (при восьми румбовій розі = 100/8= 12.5%).Розрахунки :
Уточнення стандартної СЗЗ проводимо з врахуванням рози вітрів за формулою (2.30.)
Результати розрахунків зводимо до таблиці таблиця 2.3.
Таблиця 2.3
Напрямки | Пн. | Пн.Сх. | Сх. | Пд.Сх. | Пд. | Пд.Зх. | Зх. | Пн.Зх. |
P | 8 | 11 | 11 | 16 | 12 | 12 | 14 | 16 |
l | 48 | 66 | 66 | 96 | 72 | 72 | 84 | 96 |
p/р0 | 0,64 | 0,88 | 0,88 | 1,28 | 0,96 | 0,96 | 1,12 | 1,28 |
СЗЗ | 50 | 50 | 50 | 50 | 50 | 50 | 50 | 50 |
Уточнення розмірів СЗЗ побудовано на рис 3.
2.6 Визначення нормативів гранично - допустимого викиду (ГДВ)
ГДВ встановлюється для кожного діючого підприємства, при умові, що викиди від даного підприємства разом з іншими джерелами викидів (із врахуванням перспективи їх розвитку) не створюють максимальної приземної концентрації, яка буде перевищувати ГДК. Розрахунок ГДВ враховує: рельєф місцевості, метеорологічні умови місцевості та інше.
Для одинарного стаціонарного джерела викиду у випадку з круглим устям ГДВ
розраховується за формулами (2.31.) і (2.32.):
якщо < ГДК:(2.31.) , у випадку коли f ≥ 100 або ∆Т ≈ 0; (2.32.)де:
- фонова концентрація, мг/м3(Див. формулу (2.1.)).
Розрахунки:
Оскільки
< ГДК, ГДВ розраховуємо за формулою (2.31.) :ГДВ (окис заліза)