Екологічна оцінка стану навколишнього середовища в басейні річки Дніпро (стр. 5 из 10)

- максимальна віддаль, на якій спостерігається максимальна приземна концентрація рівна ГДК, м:

- безрозмірний коефіцієнт, який визначається в залежності від відношення X / і коефіцієнта F;

X - віддаль, на якій проводиться визначення концентрацій шкідливих речовин

(Х=50,100,200,400,800.1000м);

при Х / <1: (2.25.)

при 1 К<Х/ ≤ 8; (2.26.)

npи X/ >8,F≤ l,5; (2.27.)

при Х/ >8, F >1.5;(2.28.)

Дія розрахунку відстані, на якій встановлюється концентрація в межах ГДК, задаємося Х >

Після розрахунку розсіювання потрібно побудувати епюри розсіювання, на яких показано залежність концентрації забруднюючих речовин від відстані до джерела викиду.

Необхідно провести розрахунки щодо ефекту сумації. В тому випадку сума концентрації речовин, що наділені ефектом сумації, нормована на їхні гранично - допустимі рівні і не повинна перевищувати 1.

+ + ……..+ ≤ 1. (2.29.)

де:

- фактичні концентрації речовин в атмосфері;

- гранично допустимі концентрації тих самих речовин.

Речовини, що наділені ефектом сумації, можуть окремо мати концентрації, що не перевищують ГДК і бути нешкідливими, але сумісний вплив всіх забруднювачів викликає такий же вплив, як і речовини, що перевищують гранично допустимі концентрації. Ефектом сумації наділені наступні групи речовин:

ацетон, акролеїн, фталевий ангідрид;

ацетон, фенол;

ацетон, ацетофенол;

ацетон, фурфурол, формальдегід, фенол;

ацетальдегід, вінілацетат;

аерозолі пятиокисного ванадію і окислів марганцю;

аерозолі пятиокисного ванадію і триоксидів хрому:

аерозолі пятиокисного ванадію і сірчистий ангідрид:

бензол і ацетофенол:

озон, діоксид азоту, формальдегід:

оксид вуглецю, діоксид азоту, формальдегід, гексан;

сірчистий ангідрид, аерозоль сірчистої кислоти;

сірчистий ангідрид і сірководень;

сірчистий ангідрид і діоксид азоту;

сірчистий ангідрид, оксид вуглецю, діоксид азоту і фенол;

сірчистий ангідрид, фенол.

Таблиця 2.2

X			С	Сгдк, мах.разове
Окис заліза
50100	0,671,34	0,890,91	0,070,08	0,04
200	2,69	0,58	0,05
400	5,37	0,24	0,02
800	10,75	0,07	0,006
1000	13,44	0,05	0,004

Розрахунки :

Визначаємо : Х/

:50/75=0,67Х/ ≤ 1

100/75=1,34

200/75=2,69 1< Х/

≤ 8

400/75=5,37

800/75=10,75Х/ ≥ 8, F<1,5

1000/75=13,44

Знаходимо безрозмірний коефіцієнт

за формулами (2.25.), (2.26.), (2.27.), оскільки :

Х/

≤ 1; 1< Х/ ≤ 8; Х/ ≥ 8; F<1,5 :

Знаходимо при небезпечній швидкості вітру

приземну концентрацію шкідливої речовини С( ) в атмосфері по осі факелу викиду на різних відстанях Х (м) від джерела викиду за формулою (2.24.)

С=0,89*0,08=0,07

С=0,91*0,08=0,08

С= 0,58*0,08=0,05

С=0,24*0,08=0,02

С=0,07*0,08=0,006

С=0,05*0,08=0,004

Дані розрахунки заносимо в таблицю (2.2) і будуємо епюр розсіювання.

2.5 Уточнення розмірів санітарно - захисної зони

Санітарно - захисні зони (СЗЗ) - це ділянки землі навколо підприємства, які створюють з метою зменшення шкідливого впливу цих підприємств на здоров'я людини. В цих зонах можна розміщувати адміністративно - службові приміщення, склади, гаражі, депо тощо.

Залежно від шкідливості забруднювачів, що викидаються, і можливості їх очистки кожне підприємство відносять до того чи іншого класу шкідливості. Відповідно до цього розрізняють п'ять класів СЗЗ: 1 клас - 1000м; 2 клас - 500м; 3 клас - 300м; 4 клас - 100м: 5 клас - 50м.

До першого класу належать такі виробництва як: хімічні, нафтопереробні, паперово - целюлозні, металургійні комбінати, алюмінієві та мідеплавильні заводи; до другого - цементні, акумуляторі, гіпсові, вапнякові та азбестові заводи; до третього -керамзитові, скло ватні заводи, ТЕС. заводи залізобетонних виробів, асфальтобетонні, кабельні, брикетні: до четвертого - підприємства металообробної промисловості, машинобудівні заводи, електропромисловість; до п'ятого - підприємства легкої промисловості, консервні, електролампово - ліхтарні заводи.

Уточнення стандартної СЗЗ проводимо з врахуванням рози вітрів. Уточнення проводимо за формулою (2.30.):

(2.30.)

де:

- найбільша відстань, де формується концентрація забруднюючої речовини в межах ГДК, м ;

Р - середньорічна повторюваність напрямку вітру;

- повторюваність напрямку вітрів одного румба при круговій розі вітрів (при восьми румбовій розі = 100/8= 12.5%).

Розрахунки :

Уточнення стандартної СЗЗ проводимо з врахуванням рози вітрів за формулою (2.30.)

Результати розрахунків зводимо до таблиці таблиця 2.3.

Таблиця 2.3

Напрямки	Пн.	Пн.Сх.	Сх.	Пд.Сх.	Пд.	Пд.Зх.	Зх.	Пн.Зх.
P	8	11	11	16	12	12	14	16
l	48	66	66	96	72	72	84	96
p/р0	0,64	0,88	0,88	1,28	0,96	0,96	1,12	1,28
СЗЗ	50	50	50	50	50	50	50	50

Уточнення розмірів СЗЗ побудовано на рис 3.

2.6 Визначення нормативів гранично - допустимого викиду (ГДВ)

ГДВ встановлюється для кожного діючого підприємства, при умові, що викиди від даного підприємства разом з іншими джерелами викидів (із врахуванням перспективи їх розвитку) не створюють максимальної приземної концентрації, яка буде перевищувати ГДК. Розрахунок ГДВ враховує: рельєф місцевості, метеорологічні умови місцевості та інше.

Для одинарного стаціонарного джерела викиду у випадку з круглим устям ГДВ

розраховується за формулами (2.31.) і (2.32.):

якщо < ГДК:(2.31.)

, у випадку коли f ≥ 100 або ∆Т ≈ 0; (2.32.)

де:

- фонова концентрація, мг/м3

(Див. формулу (2.1.)).

Розрахунки:

Оскільки

< ГДК, ГДВ розраховуємо за формулою (2.31.) :

ГДВ (окис заліза)