Екологічна оцінка стану навколишнього середовища в басейні річки Дніпро (стр. 6 из 10)

ГДВ (оксид азоту)

ГДВ (пил борошна)

Таблиця 2.4

Назва речовини	ГДВ	Маса викиду
Окис заліза	1,38	0,29
Оксид азоту	13,83	0,27
Пил борошна	5,76	0,24

Порівнявши результати ГДВ і маси викиду речовин можна побачити, що маси викиду не перевищують ГДВ.

2.7 Заходи по покращенню стану атмосферного повітря

Для того щоб покращити повітряний стан необхідно провести ряд заходів, а саме :

технологічні ;

архітектурно – планувальні ;

санітарно – технічні ;

законодавчі ;

Схема роботи циклона

У ззворотно-потокових циклонах використовується відцентрова сила, що розвивається при обертально-поступальному русі газового потоку. Під дією відцентрової сили частки пилу підводяться до стінки циклона й разом із частиною газів попадають у бункер. Частина газів, що потрапили в бункер і звільнилися від пилу, вертаються в циклон через центральну частину пиловідводящого отвору, даючи початок внутрішньому вихру очищеного газу, що залишає апарат. Відділення часток від газів, що потрапили в бункер, відбувається при зміні напрямку руху газів під дією сил інерції. У міру руху цієї частини газу у бік вихлопної труби до них поступово приєднуються порції газів, що не потрапили в бункер. Останнє не викликає значного виносу пилу у вихлопну трубу, тому що розподілено по значному відрізку довжини циклона перетікання газів відбувається зі швидкістю, недостатньої для протидії руху часток до периферії циклона. Незрівнянно більший вплив на повноту очищення газів робить їхній рух в області пиловідводящого отвору на зустріч, що виділяється пилу. Це говорить про те, що циклони надзвичайно чутливі до присосів через бункер, через збільшення обсягів газів, що рухається на зустріч пил. Бункер бере участь у газодинаміці циклонного процесу, тому використання циклонів без бункера або з бункерами зі зменшеними розмірами приводить до погіршення ефективності роботи апаратів.

Умовна швидкість у корпусі циклона повинна перебувати в бокових вівтарях 2,5 м/с. При розрахунках рекомендується застосовувати умовну швидкість рівну 3,5 м/с.

В другому розділі я описав борошномельне виробництво так як всі розрахунки я веду по ВАТ ’’Рівне хліб’’ і по речовинах (окис заліза, оксид азоту, пил борошна), які викидає цей завод. Також я описав окис заліза, оксид азоту, пил борошна, і вказав як вони впливають на довкілля. Встановлено, що підприємство має VІ клас шкідливості.

Виходячи з розрахунків можна побачити, що із всіх речовин тільки окис заліза перевищує ГДК, визначено небезпечну швидкість вітру, розсіювання шкідливих речовин. Були проведені розрахунки з уточнення розмірів санітарно-захисної зони, а також запропоновані графіки з уточнення розмірів СЗЗ і розсіювання шкідливих речовин.

А також запропонував очисну споруду для більш ефективної очистки на ВАТ ’’Рівне хліб’’ ,а саме циклон ЦН – 15

Розділ 3. Оцінка стану поверхневих вод

3.1 Визначення якості води в басейні річки

Система екологічної класифікації якості поверхневих вод суші та естуаріїв України включає три блоки показників:

блок показників сольового складу;

блок трофо - сапробіологічних (еколого - санітарних) показників:

блок специфічних показників токсичної і радіаційної дії.

Оцінка сольового складу поверхневих вод передбачає наступне:

визначення мінералізації, або галинності (від rp. hals - сіль) вод:

визначення класу, групи і типу вол за іонним складом (співвідношенням основних іонів):

оцінку якості прісних (гіпо - і олігогалинних) та солонуватих (β -мезогалинних) вод за вмістом компонентів сольового складу, що відображає ступінь їх антропогенного забруднення хлоридами, сульфатами та іншими іонами.

Визначення класів і категорій якості води для окремих показників здійснюють шляхом зіставлення середніх і найгірших (максимальних чи мінімальних) значень показників з критеріями спеціалізованих класифікацій.

Узагальнення оцінок за окремими показниками з визначенням інтегральних значень класів і категорій якості води виконують на основі аналізу показників в межах відповідних блоків. Це узагальнення полягає у визначенні середніх і найгірших значень для трьох блокових індексів якості води:

середні значення визначають шляхом обчислення середнього номера категорії за всіма показниками даного блоку;

найгірші значення визначають за відносно найгіршим показником (з найбільшим номером категорії) серед всіх показників даного блоку.

Визначення об'єднаної оцінки якості води для певного водного об'єкта в цілому чи окремих його ділянок полягає в обчисленні інтегрального, або екологічного індексу Іе, величина якого дорівнює середньому арифметичному значенню блокових індексів:

(3.1.)

де:

- індекс забруднення компонентами сольового складу;

- індекс трофо - сапробіологічних (еколого - санітарних) показників;

- індекс специфічних показників токсичної і радіаційної дії.

Екологічний індекс якості води, як і блокові індекси, обчислюють для середніх і найгірших значень категорій окремо.

Поняття про екологічну оцінку якості води

Під екологічною оцінкою якості води розуміють віднесення В до повного класу, категорії згідно з екологічною ситуацією на підставі аналізу значень показників її складу і властивостей. Екологічна оцінка якості вод дає інформацію про воду як складову водної екосистеми, життєве середовище гідро біонтів і важливу частину природного середовища людини.

Екологічна оцінка якості поверхневих вод є основою для з’ясування тенденції її змін в часі і просторі визначення впливу антропогенного навантаження на екосистеми водних об’єктів, оцінки змін стану водних ресурсів, вирішення екологічних і соціальних питань пов’язаних із забезпеченням охорони довкілля, інформування громадськості. Вона є основою для оцінки впливу людської діяльності, на навколишнє середовище та інше.

Критеріальною базою екологічної оцінки є екологічна класифікація якості поверхневих вод, яка має здійснюватись екосистем принципом. Необхідна повнота і об’єктивність характеристики якості поверхневих вод досягається широким набором гідрофізичних, гідрохімічних, гідробіологічних, бактеріологічних та інших показників, які відображають особливості абіотичної і біотичної складових водної екосистеми.

Під критеріями якості води розуміють показники її складу і властивості у кількісному виразі у вигляді значення, якості відповідають певний клас та категорія – рівні якості води, установлені за інтервалами числових значень показників її складу і властивостей. Будь-яка класифікація ступеня забруднення водного об’єкта має умовний та відносний характер. Комплекс показників екологічної класифікації якості поверхневих вод включає загальну та специфічні показники.

Загальні показники до яких належать показники сольового складу і трафосапробності води характеризують звичайні властивості водних екосистем інгредієнти, концентрації яких можуть змінюватися під впливом господарської діяльності.

Трофність водних об’єктів – це ступінь біологічної продуктивності екосистем водних об’єктів, який визначається вмістом у воді біогенних елементів (насамперед Р і N2) та комплекси гідрологічних, гідрохімічних, гідробіологічних і інших чинників.

Специфічні показники характеризують вміст у воді забруднюючих речовин токсичної і радіаційної дії.

Система екологічної класифікації якості поверхневих вод.

Система екологічної класифікації якості поверхневих вод включає 3 блоки показників:

Блок показників сольового складу;

Блок тропосапробіологічних (екологосанітарних) показників;

Блок специфічних показників токсичної і радіаційної дії.

Оцінка сольового складу поверхневих вод передбачає наступне:

Визначення мінералізації або галинності;

Визначення класу груп і типу води за іонним складом (співвідношенням основних іонів);

Оцінка якості прісних (гіпо- і алігогалинних та солонуватих, бетомезогалинних) вод за вмістом компонентів сольового складу, що відображає ступінь їх антропогенного забруднення хлоридами, сульфатами та іншими іонами.

Класифікація оцінки поверхневих вод за критерієм мінералізації має ІІІ класи і підпорядковані їм 7 категорій якості води (таблиця 3.1).

Таблиця 3.1 - Класифікація якості поверхневих вод за критеріями мінералізації

Клас якості	Прісні води (І)		Солонуваті води (ІІ)			Солонуваті води (ІІІ)
Категорія якості вод	Гіпога-линні (1)	Алігога-линні (2)	β-мезога-линні (3)	α-мезога-линні (4)	Полігона-линні (5)	Еуга-линні (6)	Ультра-галинні (7)
Мінералізація, г/л	<0,5	0,51-1	1,01-5	5,01-18	18,01-30	30,01-40	>40

Класифікація якості поверхневих вод за критеріями іонного складу поділяє їх на ІІІ класи за аніонним складом: гідрокарбонатні; сульфатні; хлоридні. Кожен з яких в свою чергу диференціюється на 3 групи за катіонним складом: кальцієві; магнієві; натрієві.

Тобто існує 9 категорій вод за іонним складом (таблиця 3.2). Крім того певні категорії вод за іонним складом поділяють на 4 типи за кількісним співвідношенням іонів.

Таблиця 3.2 - Класифікація якості поверхневих вод за критеріями іонного складу (за О.А. Альокіним) 1948р.