Екологічна оцінка стану навколишнього середовища в басейні річки Дніпро (стр. 1 из 10)

Вступ

До найактуальніших проблем сьогодення, що торкаються кожного жителя планети, й від яких залежить майбутнє людства слід віднести проблеми екологічні – проблеми раціонального використання природних ресурсів, гармонізації взаємин людини і природи, охорони навколишнього середовища. В процесі своєї життєдіяльності людство намагається брати від природи якомога більше, не рахуючись з її потенційними можливостями. Це призводить до порушення природної рівноваги, а не рідко й до необоротних процесів, що в результаті веде до деградації навколишнього середовища. Вихід з такого становища можна знайти тільки у збалансованому, науково обґрунтованому використанні можливостей довкілля.

Вирішення складних завдань раціонального використання природних ресурсів та охорони навколишнього середовища вимагає розробки принципово нових, високопродуктивних та економічних схем очищення стічних вод та викидів забруднюючих речовин, обробки відходів виробництва та споживання, впровадження безвихідних і маловихідних технологічних процесів, вибору оптимальних варіантів технічних та технологічних рішень, планування розвитку господарства з урахуванням екологічного резерву та економічних можливостей. Для цього потрібні кваліфіковані спеціалісти з високим рівнем екологічної свідомості і науковим поглядом на природу, як на єдине ціле. Тільки системний між предметний підхід до комплексного вирішення проблеми раціонального природокористування, збереження і відновлення природних ресурсів допоможе ефективно вирішувати економічні проблеми. Необхідно, щоб кожен студент правильно розумів закони розвитку природи, оволодів науково обґрунтованими принципами і методами пізнання та раціонального використання природних ресурсів, їх збереження і відновлення. Особливу увагу слід приділити набуттю та удосконаленню студентами навичок і знань в галузі екологічного законодавства, економіки природокористування, оцінки екологічного впливу та ризику, а також методів врегулювання конфліктних ситуацій.

Спостереження за довкіллям набули практичного значення ще на початку розвитку людства, оскільки кожному індивіду, щоб вижити, необхідно було мати певну суму знань про навколишнє середовище – сили природи, рослинний і тваринний світ.

Цивілізація власне й виникла тоді, коли людина навчилася використовувати вогонь та інші засоби і знаряддя, які дозволяють їй змінювати і використовувати середовище існування для власних потреб. Завдяки науково-технічному прогресу людство, здавалося б, вже менш підвласне силам природи, і дехто схильний забувати, що людина продовжує залежати від енергетичних, мінерально-сировинних, біологічних, водних й інших природних ресурсів та умов. Основні закони природи не втратили свого значення, а із збільшенням антропогенних навантажень лише змінилася їх відносна роль та ускладнилася залежність людини від них.

Основною метою курсової роботи є: навчитися визначати основні гідрографічні характеристики басейну річки, такі як довжину річки, довжини приток, коефіцієнт звивистості, довжину водозабору; робити розрахунок максимальних приземних концентрацій забруднюючих речовин в атмосфері; робити визначення небезпечної швидкості вітру; розрахунок розсіювання шкідливих речовин; уточнення розмірів санітарно-захисної зони, визначення нормативів гранично допустимого викиду (ГДВ); визначення якості води в басейні річки; визначення площі земель, що підлягають впливу автотранспорту; а також користуватися літературою і методичними вказівками для того, щоб запропонувати заходи щодо покращення якості води в річці, заходи по покращенню стану атмосферного повітря, щоб дати характеристику джерел забруднення атмосферного повітря в басейні річки та багато ін.

Вихідні дані

Варіант 11 – а

Масштаб 1:250000 мм.

Область Сумська.

Підприємство - ВАТ ’’Рівне хліб’’.

Забруднюючі речовини :

Окис заліза, оксид азоту, пил борошна.

Маса викиду : 0,29мг/с, 0,27мг/с, 0,24мг/с.

Висота труби -30м.

Діаметр труби - 0,8м.

Швидкість виходу газоповітряної суміші - 0,46 м/с.

Температура викиду -142°С.

Температура повітря -6,3°С.

Сольові характеристики якості води :

Сума іонів -750мг/л.

Хлориди -45мг/л.

Сульфати -50мг/л.

Трофо – сапробіологічні характеристики якості води :

Розчинений кисень :

Взимку- 9,5мг/л

Влітку -5,5мг/л

ХСК(БО) -23,0 мгО/л

1,8

Азот алюмійний - 1,3 мгN/л

Азот нітратний - 1,5 мгN/л

Азот нітритний - 0,07 мгN/л

Фосфати - 0,22 мгР/л

Біомаса фітопланктону - 6,5 мг/л

Індекс самоочищення – само забруднення - 2,8 мкг/

Завислі речовини -53 мг/л

РН - 8,0

ПО - 7,5 мгО/л

Характеристика показників токсичності радіаційної дії :

Мідь - 30 мг/л

Цинк - 100 мг/л

Хром - 150 мг/л

Нафтопродукти - 150 мг/л

СПАР - 70 мг/л

Стронцій – 90 3,7 кг/д*10

Цезій – 137 0,22 кг/л*10

Розділ 1. Екологічна оцінка природних умов басейну річки

1.1 Фізико-географічна характеристика басейну

Сумська область розташована у північно – східній частині України. На півночі та сході межує з Брянською, Курською, та Бєлградською областями Росії, на південному сході – з Харківською, на півдні - з Полтавською, на заході – з Чернігівською областями України. Площа 23,8 тис. км. (близько 4% території України). Населення 140 тис. чол. (1990, 2,8% всього населення України). Центр – м. Суми.

Розташування вдвох фізико – географічних зонах – мішаних лісів, лісостеповій, досить сприятливій агрокліматичні умови, наявність порівняно густою транспортної сітки, достатня кількість трудових ресурсів сприяють розвиткові народногосподарському комплексу області.

У геоструктурному відношенні більша частина Сумської області лежить у межах Дніпровсько – Донецької западини, зокрема її рифтової частини (пд. - зх. окраїна) і пн.-сх. борту; пн. - східна, підвищена чистина області належить до Воронезького масиву. Кристалічний фундамент, що складений гнейсами, мігматитами, гранітами, залягає на глибині близько 400м. на Пн. Сх., занурюючись до 2 тис. м. і більше на Пд. Зх.

Рельєф східної частини Сумської області визначається відрогами Середньоросійської височини, на заході положенням у межах Придніпровської низовини. Схід і захід ділянки області об’єднують вододільні простори між долинами рік Псла і Ворскли, Сейму і Десни являють собою акумулятивно-денудаційну рівнину дуже (на Сх. та Пд. Сх.) та слабо (на Пн.) розчленовану ярами і балками. Поверхня має загальний нахил на Пд. Зх. На Сх. і Пд. Сх. абсолютна висота 240- 180 м (максимальна 242 м), на Пн. та Пд. Зх. відповідно - 120 і 105 м. Найбільше значення мають горючі корисні копалини: нафта і природний газ на Пд. (Охтирський, Роменський і Лебединський райони), торф (заплави великих річок та балки на Пн. області), невеликі поклади бурого вугілля (Роменський район). Є крейда, кам’яна сіль, різноманітні глини, будівельні піски (відома 60 родовищ), мергелі, діабази.

Ліси займають 418,2 тис. га (17,6% території області) і розташовані переважно на півночі. Основні. лісоутворюючі породи -дуб (43,5 % лісовкритої площі), сосна звичайна (41 %), береза, осика, вільха, ясен. Степова рослинність майже не збереглися; на схилах балок зростають типчак, тонконіг, материнка, у зниженнях та заплавах річок - осока, пирій та ін. Серед рідкісних рослин - лунарія оживаюча, страусове перо звичайне, зірочник гайовий, костриця висока, цибуля ведмежа (занесена до Червоної книги України). Всього охороняється 33 видій реліктових та лікарських рослин (первоцвіт весняний, звіробій, валеріана, аїр та ін.)., Тваринний світ області різноманітний. Всього налічується близько 355 видів, у тому числі риб - 40, земноводних - 10, плазунів - 7, птахів - 238, ссавців - 60. Водяться: рись, свиня дика, норка, хохуля, мінога українська тощо. Акліматизовані плямисті олені, зубри, бобри.

1.2 Кліматичні умови

Клімат області помірно континентальний. Пересічна температура січня - 8,0° на півночі, - 7,3° на півдні, липня відповідно + 18,6° і +19,8°. Період з температурою понад +10° становить 149 - 161 день. Опадів 510 - 588 мм на рік, близько 60% | їх припадає на теплий період року, максимум - у червні, мінімум - у лютому. Взимку на території області з середини грудня встановлюється сніговий покрив, який на кінець лютого мас висоту 30 - 40 см на Пн. Сх. і до 20 см на Пд. Сх. Серед несприятливих кліматичних явищ - посухи і суховій (1907, 1923, 1963, 1972. 1975, 1978), град, вітри зі швидкістю понад 20 м/с, осінні та весняні заморозки, ожеледиця, морози (температура нижче – 20°) при відсутності чи невеликому сніговому покриві північна частина Сумщини належить до вологої, помірно теплої, решта - до недостатньо вологої, теплої агрокліматичних зон. Діють Сумський обласний центр по гідрометеорології, 7 метеостанцій (Білопілля, Глухів, Дружба, Конотоп, Лебедин, Ромни, Суми.

Температура повітря

Середні місячні і річні (

), максимальні ( ) та мінімальні ( ) температур повітря

I	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	рік
	-8,1	-7,0	-2,0	7,5	14,5	18,1	18,7	18,4	12,9	6,3	0,4	-4,1	6,3
	-4,7	-3,5	1,5	12,1	19,7	24,3	25,2	24,6	18,7	10,8	3,2	-1,7	11,1
	-10,8	-10,2	-5,3	3,0	9,0	12,3	14,2	13,3	8,3	3,0	-1,6	-6,8	2,4

Вологість повітря