Аналіз та оцінка впливу трубопрокатного виробництва на природне середовище (стр. 5 из 17)
• розміщення відходів у навколишньому природному середовищі.
Платежі за викиди і скиди забруднюючих речовин і розміщення відходів у навколишньому природному середовищі стягуються з підприємств незалежно від форм власності н відомчої приналежності. Стягнення платежів не звільняє підприємства від відшкодування збитків, заподіяних порушенням природоохоронного законодавства. Розрізняють дві категорії платежів за забруднення навколишнього середовища [23]:
• платежі за нормативно-допустиме забруднення, тобто за викиди (скиди) речовин в межах норм лімітів (ГДВ, ГДС);
• платежі за нормативні постійні та разові (залпові) викиди (скиди);
• штрафні санкції.
Розмір платежу за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (Пас) визначається за формулою [24]:
(1.1)де Hбі - базовий норматив плати за викиди в атмосферу 1 тони і-тої забруднюючої речовини в межах ліміту, грн/т; Мf - маса річного викиду і-тої забруднюючої речовини в межах ліміту, т; Кп - коефіцієнт кратності плати за понадлімітний викид в атмосферу забруднюючих речовин; Мпі - маса понадлімітного річного викиду в атмосферу і-тої забруднюючої речовини, т; Кт - коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості; Кінд - коефіцієнт індексації.
Розмір платежів за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення (Пз) визначається за формулою[24]:
(1.2)де Нбі - базовий норматив плати за викиди забруднюючих речовин, що утворюються в результаті спалювання 1 тонни і-го пального грн/т; Мі - річний обсяг використання пального і-го виду, т; Кт - коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості; Кінд - коефіцієнт індексації.
Розміри платежів за скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти (Пр) визначаються за формулою[24]:
(1.5)де Нбі - базовий норматив плати за скидання 1 тонни і-тої забруднюючої речовини в межах ліміту, грн/т: Мл - маса річного скиду і-тої забруднюючої речовини в межах ліміту, т; Кп - коефіцієнт кратності плати за понадлімітні скиди забруднюючих речовин, т; Кт - регіональний (басейновий) коефіцієнт, що враховує територіальні екологічні особливості - коефіцієнт індексації.
Розмір платежу за розміщення відходів у навколишньому природному середовищі (П) визначається за формулою[24]:
(1.4)де Нбі - базовий норматив плати за розміщення 1 тонни і-го виду в межах ліміту (згідно з дозволами на розміщення) грн/ т; Мл - річна маса відходів і-ro виду в межах ліміту (згідно з дозволами на розміщення), т; Кк - коефіцієнт кратності плати за понадлімітне розміщення відходів у навколишньому природному середовищі; Мп - маса понадлімітного річного розміщення відходів і-го виду, т; Кр - коефіцієнт, який враховує розташування місця (зони) розміщення відходів; Ко - коефіцієнт, який враховує характер обладнання місця розміщення відходів; Кинд - коефіцієнт індексації.
Ускладнення екологічної ситуації в країні внаслідок забруднення навколишнього природного середовища функціонуючими господарськими об’єктами та комплексами обумовило необхідність розробки та обліку спеціальних природоохоронних розділів при створенні перед проектної, проектно-планової та проектно-кошторисної документації. Калиновський С. підкреслив, що важлива роль серед ефективних заходів протидії цьому належить екологічній експертизі [25]. Екологічна експертиза - це комплексний аналіз технологій, матеріалів, устаткування, техніки, проектів, планів, прогнозів та іншої документації, аналіз та оцінка результатів запланованої або існуючої господарської діяльності, що чинить чи може чинити негативний вплив на навколишнє природне середовище, який проводять висококваліфіковані спеціалісти-експерти для визначення відповідності поданих матеріалів чинному законодавству і розробки конструктивних пропозицій щодо охорони навколишнього середовища [26].
Екологічна експертиза спрямована на запобігання новим, обмеження або ліквідацію існуючим негативним джерелам впливу на оточуюче природне середовище та здоров’я населення. Як вид діяльності спеціально уповноважених органів влади, різних громадських формувань екологічна експертиза спроможна забезпечити дотримання норм і вимог екологічної безпеки при прийнятті законів, обґрунтуванні програм і рішень, проектів соціально-економічного розвитку, розміщення продуктивних сил, будівництві нових підприємств тощо, сформувати пакет необхідних вимог, дати спеціалістам і громадськості можливість оцінити ступінь екологічної обґрунтованості різних проектів, сформулювати висновки, пропозиції і рекомендації щодо їх доцільності, визначити можливість реалізації. Необхідність та процедура проведення екологічної експертизи визначені природоохоронним законодавством України. Здійснюється вона на підставі закону України «Про екологічну експертизу» (1995 рік) [27].
Більшість надзвичайних ситуацій, у тому числі надзвичайних екологічних ситуацій, може бути попереджена завдяки впровадженню дієвого і ефективного комплексу заходів запобігання негативного впливу на довкілля.
Прогресивним є погляд Білявського Г.О. та Бутченко Л.І., які зазначають, що для вирішення проблеми забезпечення екологічної безпеки, в тому числі недопущення настання екологічних небезпек, важливе прийняття нормативно-правових актів вузькогалузевого значення, дія яких має поширюватись на ті промислові галузі, які є найінтенсивнішими забруднювачами навколишнього природного середовища (металургійна, паливно-енергетична, хімічна та інша промисловості) [28]. Зазначимо, що деякі елементи галузевого підходу є у чинному законодавстві. Однак вони стосуються головно проблем розвитку окремих галузей і за деякими винятками не містять обов’язкових норм, які мають превентивний характер.
З метою зменшення наслідків антропологічного забруднення та враховуючи специфіку впливу певних видів відходів на навколишнє середовище все більше підприємств приділяють особливу увагу таким заходам, наголошують Вакал С.В., Пляцук Л.Д. та Гурець Л.Л.:
- запровадження стратегії більш «чистого» виробництва та мінімізації небезпечних відходів на всіх стадіях планування, а також встановлення конкретних цілей; оброблення,перероблення, утилізація і знищення відходів біля джерел їх утворення або якомога ближче до них, якщо уникнути утворення небезпечних відходів неможливо і коли це є економічно і екологічно дієвим засобом;
- економічне або нормативне стимулювання нововведень з боку держави для переходу на більш «чисті» методи виробництва, заохочування до здійснення капіталовкладень у технології запобігання утворенню відходів і стимулювання капіталовкладень у розробки з мінімізації впливу на навколишнє середовище [29] .
В свою чергу В. М. Кислий, Є. В. Лапін та М. О. Трофименкоподіляють всі природоохоронні заходи на три групи [30]:
1. Заходи щодо зниження чи запобігання утворення шкідливих відходів у процесі виробництва (передбачають перехід на прогресивніші екологічно чисті технології).
2. Заходи щодо запобігання чи зменшення надходження шкідливих відходів у довкілля.
3. Заходи щодо зменшення чи запобігання шкідливого впливу забрудненого довкілля на реципієнтів.
Загалом, Загвойська Л.Д., Маселко Т.Є. і Якуба М.М. виділяють такі підходи до забезпечення екологічної безпеки: реактивний - зводиться до відповіді на існуючі екологічні проблеми і тому веде до обтяження майбутніх поколінь тягарем зростаючого екологічного ризику; преактивний - полягає у запобіганні виникненню екологічних проблем; проактивний - окрім того передбачає зміну системи культурних і соціальних цінностей [31].
Нове сприйняття й розуміння сучасних екологічних небезпек ведуть до ясного усвідомлення необхідності якісно нового типу освіти, здатної підняти екологічну свідомість сучасних студентів на якісно новий рівень. Це можливо тільки за допомогою навчання майбутніх фахівців основам наукової екології, прищеплення провідних ідей екологічної етики, розкриття екологічних, природних балансів і рівноваги, підтримка етично правильних способів поведінки й діяльності у природі.
Для реалізації даного змісту на практиці необхідним, на думку Лебідь С.Г., також є формування у студентів певних особистісних якостей, що будуть потрібні їм для більш якісного та свідомого життя в сучасних умовах, для створення сталого та гармонійного світу (іншими словами, для втілення в життя концепції сталого розвитку). Зокрема це:
- прийняття загальнолюдських цінностей;
- усвідомлення того, що наш сьогоднішній образ життя впливає на майбутні покоління;
- розуміння взаємозв’язків в суспільстві та в навколишньому середовищі;
- розуміння того, що наші дії на місцевому рівні спричиняють вплив на глобальні процеси;
- вміння аналізувати зміни в суспільстві та навколишньому середовищі та прогнозувати наслідки цих змін;
- здатність до аналітичного, критичного, творчого мислення;
- шанобливе ставлення до різноманіття в природі та суспільстві [4].
Решетнікова І.Л. сформулювала основні принципи еколого-орієнтованого управління, не дивлячись на те, що вони стосуються торгівельних підприємств принципи доцільно застосовувати і підприємствам-виробникам: