Моніторинг атмосферного повітря (стр. 2 из 3)

До об’єктів моніторингу атмосферного повітря належить: атмосферне повітря, у тому числі атмосферні опади; викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Суб’єктами, які здійснюють моніторинг атмосферного повітря, є: Мінприроди України, МНС України, Державна санітарно-епідеміологічна служба МОЗ України, їх органи на місцях, підприємства, установи, організації, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану атмосферного повітря.

Проведення моніторингу атмосферного повітря має на меті отримання: первинних даних контролю за викидами та спостережень за станом забруднення; узагальнених даних про рівень забруднення на певній території за певний проміжок часу; узагальнених даних про склад та обсяги викидів забруднюючих речовин; оцінки рівня та ступеня небезпечності забруднення для довкілля та життєдіяльності населення; оцінки складу та обсягів викидів забруднюючих речовин.

Порядок організації та проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 9 березня 1999 р. зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів від 24 вересня 1999 р [9].

Відповідно до ст. 27 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” контроль у галузі охорони атмосферного повітря здійснюється з метою забезпечення дотримання вимог законодавства про охорону атмосферного повітря. Виділяються такі його види: державний, виробничий, громадський [8].

Мінприроди України здійснює свою діяльність у галузі охорони атмосферного повітря спільно з санітарно-епідеміологічною службою МОЗ України та його органами на місцях у частині додержання нормативів екологічної безпеки та інших правил і нормативів, спрямованих на запобігання негативному впливу на здоров’я людей; Державною автомобільною інспекцією МВС України та її органами на місцях у частині додержання нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах та шкідливого впливу фізичних факторів, встановлених для відповідного типу автомобільного транспорту та сільськогосподарської техніки; іншими державними органами, а також органами місцевого самоврядування відповідно до законодавства України.

Місцеві органи державної виконавчої влади контролюють, як виконуються і дотримуються правила по оздоровленню навколишнього середовища, як здійснюється санітарна охорона атмосферного повітря. Вони забезпечують проведення заходів щодо охорони навколишнього середовища, запобігання, зниження інтенсивності й усунення шуму у виробничих, жилих і громадських приміщеннях, у дворах, на вулицях і площах населених пунктів [10].

Згідно зі ст. 29 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” виробничий контроль у галузі охорони атмосферного повітря здійснюють суб’єкти господарювання, які в своїй діяльності використовують джерела шкідливих хімічних, біологічних і фізичних впливів на атмосферне повітря і які призначають осіб, що відповідають за проведення виробничого контролю в галузі охорони атмосферного повітря [11].

2. Вхідні дані та постановка задачі

2.1 Вхідні дані та постановка задачі

Для виконання практичної частини курсової роботи необхідно:

1. Створити та наповнити базу даних спостережень за станом атмосферного повітря. Розробити її структуру, по вихідним даним зробити дві таблиці, одна з яких буде містити інформацію про джерела викидів, а інша – результати вимірювань.

2. Проаналізувати та обробити результати спостереження за якістю атмосферного повітря та виконати їх графічну візуалізацію. Для аналізу і обробки результатів необхідно обчислити мінімальне, середнє та максимальне значення по кожному джерелу викидів.

3. Джерела викидів нанести на електронну карту та провести візуалізацію усереднених даних по показникам якості. Здійснити графічну інтерпретацію динаміки викидів протягом року для джерел та побудувати діаграми середніх значень.

Таблиця 2.1 – Координати джерел викидів

№ джерела	B	L
1	55°26’16»	37°31’00»
2	55°20’22»	37°32’31»
3	55°22’05»	37°30’03»
4	55°20’22»	37°30’03»
5	55°20’22»	37°40’40»
6	55°27’06»	37°30’03»
7	55°20’59»	37°30’03»
8	55°20’22»	37°36’24»
9	55°20’22»	37°44’55»
10	55°20’22»	37°33’43»

2.2 Вибір оптимального програмного середовища

Обираємо середовища яке оптимально б підійшло для виконання розрахункової частини.

Щоб провести першу частину, нам потрібно створити базу даних (БД).

Для створення та наповнення БД потрібно вибрати систему управління базами даних (СУБД), яка була б легка у застосуванні та управлінні. Найпоширенішими системами є: Visual FoxPro (VFP), Paradox, Sav Zigzag, Visual Basic, OpenOffice.org Base, MS Access та інші.

Система управління базами даних Microsoft Access входить до складу пакета Microsoft Office. Програма Microsoft Access використовується для створення даних різного значення і роботи з ними, ця програма проста і зручна в роботі, не дивлячись на те, що вона має велику кількість можливостей. За допомогою даної програми можна зберігати і систематизувати дані, що дозволяє легко орієнтуватися в них і швидко находити потрібні дані. Microsoft Access дозволяє проводити такі дії: створення таблиць в режимі конструктора, з допомогою майстра, шляхом введення даних, редагування, копіювання, сортування, форматування таблиць, створення, зміна, збереження та знищення вибірок інформації з таблиць, для введення та редагування інформації. Головна особливість Microsoft Access – тісна інтеграція з Microsoft Office, дані легко експортувати в MS Word і MS Excel. Оптимальним варіантом для вирішення поставленої задачі є MS Access [12].

Далі обираємо програму в якій буде проводитися обчислення. Є такі програми: MatCad, MatLab та Excel.

MS Excel входить до складу пакету MS Office, має багаті можливості використання, в ній зручно подавати дані, та різноманітні можливості обчислення та графічного представлення інформації. Excel дозволяє ефективно проводити кількісну та якісну оцінку даних. Оскільки вхідні дані представлені в MS Word, то аналіз даних будемо здійснювати MS Excel [13].

Щоб нанести дані на електронні карти потрібно вибрати найбільш оптимальну геоінформаційну систему (ГІС). Відомі електронні карти: ГІС-пакет “ArcGIS” (США), ГІС-пакет “Панорама 9” (“Карта 2005”) (РФ), ГІС-пакет “MapInfo Professional”, ГІС-пакет “Digitals” (Україна), ГІС-пакет “GeoDraw” (РФ).

Для виконання поставленої задачі обираємо ГІС-пакет “Панорама 9” (“Карта 2005”) (РФ). Дана програма як доступна, так і зручна у користуванні. Основною перевагою пакета “Карта 2005” для регіональних комп’ютеризованих систем екологічного моніторингу, є наявність повнофункціональної безкоштовної версії, яка має практично усі можливості, що й платна професійна версія, в тому числі роботу з базами даних, створення тематичних карт, програмне використання її інструментарію[14].

“Карта 2005” – це універсальна геоінформаційна система, що має засоби створення і редагування електронних карт, виконання різних вимірювань і розрахунків, обробки растрових даних, засоби підготовки графічних документів в електронному і друкованому вигляді, а також інструментальні засоби для побудови інформаційних систем із застосуванням різних СУБД.

Пакет програм “Карта 2005” розрахований для роботи на малопотужних комп’ютерах завдяки оптимізованому способу виведення великих обсягів картографічних даних на екран. Також пакет має потужні засоби введення, візуалізації та обробки даних [15].

3. РОЗРОБКА ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОБРОБКИ РЕЗУЛЬТАТІВ СПОСТЕРЕЖЕНЬ ТА ВІЗУАЛІЗАЦІЇ ДАНИХ

3.1 Створення та наповнення бази даних спостережень за станом атмосфери

Використовуючи конструктор для створення таблиць MS Access, створюємо відповідні таблиці (рис. 3.1, 3.2).

Рис. 3.1 – Структура таблиці, що містить інформацію про джерела викидів

Рис. 3.2 – Структура таблиці результатів вимірювань

Використовуючи майстер підстановок налаштовуємо зв’язок між таблицями по номеру джерела викидів (рис. 3.3).

Рис. 3.3 – Зв’язок між таблицями

З метою подальшої обробки та здійснення зручної конвертації до бази даних переносимо вихідні дані з таблиць 1 і 2 до табличного процесору MS Excel. Далі копіюємо їх до відповідних таблиць новоствореної бази даних (рис. 3.4, 3.5).

Рис. 3.4 – Фрагмент наповненої таблиці результатів вимірювань

Рис. 3.5 – Таблиця, що містить інформацію про джерела викидів в атмосферу

Використовуючи майстер для створення форм, створюємо форми для зручного користування інформацією (рис. 3.6, 3.7).

Рис. 3.6 – Форма таблиці переліку джерел викидів

Рис. 3.7 – Форма таблиці результатів вимірювань