Якщо брати в загальному, то в основному вдома будуть в більшій мірі накопичуватись такі категорії, як харчові відходи (рештки), матеріалів з паперу та металу. Так на досліді за тиждень накопичилось до 3220 г. харчових відходів, тобто у середньому накопичувалось протягом 24 годин до 460 г. сміття; паперу – до 840 г, тобто у середньому накопичувалось протягом 24 годин до 120 г; металу – до 1060 г., тобто у середньому накопичувалось протягом 24 годин до 151,42 г.
При тих же самих темпах накопичення протягом одного місяця показники були б такими: харчові рештки накопичились б до 12880 г., металеві вироби – до 4240 г. та паперові матеріали – до 3360 г.
У меншій мірі накопичились такі категорії, як пластмаси та скляні пляшки. Так на досліді за тиждень накопичилось до 740 г. пластмас, тобто у середньому накопичувалось протягом 24 годин до 105,71 г., а скляних пляшок 520 г., тобто у середньому накопичувалось протягом 24 годин до 74,28 г.
При тих же самих темпах накопичення протягом одного місяця показники можуть бути такими: пластмасові вироби накопичились до 2960 г., а скляні пляшки – до 2080 г.
Можна також скласти приблизних список
· Харчові відходи: картопля, банан, цибуля, морква, капуста, апельсин, лимон, насінне лушпиння, яєчна шкаралупа тощо;
· Металеві вироби: металеві банки та кришки;
· Пластмасові вироби: поліетиленові пакети, кульки, упаковки з-під продуктів (олії, печива, чіпсів, газованих та солодких напоїв, соків тощо);
· Скляні вироби: скляні пляшки з-під газованих та солодких напоїв, вина, шампанського;
· Папір: картон, газети, використані аркуші дрібні папірці.
Якщо брати загальну масу всіх отриманих в ході дослідження категорій твердих побутових відходів, то за тиждень це виходить до 6440 г., тобто в середньому до 920 г. ТПВ за добу. А при тих же самих темпах накопичення, то за місяць вийде до 25760 г. сміття.
Якщо б стільки ж припадало на кожного жителя України на місяць то це виходило б до 1236480000 кг твердих побутових відходів.
Досить такі вражаючі цифри. Проте, це все умовно так, як темпи накопичення твердих побутових відходів та сміття будуть достатньо різними, якщо проводити цей дослід в різні пори року, в різних сім'ях, навіть різних будинках, різних типах населених пунктах однієї країни. Бо у більш розвинених індустріальних країнах темпи накопичення будуть вищими, ніж у слабо розвинених.
Проте можна виділити приблизні відсоткові співвідношення по різних компонентах ТПВ по морфологічному складу: В склад ТПВ входять наступні компоненти: папір, картон 20—30 %, харчові відходи 28—45 %, дерево 1,5—4 %, метал чорний 1,5—4,5 %, метал кольоровий 0,2—0,3 %, текстиль 4—7 %, кости 0,5—2 %, стекло 3—8 %, шкіра, резина, взуття 1—4 %, каміння, фаянс 1—3 %, пластмаса 1,5-5 %, сет (< 15 мм) 7-18 %, наступне 1-3 %.
Відсоткове співвідношення морфологічного складу ТПВ доволі умовні, так як на співвідношення складових спричинює вплив певна степінь благоустрою житлового фонду, сезони року, кліматичні та інші умови. В складі ТПВ постійно збільшується вміст паперу, пластмас, фольги, різного роду банок, поліетиленових плівок и других упаковок. Особливо великі сезонні коливання харчових відходів — з 28% весною до 45% більш літом та восени.
В склад харчових відходів входять картопляні очистки, відходи овочів, фруктів, хліба та хлібопродуктів, м’ясні й рибні відходи, яєчна шкаралупа та ін. Вони містять крохмаль, жири, білки, вуглеводи, клітковину, вітаміни. Вологість харчових відходів коливається від 60—70% навесні та до 80—85% літом й восени. Вологість харчових відходів ресторанів, столових та інших підприємств харчування досягає 95%. Баластні домішки харчових твердих побутових відходів представлені кістками, боєм стекла та фаянсу, металічними кришками та банками.
Також можна сказати що. Малогабаритні тверді побутові відходи можна представити таким фракційним складом: Основна маса ТПВ представлена фракціями до 150 мм (80-90%) та тільки менше 2% (баластні домішки) представлені фракціями більше 350мм.
Крім того, можна ще виділити тверді великогабаритні побутові відходи які представлені в наступній таблиці. У великих містах за рік на кожнулюдину накапичується до 40 кг велико габаритних ТПВз удільною масою0,2 т/м3
Таблиця
Орієнтовний склад великогабаритних ТПВ
| Основний матеріал | Складові |
| Дерево (до 60%) | Меблі, обрізки дерев та кущів, дошки, ящики, двері, лавочка, фанера, старі рами, драбини |
| Кераміка, стекло (до 18%) | Фаянсові раковини, унітази, листкове скло, лампи денного світла, посуд, пляшки, бой стекла |
| Метал (до 9%) | Холодильники, газові плити, пральні машини, пилососи, ліжка, корита, сітки, баки, бідони, раковини, труби, радіатори |
| Папір, картон (до 6%) Текстиль (до 1%) | Пакувальні матеріали, обої, мішковина пакувальна, пальто, одіяла, матраци. |
| Шкіра, резина, змішані матеріали (до 5%) | Шини, чемодани, сумки, дивани, креола, клейонки |
| Пластмаса (до 1%) | Дитячі ванни, відра, тази, лінолеум, плівки |
2.3 Знешкодження та захоронення твердих промислових відходів
Всі тверді промислові відходи в залежності від їх впливу на грунти, підземні грунтові води, атмосферу та здоров’я людини поділяють на чотири класи токсичності:
I- надзвичайно небезпечні;
II - високо небезпечні;
III- помірно небезпечні;
IV- мало небезпечні.
До I класу токсичності відносяться надзвичайно небезпечні тверді промислові відходи :
· малорадіактивні;
· ртуть та її сполуки;
· миш’як та його сполуки ;
· цианіди;
· та інші надзвичайно отруйні речрвини.
До II групи токсичності відносять високо небезпечні тверді промислові відходи :
· важкі метали та їх солі;
· хром та його солі ;
· кадмій та його солі ;
· свинець та його солі;
· відходи гальванічних виробництв;
· осад стічних вод промислових підприємств;
· шлам пилу із систем мокрого очищення газів.
До III групи токсичності відносять помірно –небезпечні тверді промислові відходи (які утворюються на підприємствах хімічної промисловості і не відносяться до перших двох груп токсичності )
· сода та дистилярна рідина ;
· розчини солей;
· пластмаси та інші.
До IV групи токсичності відносять мало небезпечні тверді промислові відходи :
· деревина;
· зола;
· шлами;
· продукти збагачення мінеральної сировини .
В залежності від класу токсичності тверді промислові відходи знешкоджують та проводять їх захоронення.
Основними методами знешкодження та захоронення твердих промислових відходів являються:
1. біологічне окислення ;
2. термічна обробка;
3. складування у поверхневих сховищах;
4. захоронення високотоксичних речовин та їх сполук в поверхневих шарах землі .
Біологічне окислення використовують для знешкодження та стабілізації осадів стічних вод на очистних спорудах. В результаті його застосування утворюється біогаз та органічні добрива. Біогаз використовують для одержання тепла та електроенергії,а органічні добрива в сільському господарстві .
В останній час все більше застосування для знешкодження та утилізації твердих промислових відходів знаходять термічні методи їх обробки на сміттяспалювальних заводах та полігонах. Незалежно від конструкції застосованих печей спалювання вони повинні забезпечувати:
1. хороше перемішування відходів в процесі горіння для забезпечення більш повного їх згорання;
2. збереження і підтримка достатньо високих температур,що забезпечить повне знешкодження токсичних компонентів.
Спалявання помірно та мало небезпечних твердих промислових відходів можна здійснювати в печах різної конструкції ( камерні, барабанні, із зваженим шаром та інші), але в кожній із них повинні існувати слідуючі температурні зони:
· Підсушування ( до 250 0С )
· Підготовка віддходів до спалювання ( 250-6000С)
· Запалення (6000С)
· Горіння (600-9000С)
· Допалювання ( 11000С)
· Випалювання ( 1100-16000С)
· Перспективними напрямками термічної обробки твердих промислових відходів являються.
· Низькотемпературний піроліз;
· Високотемпературний піроліз.
Піролізні продукти з успіхом використовуються в якості спровини для виробництв органічного синтезу або палива.
Процес низькотемпературного піролізу проходить при температурах від 300 до 9000С в стаціонарних вертекальних циліндричних печах (ретортах). В якості теплоносія використовуються рідкі продукти розкладання твердих горючих матеріалів, розплави солей та інші матеріали. Використовують також нагрівання за допомогою електричної дуги та струму високої частоти.
Склад газоподібних продуктів процесу можна змінювати в широких межах залежно від складу твердих промислових відходів , температури і кількості кисню в реакційній зоні. Часто для попередження утворення вуглецю в реакційну зону вводиться водяний пар. Твердий залишок низькотемпературного піролізу використовуєють як наповнювач при виробництві гумотехнічних та пластмасових виробів або як сорбент.
Високотемпературний піроліз використовують для утилізації лаків, фарб, клеїв, пластмас та інших відходів, до складу яких входить хлор та його сполуки для запобігання утворення діоксину. В результаті цоьго процесу одержуємо: горючий газ, пірокарбон і рідку смолу.
Горючий газ використовують як альтернативне джерело теплової енергії, полікарбон – як сировину для виробництва різних полімерних матеріалів.
Одним з основних способів захоронення великотоннажних твердих відходів є їх складування в поверхневих сховищах.
Для їх створення потрібно:
· виділення землі органами місцевого самоврядування;
· проведення геолого-екологічної експертизи виділеної ділянки;