Моніторинг водоймищ за основними показниками якості води (стр. 6 из 6)
Рисунок 8. Ефективність процеса деградації важкої фракції нафти під дією досліджуваних штамів
Таким чином, досліджувані штами можуть бути використані в якості ефективних деструкторів нафтових забруднень різної природи [4]. Для остаточного висновку про можливість застосування даних штамів в процесах біоремедіації потрібні глибші дослідження їх стійкості до таких факторів навколишнього середовища, як рН, світловий режим, температура, солоність води, присутність солей важких металів, а також вивчення їх біокорозійної активності.
Висновки
З самого початку соціально-економічного розвитку, людство експлуатувало природні ресурси, щоб покращити якість життя. Однак, у багатьох випадках вилучення, обробка, використання, і позбавлення від природних ресурсів так само як синтез нових матеріалів створило величезні проблеми забруднення. Сьогодні стан природніх ресурсів серйозно погіршився. Зокрема наші водоносні шари були забруднені через безперервне скидання в воду небезпечних хімікатів.
Біоремедіація - нова технологія, що грунтується на екологічних та технічних принципах. Часто помилковою є думка, що біоремедіації є ризикованою технологією з невизначеними результатами, часом очищення і витратами на відновлювальні роботи. Хоча це могло мати місце раніше, проте на теперішній час наукового та інженерного прогресу поліпшилась надійність і міцність процесу. Існує багато різних стратегій біоремедіації, які можуть бути адаптовані до конкретних ситуацій забруднення. Людство завжди лише користувалось природними благами. Прийшов час попіклуватися про навколишнє середовище щоб воно й надалі могло піклуватись про нас.
Список використаної літератури
1. Pedro J. J. Alvarez, Walter A. Illman. Bioremediation and natural attenuation, - USA, 2006, p.3-10.
2. Pedro J. J. Alvarez, Walter A. Illman. Bioremediation and natural attenuation, - USA, 2006, p. 19-22.
3. Суртко Л.Ф., Финкельштейн З.И., Баскунов Б.П. Яковлев В.И., Головлева Л.А. Утилизация нефти в почве и воде микробными клетками // Микробиология. Киев, 1995, № 3. с.393-398.
4. Струппуль Н.Э., Сигида Е.А., Трофименко Н.Н., Коломеец Е.Р., Снопкова Н.А., Дворник А.А. Исследование нефтеокисляющей способности морских микроорганизмов Pseudoalteromonas citrea, Pseudoalteromonas elyakovii и Oceanisphaera litoralis // Нефтегазовое дело. - Владивосток, 2009, № 2.
5. Миронов О.Г. Бактериальная трансформация нефтяных углеводородов в прибрежной зоне моря // Морской экологический журнал, - Севастополь, 2002, № 1. с.82-90.
6. Холоденко В.П., Чугунов В.А., Жиглецова С.К., Родин В.Б., Ермоленко З. М., Фомченков В.М., Ирхина И.А., Кобелев В.С., Волков В.Я. Разработка био - технологических методов ликвидации нефтяных загрязнений окружающей среды //
7. Журнал Российского химического общества им. Д.И. Менделеева. - Москва, 2001,№ 6. с.135-141.