2.2 Правовий статус суддів Конституційного Суду України
Суддею Конституційного Суду може бути громадянин України, який досяг на день призначення сорокалітнього віку, має вищу юридичну освіту, стаж практичної, наукової чи педагогічної роботи зі спеціальності не менше десяти років, що володіє державною мовою і проживає в Україні протягом останніх двадцяти років.
Судді не можуть належати до політичних партій і профспілок, мати представницький мандат, брати участь у будь-якій політичній діяльності, займати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької і творчої.
У ст. 19 Закону України “Про Конституційний Суд України” визначене коло повноважень судді. Зокрема, суддя здійснює попередню підготовку питань для їхнього розгляду в суді. Крім того, він має право зажадати від Верховної Ради, Президента, Прем’єр-міністра, Генерального прокурора України, суддів, органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, посадових осіб, підприємств, установ і організацій усіх форм власності, політичних партій та інших об’єднань громадян, окремих громадян необхідні документи, матеріали й іншу інформацію з питань, що готуються до розгляду колегією суддів або Конституційним Судом.
Суддя має право привселюдно висловлювати свою думку з питань, що стосуються провадження в суді тільки тих справ, по яких Конституційним Судом прийняте рішення або дано висновок.
Повноваження судді, його конституційні права і свободи не можуть бути обмежені при введенні військового чи надзвичайного стану в Україні чи в окремих її місцевостях.
Повноваження судді припиняються у разі:
1) закінчення терміну призначення;
2) досягнення суддею шестидесятип’ятирічного віку;
3) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я;
4) порушення, зв’язаного із вступом його в політичну партію або профспілку, участю в будь-якій політичній діяльності і т.д.;
5) порушення суддею присяги;
6) набуття законної сили обвинувального вироку у відношенні його самого;
7) припинення його громадянства;
8) визнання його безвісно відсутнім чи оголошення померлим;
9) подання суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.
Рішення про припинення повноважень судді у випадках, передбачених пунктами 1-3, 6-9, приймається на засіданні Конституційного Суду, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, — Верховною Радою України.
Голова Конституційного Суду обирається на спеціальному пленарному засіданні суду зі складу суддів тільки на один трирічний термін таємним голосуванням.
Головою Конституційного Суду вважається обраний кандидат, за якого проголосувало більше половини конституційного складу суддів. Голова Конституційного Суду очолює Конституційний Суд і організовує його діяльність. До повноважень Голови Конституційного Суду належать:
– організація роботи колегій суддів, комісій і секретаріату;
– скликання і проведення засідань, пленарних засідань Конституційного Суду;
– розпорядження бюджетними коштами на утримання і забезпечення діяльності суду, у відповідності з кошторисом, затвердженим Конституційним Судом;
– здійснення інших повноважень, передбачених Конституцією України, Законом і актами Конституційного Суду, що регламентують організацію його внутрішньої роботи.
Голова Конституційного Суду має двох заступників, що виконують за його дорученням окремі його повноваження. Заступники обираються за пропозицією Голови Конституційного Суду тільки на один трирічний термін таємним голосуванням.
Голова Конституційного Суду і його заступники звільняються з посади Конституційним Судом згідно з їхніми заявами. Рішення про дострокове звільнення з посади вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини конституційного складу суддів. Однак звільнення з посади не позбавляє їх повноважень судді Конституційного Суду.
Суддя Конституційного Суду має наукового консультанта і помічника, які виконують доручення судді у справах конституційного провадження. Науковий консультант і помічник є державними службовцями.
У ст. 126 Конституції України і ст. 27 Закону України “Про Конституційний Суд України” визначено, що судді при здійсненні своїх повноважень незалежні, підкоряються тільки Конституції, іншим законам України, крім законів чи їхніх окремих положень, що є предметом розгляду Конституційного Суду.
Особа судді Конституційного Суду є недоторканною. Суддя не може бути затриманий чи заарештований без згоди Верховної Ради України до винесення обвинувального вироку судом. Він не несе юридичної відповідальності за результати голосування в Конституційному Суді й у його колегіях, за винятком відповідальності за образу чи наклеп при розгляді справ, прийнятті рішень і дачі висновків судом.
Судді Конституційного Суду одержують заробітну плату і користуються іншими видами матеріального забезпечення, установленими законом..
2.3 Форми звернення до Конституційного Суду України та їх суб’єкти
Законодавець передбачає дві основні форми звернення до КСУ – конституційне подання і конституційне звернення.
Конституційне подання — це письмове клопотання до КСУ про визнання правового акта (його окремих положень) неконституційними, про визначення відповідності проекту закону про внесення змін до Конституції України вимогам ст..157, 158 Конституції, про визначення конституційності міжнародного договору, про необхідність офіційного тлумачення Конституції України і законів України. Конституційним поданням також є звернення Верховної Ради України про дачу висновку, щодо дотримання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з посади в порядку імпічменту, порушення Верховною Радою АРК. Конституції або законів України.
Суб'єктами права на конституційне подання є:
а) з питань прийняття рішень КСУ про конституційність законів та інших правових актів, прийнятих Верховною Радою України, Президентом України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим – Президент України, не менше ніж сорок п’ять народних депутатів України, Верховний Суд України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Верховна Рада Автономної Республіки Крим;
б) з питань дачі висновків КСУ щодо відповідності Конституції України діючих міжнародних договорів України чи тих міжнародних договорів, що вносяться у Верховну Раду України для дачі згоди на їхню обов’язковість – Президент України, Кабінет Міністрів України;
в) з питань дачі висновків щодо дотримання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з посади в порядку імпічменту – Верховна Рада України;
г) з питань прийняття рішень щодо офіційного тлумачення Конституції і законів України – Президент України, не менше ніж сорок п’ять народних депутатів України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Верховний Суд України, Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування;
д) з питань дачі висновків про відповідність проекту закону про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 та 158 Конституції України – Верховна Рада України;
ж) з питань дачі висновків про порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції або законів України – Президент та Верховна Рада України.
Конституційне звернення – це письмове клопотання до КСУ про необхідність офіційного тлумачення Конституції України і законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав юридичних осіб.
Суб’єктами права на конституційне звернення є громадяни України, іноземці, особи без громадянства і юридичні особи.
Конституційне подання або звернення та відповідні документи до них подаються у 3-х примірниках.
Конституційне звернення або подання може бути відкликане за письмової згодою суб’єкта, який його направив до КСУ в будь-який день, до дня розгляду на пленарному засіданні.
2.4 Порядок здійснення провадження в Конституційному Суді
Відкриття провадження в справі у КСУ за конституційним поданням чи конституційним зверненням ухвалюється відповідною колегією суддів або на засіданні КСУ. Справи, по яких відкрите конституційне провадження, розглядаються по суті судом на пленарному засіданні КСУ.
Термін провадження по справах у конституційних поданнях не повинен перевищувати трьох місяців. У випадку провадження за конституційним поданням визнаним судом невідкладним, термін його розгляду не повинен перевищувати одного місяця. Термін провадження у справах за конституційними зверненнями не повинен перевищувати шести місяців. Дата розгляду справи визначається Головою КСУ.
Для розгляду конституційних подань і звернень у складі КСУ створені дві колегії:
1) колегія суддів для розгляду питань про відкриття провадження по справах конституційних подань;
2) колегія суддів для розгляду питань про відкриття провадження по справах конституційних звернень.
Механізм провадження у КСУ наступний. Спочатку колегія суддів, до якої надійшло конституційне подання або звернення більшістю голосів приймає ухвалу про відкриття провадження в справі, або відмовляє у такому відкритті. У випадку, якщо колегія приймає ухвалу про відкриття провадження по справі, то така справа вноситься Головою КСУ на розгляд пленарного засідання КСУ для вирішення по суті. Якщо ж колегія суддів прийняла ухвалу про відмову у відкритті провадження в справі, секретар колегії суддів направляє відповідні матеріали Голові КСУ для їх розгляду на засіданні КСУ. В такому випадку засідання КСУ умовно кажучи виконує функцію апеляційної інстанції. Засідання суду є повноважним, якщо на ньому присутні не менше одинадцяти суддів, а рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини суддів, які беруть участь у засіданні. Прийняте КСУ на його засіданні рішення про відмову у відкритті провадження в справі є остаточним. Якщо ж на засіданні КСУ суддями буде прийняте рішення про відкриття конституційного провадження, справа вноситься на розгляд в пленарне засідання КСУ.