Смекни!
smekni.com

Платежі за забруднення їх види та критерії нарахування (стр. 1 из 3)

Кафедра менеджменту

реферат

з дисципліни “Екологія”

На тему:

Платежі за забруднення, їх види та критерії нарахування


Зміст

1. Платежі за забруднення, їх види та критерії нарахування

2. Визначення платежів за викиди забруднюючих речовин в атмосферу

3. Визначення платежів за скидання забруднюючих речовин у водне середовище

Список літератури


1. Платежі за забруднення, їх види та критерії нарахування

Платежі за забруднення навколишнього середовища є складовою частиною фінансового механізму охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів. Система платежів за порушення природного середовища формується на основі таких елементів:

- порядку вилучення коштів в економічних суб’єктів;

- ставки платежів, що встановлюють певну відповідність між кількісними показниками впливу на природне середовище і розміром вилучених коштів;

- допустимих меж порушення середовища (ставки за понадлімітне порушення середовища збільшені в 3-5 разів. Змінюється порядок віднесення платежів: платежі за порушення середовища в межах ліміту включаються в собівартість товару, платежі за понадлімітний вплив – вилучаються з прибутку);

- порядку розподілу зібраних коштів.

Згідно з методикою визначення розмірів плати і стягнення платежів за забруднення навколишнього середовища України нормативи встановлюють за:

- викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними і пересувними джерелами забруднення;

- скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти;

- розміщення відходів промислового, сільськогосподарського, будівельного та інших виробництв;

- спричинення збитків тваринам та рослинам;

- збитки, завдані природно-заповідному фонду;

- аварійне забруднення довкілля.

Механізм визначення плати і стягнення платежів за забруднення довкілля урегульований Постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.92 та відповідною Постановою від 01.03. 99, якими затверджено Порядок встановлення нормативів збору і стягнення платежів зазабруднення навколишнього природного середовища. Відповідні платежі стягуються з підприємств незалежно від форм власності і відомчої належності. Внесення плати за забруднення не звільняє підприємства від дотримання заходів щодо охорони навколишнього середовища, а також сплати штрафних санкцій за екологічні правопорушення і від повного відшкодування шкоди.

2. Визначення платежів за викиди забруднюючих речовин в атмосферу

Складовими платежу за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення є:

- плата в межах установлених лімітів (тимчасово погоджених) викидів забруднюючих речовин;

- плата за перевищення лімітів викидів забруднюючих речовин.

Розмір платежу за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (Па.с.) визначається за формулою:

,

де Млі – маса річного викиду і-ї забруднюючої речовини в межах ліміту, т;

Мпі – маса понадлімітного річного викиду в атмосферу і-ї забруднюючої речовини, т;

Кп–коефіцієнт кратності плати за понадлімітний викид в атмосферу;

Нбі – норматив збору за тонну і-ої речовини в гривнях, що встановлюється з врахуванням класу небезпечності або орієнтовно безпечних рівнів впливу, грн./т;

Кінд – коефіцієнт індексації;

Кт – коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-еколо-
гічні особливості;

Кт = Кнас - Кф

Кнас– коефіцієнт, що враховує чисельність мешканців населеного пункту (табл. 1);

Кф –коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту (табл. 2).

Таблиця 1. Коефіцієнт, що встановлюється залежно від кількості жителів населеного пункту

Чисельність населення, тис. чол. Коефіцієнт
До 100 1,00
100,1-250 1,20
250,1-500 1,35
500,1-1000 1,55
Понад 1000 1,80

Таблиця 2. Коефіцієнт, що встановлюється залежно від народногосподарського значення населеного пункту*

Тип населеного пункту Коефіцієнт
Організаційно-господарські та культурно-побутові центри місцевого значення з переважанням аграрно-промислових функцій (районні центри, поселення, села тощо) 1,00
Багатофункціональні центри, центри з переважанням промислових і транспортних функцій (республіканські та обласні центри, міста державного, республіканського, обласного значення) 1,25
Населені пункти, віднесені до курортних 1,65

*Якщо населений пункт має одночасно промислове і рекреаційне значення, застосовується коефіцієнт 1,65.

Нормативи збору за викиди забруднюючих речовин наведені в табл. 3

Платежі за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення компенсують економічні збитки від негативного впливу забрудненого атмосферного повітря на здоров’я
людей, об’єкти житлово-комунального господарства, сільськогосподарські угіддя, лісові, водні, рибні і рекреаційні ресурси, основні фонди промисловості і транспорту.

Таблиця 3. Нормативи плати за викиди основних забруднюючих речовин від стаціонарних джерел

Забруднююча речовина Норматив збору, грн./т Забруднююча речовина Норматив збору, грн./т
Азоту окисли 87 Кадмію сполуки 633
Аміак 16 Марганець та його сполуки 684
Ангідрид сірчистий 86 Озон 86
Ацетон 30 Ртуть та її сполуки 3668
Бенз(о)пірен 110155 Свинець та його сполуки 3668
Бутилацетат 18 Сірководень 278
Ванадію п’ятиокис 300 Сірковуглець 181
Водень хлористий 3 Спирт н-бутиловий 80
Вуглецю окис 3 Стирол 632
Вуглеводні 5 Фенол 393
Газоподібні фтористі сполуки 214 Формальдегід 214
Тверді речовини 3 Хром та його сполуки 2323
Нікель та його сполуки 3490

Таблиця 4. Нормативи збору за викиди стаціонарними джерелами
залежно від класу небезпечності

Клас небезпечності Норматив збору, грн. / т Клас небезпечності Норматив збору, грн. / т
І 619 ІІІ 21
ІІ 142 IV 5

Таблиця 6. Нормативи збору за викиди стаціонарними джерелами
залежно від установлених орієнтовно небезпечних рівнів впливу

Орієнтовно небезпечні рівні впливу сполук, мг/м3 Норматив збору, грн./т Орієнтовно небезпечні рівні впливу сполук, мг/м3 Норматив збору, грн. /т
Менше 0,0001 26052 0,01-0,1 (включно) 87
0,0001-0,001 (включно) 2232 0,1-понад 10 3
0,001-0,01 (включно) 308

Розмір платежу за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення встановлюється на підставі діючих базових нормативів плати за ці викиди та кількості використаного палива.

Розмір платежу за викиди в атмосферу забруднюючих речо-
вин (Па.п.) пересувними джерелами забруднення визначається за
формулою:

,

де Мі – річний обсяг використання палива і-го виду, т;

Нбі–базовий норматив плати за викиди забруднюючих речовин, що утворюються в результаті спалення 1т і-го палива, грн./т;

Кт – коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологіч-
ні особливості;

Кінд–коефіцієнт індексації.

Застосовують такі базові нормативи плати за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення (табл.7-8).

Таблиця 7. Нормативи плати за викиди шкідливих речовин, що утворюються після спалення 1 т пального

Види палива Нормативи, грн./т
Дизельне 680
Бензин:
- етильований 840
- неетильований 510

Таблиця 8. Значення маси шкідливих речовин, які надходять в атмосферу

Шкідлива речовина Маса викидів шкідливих речовин при використанні т/т пального
дизельного бензину
Чадний газ 0,6 0,1
Вуглеводні 0,1 0,03
Оксиди азоту 0,04 0,04
Бензопірен 2,3 ∙ 10-4 1,0 ∙ 10-4
Оксиди сірки 0,002 0,2
Сажа (кіпоть) 5,8 ∙ 10-4 0,0155
Свинець 3,0 ∙ 10-4

3. Визначення платежів за скидання забруднюючих речовин у водне середовище

Платежі за скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти компенсують економічні збитки від негативного впливу забруднених вод на здоров’я людей, об’єкти житлово-комунального господарства, сільськогосподарські угіддя, водні, лісові, рибні і рекреаційні ресурси.

До 1991 р. в Україні економічні санкції за скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти не застосовувалися. В 1992-1993 рр. Міністерством охорони навколишнього природного середовища затверджені “Базові нормативи плати за забруднення навколишнього природного середовища України” та “Методика визначення розмірів плати і стягнення платежів за забруднення навколишнього природного середовища”. Сьогодні ці нормативні акти є документами для регламентації, які визначають правові, організаційні та економічні умови функціонування механізму плати за екологічні порушення при водокористуванні.