Платежі за забруднення їх види та критерії нарахування (стр. 1 из 3)
реферат
з дисципліни “Екологія”
На тему:
Платежі за забруднення, їх види та критерії нарахування
Зміст
1. Платежі за забруднення, їх види та критерії нарахування
2. Визначення платежів за викиди забруднюючих речовин в атмосферу
3. Визначення платежів за скидання забруднюючих речовин у водне середовище
Список літератури
1. Платежі за забруднення, їх види та критерії нарахування
Платежі за забруднення навколишнього середовища є складовою частиною фінансового механізму охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів. Система платежів за порушення природного середовища формується на основі таких елементів:
- порядку вилучення коштів в економічних суб’єктів;
- ставки платежів, що встановлюють певну відповідність між кількісними показниками впливу на природне середовище і розміром вилучених коштів;
- допустимих меж порушення середовища (ставки за понадлімітне порушення середовища збільшені в 3-5 разів. Змінюється порядок віднесення платежів: платежі за порушення середовища в межах ліміту включаються в собівартість товару, платежі за понадлімітний вплив – вилучаються з прибутку);
- порядку розподілу зібраних коштів.
Згідно з методикою визначення розмірів плати і стягнення платежів за забруднення навколишнього середовища України нормативи встановлюють за:
- викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними і пересувними джерелами забруднення;
- скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти;
- розміщення відходів промислового, сільськогосподарського, будівельного та інших виробництв;
- спричинення збитків тваринам та рослинам;
- збитки, завдані природно-заповідному фонду;
- аварійне забруднення довкілля.
Механізм визначення плати і стягнення платежів за забруднення довкілля урегульований Постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.92 та відповідною Постановою від 01.03. 99, якими затверджено Порядок встановлення нормативів збору і стягнення платежів зазабруднення навколишнього природного середовища. Відповідні платежі стягуються з підприємств незалежно від форм власності і відомчої належності. Внесення плати за забруднення не звільняє підприємства від дотримання заходів щодо охорони навколишнього середовища, а також сплати штрафних санкцій за екологічні правопорушення і від повного відшкодування шкоди.
2. Визначення платежів за викиди забруднюючих речовин в атмосферу
Складовими платежу за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення є:
- плата в межах установлених лімітів (тимчасово погоджених) викидів забруднюючих речовин;
- плата за перевищення лімітів викидів забруднюючих речовин.
Розмір платежу за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (Па.с.) визначається за формулою:
,де Млі – маса річного викиду і-ї забруднюючої речовини в межах ліміту, т;
Мпі – маса понадлімітного річного викиду в атмосферу і-ї забруднюючої речовини, т;
Кп–коефіцієнт кратності плати за понадлімітний викид в атмосферу;
Нбі – норматив збору за тонну і-ої речовини в гривнях, що встановлюється з врахуванням класу небезпечності або орієнтовно безпечних рівнів впливу, грн./т;
Кінд – коефіцієнт індексації;
Кт – коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-еколо-
гічні особливості;
Кт = Кнас - Кф
Кнас– коефіцієнт, що враховує чисельність мешканців населеного пункту (табл. 1);
Кф –коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту (табл. 2).
Таблиця 1. Коефіцієнт, що встановлюється залежно від кількості жителів населеного пункту
| Чисельність населення, тис. чол. | Коефіцієнт |
| До 100 | 1,00 |
| 100,1-250 | 1,20 |
| 250,1-500 | 1,35 |
| 500,1-1000 | 1,55 |
| Понад 1000 | 1,80 |
Таблиця 2. Коефіцієнт, що встановлюється залежно від народногосподарського значення населеного пункту*
| Тип населеного пункту | Коефіцієнт |
| Організаційно-господарські та культурно-побутові центри місцевого значення з переважанням аграрно-промислових функцій (районні центри, поселення, села тощо) | 1,00 |
| Багатофункціональні центри, центри з переважанням промислових і транспортних функцій (республіканські та обласні центри, міста державного, республіканського, обласного значення) | 1,25 |
| Населені пункти, віднесені до курортних | 1,65 |
*Якщо населений пункт має одночасно промислове і рекреаційне значення, застосовується коефіцієнт 1,65.
Нормативи збору за викиди забруднюючих речовин наведені в табл. 3
Платежі за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення компенсують економічні збитки від негативного впливу забрудненого атмосферного повітря на здоров’я
людей, об’єкти житлово-комунального господарства, сільськогосподарські угіддя, лісові, водні, рибні і рекреаційні ресурси, основні фонди промисловості і транспорту.
Таблиця 3. Нормативи плати за викиди основних забруднюючих речовин від стаціонарних джерел
| Забруднююча речовина | Норматив збору, грн./т | Забруднююча речовина | Норматив збору, грн./т |
| Азоту окисли | 87 | Кадмію сполуки | 633 |
| Аміак | 16 | Марганець та його сполуки | 684 |
| Ангідрид сірчистий | 86 | Озон | 86 |
| Ацетон | 30 | Ртуть та її сполуки | 3668 |
| Бенз(о)пірен | 110155 | Свинець та його сполуки | 3668 |
| Бутилацетат | 18 | Сірководень | 278 |
| Ванадію п’ятиокис | 300 | Сірковуглець | 181 |
| Водень хлористий | 3 | Спирт н-бутиловий | 80 |
| Вуглецю окис | 3 | Стирол | 632 |
| Вуглеводні | 5 | Фенол | 393 |
| Газоподібні фтористі сполуки | 214 | Формальдегід | 214 |
| Тверді речовини | 3 | Хром та його сполуки | 2323 |
| Нікель та його сполуки | 3490 |
Таблиця 4. Нормативи збору за викиди стаціонарними джерелами
залежно від класу небезпечності
| Клас небезпечності | Норматив збору, грн. / т | Клас небезпечності | Норматив збору, грн. / т |
| І | 619 | ІІІ | 21 |
| ІІ | 142 | IV | 5 |
Таблиця 6. Нормативи збору за викиди стаціонарними джерелами
залежно від установлених орієнтовно небезпечних рівнів впливу
| Орієнтовно небезпечні рівні впливу сполук, мг/м3 | Норматив збору, грн./т | Орієнтовно небезпечні рівні впливу сполук, мг/м3 | Норматив збору, грн. /т |
| Менше 0,0001 | 26052 | 0,01-0,1 (включно) | 87 |
| 0,0001-0,001 (включно) | 2232 | 0,1-понад 10 | 3 |
| 0,001-0,01 (включно) | 308 |
Розмір платежу за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення встановлюється на підставі діючих базових нормативів плати за ці викиди та кількості використаного палива.
Розмір платежу за викиди в атмосферу забруднюючих речо-
вин (Па.п.) пересувними джерелами забруднення визначається за
формулою:
,де Мі – річний обсяг використання палива і-го виду, т;
Нбі–базовий норматив плати за викиди забруднюючих речовин, що утворюються в результаті спалення 1т і-го палива, грн./т;
Кт – коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологіч-
ні особливості;
Кінд–коефіцієнт індексації.
Застосовують такі базові нормативи плати за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення (табл.7-8).
Таблиця 7. Нормативи плати за викиди шкідливих речовин, що утворюються після спалення 1 т пального
| Види палива | Нормативи, грн./т |
| Дизельне | 680 |
| Бензин: | |
| - етильований | 840 |
| - неетильований | 510 |
Таблиця 8. Значення маси шкідливих речовин, які надходять в атмосферу
| Шкідлива речовина | Маса викидів шкідливих речовин при використанні т/т пального | |
| дизельного | бензину | |
| Чадний газ | 0,6 | 0,1 |
| Вуглеводні | 0,1 | 0,03 |
| Оксиди азоту | 0,04 | 0,04 |
| Бензопірен | 2,3 ∙ 10-4 | 1,0 ∙ 10-4 |
| Оксиди сірки | 0,002 | 0,2 |
| Сажа (кіпоть) | 5,8 ∙ 10-4 | 0,0155 |
| Свинець | 3,0 ∙ 10-4 | |
3. Визначення платежів за скидання забруднюючих речовин у водне середовище
Платежі за скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти компенсують економічні збитки від негативного впливу забруднених вод на здоров’я людей, об’єкти житлово-комунального господарства, сільськогосподарські угіддя, водні, лісові, рибні і рекреаційні ресурси.
До 1991 р. в Україні економічні санкції за скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти не застосовувалися. В 1992-1993 рр. Міністерством охорони навколишнього природного середовища затверджені “Базові нормативи плати за забруднення навколишнього природного середовища України” та “Методика визначення розмірів плати і стягнення платежів за забруднення навколишнього природного середовища”. Сьогодні ці нормативні акти є документами для регламентації, які визначають правові, організаційні та економічні умови функціонування механізму плати за екологічні порушення при водокористуванні.