Смекни!
smekni.com

Экзамен по экологии (стр. 5 из 11)

основного виробничого призначення…

Для оцінки стану атмосферного повітря встановлюються єдині для території України нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря…

22. Система учбового курсу “Екологічне право”

Система екологічного права (учбового курсу) — цілісна послідовна і взаємообумовлена сукупність теоретичних по­глядів, ідей і положень про екологічне право, законодавство, його внутрішню структуру і зміст

І. Загальна частина - Науково-методо­логічні засади екологічного права,Предмет, прин­ципи і система екологічного права

Екологічні пра­вовідносини, Об'єкти еколо­гічного права, Джерела еколо­гічного права, Екологічні права і обов'язки гро­мадян, Право власності на природні ре­сурси

ІІ. Особлива частина – природноресурсове право(правове ре­гулювання використання, відтворен­ня і охорони природних ресур­сів), природоохоронне право, право екологічної безпеки.

23. Види юридичної відповідальності за екологічні правоппорушення

Екологічне правопорушення за ступенем екологічної небезпеки і заходами державного примусу – еколого-правовий проступок, еколого-майновий-делікт, еколого-адміністративне правовпорушення, екологічний злочин

Відповідальність – майнова, еколого-правова, адміністративна, дисциплінарна, кримінальна.

Еколого – правова відповідальність - перевищення лімітів використання природних ресурсів, порушення екологічних нормативів, екологічних стандартів, вимог екобезпеки

Санкції – обмеження діяльності, її зупинення, або припинення

Дисциплінарна відповідальність – дисциплінарні проступки в галузі екології (в галузі використання природних ресурсів, охорони нпс, в галузі забезпечення екологічної безпеки)

Умови настання дисціплінарної відповідальності – протиправність, вина, професійна правосуб”єктність в галузі екології, (не)виконання екологічних вимог, які складають коло службових професійних обов”язків

Види дисц. Стягнень – догана, звільнення з посади.

24. Види і порядок водокористування (см. 9).

25. Об”єкти екологічного права

Об'єкти екологічного права —сукупність природних, природно-соціальних умов і процесів природних ресурсів, ландшафтів, природних і природно-антропогенних комплексів, екосистем та життя і здоров'я громадян, що підлягають охороні за допомогою норм екологічного законодавства

- Диференційні - земля надра води, ліси (рослинний світ), тваринний світ,атмосферне повітря

- Інтеграційні - Навколишнє природне середо­вище, Життя і здоров'я громадян від не­безпечної еколо­гічної обстановки

- Комплексні – 1.Природні ком­плекси і ланд­шафти — об'­єкти і території природно-за­повідного фонду

2.Природно-со­ціальні умови і процеси — ку­рортні, ліку­вально-оздо­ровчі, рекреа­ційні зони

3. Екосистеми — виключна (морська) еко­номічна зона, континенталь­ний шельф

4.Природно-антропогенні комплекси (зони) — тери­торії, що зазна­ли екологічної катастрофи

26. Законодавчі засади раціонального природокористування

27. Адміністративно-правова відповідальність за порушення законодавства про надра

Адміністративно-правова відповідальність – різновид суспільних відносин, у яких застосовуються заходи адмін. Впливу за винні і протиправні діяння, що порушують встановлений порядок використання природних ресурсів, охорони нпс, забезпечення екобезпеки та екологічні права громадян.

28. Поняття екологічних прав громадян

Поняття екологічних прав громадян — сукупність юри­дичних можливостей і засобів, які спрямовані на задово­лення потреб громадян в галузі використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища і забезпечення екологічної безпеки

Еколого-поавові норми - Уповноважуючі норми, Дозволяючі норми, Регулятивні норми

Еколого-правові відно­сини за участю громадян - По використанню природних ресурсів, По охороні нав колишнього природного середовища, По забезпеченню екологічної безпеки, а також Упереджувальні норми і засоби, Стимулюючі норми і засоби , Норми заборони, Забезпечувані норми гарантії екологічних

прав громадян

29. зміцненння законності в галузі природокористування

30. цивільно-правова відповідальність за порушення законодавства про надра

Майнова відповідальність за екологічні правопорушення (де­лікти) — різновид юридичної відповідальності, яка передба­чає виконання обов'язку фізичних чи юридичних осіб щодо компенсації шкоди, заподіяної власникам чи користувачам природних ресурсів порушенням екологічного законодавства або порушенням екологічних та інших прав громадян

Підстави майнової відповідальності - Наявність реальної шкоди (Майнової чи Моральної)

Умови майнової відповідальності -Протиправність, Причинний зв'язок між - заподіяною шкодою і протиправністю, Наявність вини заподіячів шкоди, Підвищений екологічний ризик та небезпечна ді­яльність

31. Види екологічних прав громадян

Види екологічних прав громадян України

1. Екологічні права громадян, що реалізуються переважне на галузевому рівні (галузеві)

— Права громадян на безпеч­не для життя і здоров'я на­вколишнє природне сере­довище

— Право на одержання пов­ної і достовірної інфор­мації про стан навколиш­нього природного середо­вища і його вплив на здоров'я людей

— Право на участь в прове­денні громадської екологічної експертизи

— Право на участь в розробці і здійсненні заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального і комплекс­ного використання при-родних ресурсів

— Право на здійснення за­гального і спеціального ви­користання природних ре­сурсів

2. Екологічні права громадян, що реалізуються на міжгалузевому рівні (міжгалузеві)

— Право на участь в обгово­ренні проектів законодав­чих актів, матеріалів щодо розміщення, будівництва і реконструкції об'єктів, які можуть негативно вплива­ти на стан навколишнього природного середовища, та внесення пропозицій до державних та господар­ських органів, установ та організацій з цих питань

— Право на одержання екологічної освіти

— Право на об'єднання в гро­мадські природоохоронні формування

— Право на подання до суду позовів на державні орга­ни, підприємства, уста­нови, організації і грома­дян про відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров'ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне се­редовище

32. земля як об”єкт правової охорони

Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою створення умов для раціонального використання й охорони земель, рівноправного розвитку всіх форм власності на

землю і господарювання, збереження та відтворення родючості грунтів, поліпшення природного середовища, охорони прав громадян, підприємств, установ і організацій на землю.

Відповідно до цільового призначення всі землі України поділяються на:

1) землі сільськогосподарського призначення;

2) землі населених пунктів (міст, селищ міського типу і сільських населених пунктів);

3) землі промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення;

4) землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;

5) землі лісового фонду;

6) землі водного фонду;

7) землі запасу.

Власність на землю в Україні має такі форми: державну, колективну, приватну. Усі форми власності є рівноправними.

Охорона земель включає систему правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на їх раціональне використання, запобігання необгрунтованому вилученню земель із сільськогосподарського обороту, захист від шкідливих антропогенних впливів, а також на відтворення і підвищення родючості грунтів,

продуктивності земель лісового фонду, забезпечення режиму земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. Охорона земель здійснюється на основі комплексного підходу до угідь як до складних природних утворень (екосистем) з урахуванням цілей і характеру їх використання, зональних і регіональних особливостей. Система раціонального використання земель повинна мати

природоохоронний, ресурсозберігаючий, відтворювальний характер і передбачати збереження грунтів, обмеження негативного впливу на них, а також на рослинний і тваринний світ, геологічні породи, водні джерела та інші компоненти навколишнього середовища.

Стаття 84. Зміст і порядок охорони земель Власники землі і землекористувачі, в тому числі орендарі,

здійснюють: раціональну організацію території; збереження і підвищення родючості грунтів, а також поліпшення