інших корисних властивостей землі; захист земель від водної та вітрової ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, висушування, ущільнення, забруднення відходами виробництва, хімічними і радіоактивними речовинами та від інших процесів руйнування; захист від заростання сільськогосподарських угідь чагарниками і дрібноліссям, інших процесів погіршення культур технічного стану
земель; рекультивацію порушених земель, заходи щодо підвищення їх родючості та поліпшення інших корисних властивостей землі; знімання, використання і збереження родючого шару грунту при проведенні робіт, пов'язаних із порушенням земель; тимчасову консервацію деградованих сільськогосподарських угідь, якщо іншими способами неможливо відновити родючість грунтів. Державні органи здійснюють необхідні заходи у рамках
міжнародних, державних і регіональних програм щодо охорони земель.
33. кримінально-правова відповідальність за порушення законодавства про надра
кримінальна відповідальність за екологічний злочин – стан розвитку суспільних відносин, в якому реалізуються засоби кримінально-правового покарання осіб, винних у здійсненні екологічного правопорушення з високим рівнем екологічного ризику і екологічної небезпеки для нпс, природних ресурсів, життя і здоров”я людей.
34. Обов”язки громадян в галузі екології
1. Загальні обов'язки громадян передбачені Законом України про охорону навколишнього природного середовищі
— Берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства
— Здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, екологічних нормативів та лімітів природовикористання
— Не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб'єкті
— Вносити плату за спеціальне приро-довикористання
— Сплачувати штрафи за екологічні правопорушення
2. Спеціальні обов'язки громадян передбачені системою екологічного законодавства і та випливають із умов права власності на природні ресурси, природокористування і реалізації громадянами екологічно небезпечної діяльності
а. Обов'язки майнові
— Своєчасно вносити плату за забруднення навколишнього природного середовища та понадлімітне використання природних ресурсів
— Ефективно використовувати природні ресурси, здійснювати комплекс заходів щодо їх відновлення
— Проводити заходи щодо попередження негативного впливу діяльності на стан навколишнього середовища (забруднення, засмічення, виснаження)
— Запроваджувати новітні технології, устаткування та методи діяльності спроможної негативно впливати на стан навколишнього природного середовища і здоров'я людей
Б. Обов'язки немайнові
— Одержувати дозволи на здійснення діяльності, спроможної негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, здоров'я людей
— Передавати екологічно небезпечні об'єкти на екологічну експертизу
— Дотримуватись висновків державної екологічної експертизи
— Надавати органам екологічного контролю відомості про характер екологічно-небезпечної діяльності
35. організційно-правові заходи охорони земель (см. 32)
37 Гарантії реалізації екологічних прав громадян
Гарантії реалізації екологічних прав громадян — система юридичних засобів забезпечення здійснення екологічних прав фізичними особами в галузі екологічної безпеки, раціонального використання природних ресурсів і охорони навколишнього природного середовища
- Організаційно-розпорядчі
1. Проведення широкомасштабних заходів щодо підтримання і поліпшення стану навколишнього природного середовища
2. Залучення громадян до участі у вирішенні питань охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки
3. Сприяння громадянам при здійсненні природоохоронної діяльності, поліпшенні природних умов життя
4. Стимулювання різних форм діяльності громадян в галузі екології
- Контрольно-виконавчі
1. Здійснення державного і громадського екологічного контролю
2. Додержання обов'язків юридичними і фізичними І особами щодо здійснення технічних, організаційних, інших заходів попередження негативного впливу господарської та іншої діяльності на стан навколишнього природного середовища
3. Забезпечення державними органами додержання екологічних вимог при плануванні, розміщенні продуктивних сил, здійсненні іншої діяльності і експлуатації екологічно небезпечних об'єктів
4.Врахування Радами народних депутатів, органами виконавчої влади та іншими спеціально уповноваженими органами в галузі екології пропозицій, зауважень громадян щодо поліпшення стану екологічної обстановки.
- Превентивно-обмежувальні гарантії
1. Проведення державної, громадської і інших форм екологічної експертизи
2. Ліцензування екологічно небезпечної діяльності
3. Видання дозволів на використання природних ресурсів, лімітів на викиди і скиди
4. Обмеження діяльності, що здійснюється з порушенням екологічного законодавства, вимог дозволів на природо-використання, лімітів викидів і скидів
5. Зупинення (тимчасове) екологічно-небезпечної діяльності, анулювання дозволів на природовикористання, лімітів викидів і скидів
6. Припинення діяльності, що здійснюється з порушенням екологічного законодавства
- Процесуально-правові гарантії - Юридична можливість і порядок звернення за захистом порушених прав в органи:
а) управління і контролю в галузі екології; б) органи адміністративної юрисдикції; в) органи прокуратури; г) судові органи;
Процедура проведення екологічної експертизи. Процедура одержання екологічної інофрмації Процедура здійснення екологічного контролю. Процедура передачі природних ресурсів у власність і надання в користування.Процедура ліцензування, видачі дозволів на викиди і скиди, розміщення відходів, затвердження лімітів, квот...
Охоронювально-забезпечувальні (захисні) «гарантії гарантій»
Реалізуються шляхом притягнення винних осіб в порушенні екологічних прав громадян до юридичної відповідальності
дисциплінарної відповідальності, адміністративної відповідальності, кримінальної відповідальності, еколого-правової відповідальності, майнової відповідальності
38. форми власності на землю
Власність на землю в Україні має такі форми: державну, колективну, приватну. Усі форми власності є рівноправними. Розпоряджаються землею Ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх.
Стаття 4. Право державної власності на землю
У державній власності перебувають всі землі України, за винятком земель, переданих у колективну і приватну власність. Суб'єктами права державної власності на землю виступають:
Верховна Рада України - на землі загальнодержавної власності України; Верховна Рада Республіки Крим - на землі в межах території республіки, за винятком земель загальнодержавної власності; обласні, районні, міські, селищні, сільські Ради народних депутатів - на землі в межах їх територій, за винятком земель, що перебувають в загальнодержавній власності. Землі, що перебувають у державній власності, можуть передаватися в колективну або приватну власність і надаватися у користування, у тому числі в оренду, за винятком випадків, передбачених законодавством України і Республіки Крим.
Не можуть передаватись у колективну та приватну власність:
- землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, пасовища, сінокоси, набережні, парки, міські ліси, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів), а також землі, надані для розміщення будинків органів державної влади та державної виконавчої влади;
- землі гірничодобувної промисловості, єдиної енергетичної та космічної систем, транспорту, зв'язку, оборони;
- землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;
- землі лісового фонду, за винятком невеликих (до 5 гектарів)
- ділянок лісів, що входять до складу угідь сільськогосподарських
- підприємств, селянських (фермерських) господарств;
- землі водного фонду, за винятком невеликих (до 3 гектарів)
- ділянок водойм і боліт, що входять до складу угідь сільськогосподарських підприємств, селянських (фермерських) господарств;
- землі сільськогосподарських науково-дослідних установ і навчальних закладів та їх дослідних господарств, учбових господарств навчальних закладів, державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, елітно-насінницьких і насінницьких господарств, племінних заводів, племінних радгоспів і конезаводів, господарств по вирощуванню хмелю, ефіроолійних, лікарських рослин, фруктів і винограду.
Земля може належати громадянам на праві колективної власності.
Суб'єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.