Суть та принципи соціальної держави (стр. 1 из 3)
Міністерство освіти і науки України
Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
Юридичний інститут
Р Е Ф Е Р А Т
на тему:
«Суть та принципи соціальної держави»
Виконала:
Студентка групи ПР -12
Дячишин Уляна
Перевірив:
 |
Івано-Франківськ 2006р
Проблеми взаємозв’язку держави, суспільства, особи, державної влади і демократії є фундаментальними для будь-якого сучасного суспільства. Вони, безумовно, визначають і процес розбудови Української держави, формування суспільних відносин на нових демократичних засадах.
Аналіз цих проблем безпосередньо пов’язаний з дослідженням суспільства , зокрема. Для того, щоб осягнути співвідношення й механізм зв’язку суспільства, особи і держави, роль суспільства у формування державної влади і демократичних інститутів, слід чітко уявляти природу і сутність цього суспільства, його структуру і соціальний організм.
Громадянське суспільство – це сукупність усіх громадян, їх вільних об’єднань та асоціацій, пов’язаних суспільними відносинами, що характеризуються високим рівнем суспільної свідомості, політичної культури, які перебувають за межами регулювання держави, але охороняються та гарантуються нею.
Громадянське суспільство розглядають як соціальне утворення, що протистоїть державі. Його можна зрозуміти як плюарізм і організацію інтересів незалежно від держави. Громадянське суспільство відрізняється від суспільства тим, що залучає громадян до колективних дій в суспільній сфері для вираження своїх інтересів, ідей, обміну інформації, досягнення суспільної мети, висування вимог до держави і закликів до відповідальності офіційних осіб, Воно виступає посередником між приватною сферою життя людей та державою, об’єднює величезне розмаїття формальних і неформальних відносин.
Основні риси громадянського суспільства:
- Наявність демократичність правової державності
- Самоврядування індивідів, добровільних організацій та асоціацій громадян
- Різноманітність форм власності (приватної, колективної, кооперативної тощо), ринкова економіка
- Плюарізм ідеологій і політичних поглядів, багатопартійність
- Доступ всіх громадян до участі в державних і суспільних справах
- Взаємна відповідальність держави та громадян за виконання демократично прийнятих законів
- Наявність розвинутої соціальної структури
- Розвинена громадянська політична структура і свідомість
- Цінування прав громадян вище за державні закони
- Багатоманіття соціальних ініціатив
- Контроль суспільства за діяльністю державних органів.
Теорія громадянського суспільства ґрунтується на ідеї автономності та індивідуальної свободи громадян, невтручання держави в життя громадянського суспільства. Однак, саме держава має виступати гарантом прав людини, створювати умови, які сприятимуть реалізації прав громадян, всебічному вияву їхньої ініціативи, здібностей. Державні органи реагують на запити і потреби соціальних груп, приймають нормативно-правові акти, слідкують за їх виконання, запобігають появі та розвитку політичних конфліктів.
Говорити про громадянське суспільство можна лише з появою громадянина як самостійного суб’єкта, що усвідомлює себе індивідуальним членом суспільства, наділений певним комплексом прав і свобод, і у той же час несе відповідальність перед суспільством.
Зміст поняття «громадянське суспільство» включає сукупність неполітичних відносин у суспільстві, тобто економічні, духовно-моральні, релігійні національні та ін. Громадянське суспільство виступає як сфера реалізації економічних, соціальних, етнонаціональних, культурних та інших громадських інтересів, які перебувають поза безпосередньою діяльність держави, що опосередковує їх відносини з індивідами. Демократичність політичного режиму визначається не в останню чергу тим, наскільки держава визнає автономне буття спільнот, тим, наскільки громадянське суспільство може вплинути на дії держави, Ідея громадянського суспільства може провести межу між політичними, офіційними та приватними життями громадян. Підґрунтям громадського суспільства є ринкова економіка з властивою її багатоманітністю форм власності, відкритою комунікацією, структурованістю суспільства, багатопартійність, не директивно сформована громадська думка, вільна особистість з розвиненим почуттям громадянськості та власності гідності.
Правовою базою для формування громадянського суспільства в Україні є положення Конституції України, хоч у її тексті цього термінал немає. У нашій державі сьогодні відбувається поступовий процес становлення громадянського суспільства, який ще дуже далекий від завершення. В Україні сформовані органи влади різного рівня, але громадянське суспільство характеризує не лише наявність «владної піраміди», але й ефективність її функціонування, чого на практиці у нашій державі ще не спостерігається.
Для громадянського суспільства характерна система представництва інтересів різних груп населення у вигляді об’єднань громадян. В умовах громадянського суспільства партії виражають інтереси та формулюють політичні пріоритети певних соціальних груп, а в Україні партії ще не достатньо сприяють належному встановленню каналів зв’язку між державою та громадянами. Чимало партій – особливо під час виборчих кампаній – намагаються показати себе представниками інтересів не певних соціальних груп, а всього народу, що є популістським недалекоглядним кроком.
Нерозвиненість громадянського суспільства в Україні простежується у загрозливо низькому рівні замученості громадсько-політичної діяльності і дуже низькому рівні політичної ефективності. Для встановлення громадянського суспільства в Україні необхідною є реструктуризація українського суспільства.
Як свідчить історичний розвиток цивілізованих країн, становлення громадянського суспільства відбувається складно і суперечливо. Не все у ставленні громадянського суспільства є до вподоби урядам, але й переваги такого суспільства незаперечні – протилежність думок, відкритість, свобода. Тільки в громадянському суспільстві можливе соціальне партнерство як форма взаємодії соціальних об’єктів.
Громадянське суспільство можна розглядати як і елемент розбудови демократичної інституції, як засіб реалізації свободи слова, об’єднань і поширення інформації, як засіб зробити прозорою діяльність органів державної влади.
Сучасні дослідники сходяться на думці про те, що громадянське суспільство – це як економічні, духовно –моральні, сімейні, культурні, національні, та і соціально-економічні відносини. Виходячи з цього вони визначають громадянське суспільство як сферу спонтанного самовиявлення вільних громадян і добровільно сформованих ними організацій та об’єднань у всіх сферах життя суспільства і відносин між ними, які захищені необхідними законами прямого втручання і свавілля органів державної влади. Основа громадського суспільства – вільна, незалежна особистість, що зобов’язана своїм існуванням і процвітанням не опіці чи бажанню влади, а своїми власними силами і здібностями.
«Рідко коли у сфері розвитку з’являлася концепція, котра так швидко привертала увагу людей», - пише Р. Голлоуей у праці «Засоби розбудови громадського суспільства». Справжній бум у вживанні цього терміну збігається в часі з падіння Берлінської стіни і наслідками цього явища – політичними перетвореннями у Східній Європі, що поєдналися із зусиллями побудови демократії у Південній Америці.
Громадянське суспільство вже стало передумовою вирішення деяких із перелічених проблем. Воно перебирає на себе відповідальність за соціальний розвиток у таких складних умовах. Соціальний стан країн соціального добробуту Західної Європи, побудований напинципах соціальної справедливості та соціального партнерства, дає підставу стверджувати, що формую взаємодії соціальних суб’єктів стала політика соціального партнерства у громадському суспільстві, яка ґрунтується на узгодженості їхніх інтереів і характеризується всебічною активізацією творчих елементів кожної людини щодо реалізації історичних можливостей розвитку суспільства.
В Україні процес визрівання і становлення громкаднського суспільства є необхідною передумовою її переходу до правової держави. На думку вчених , формування громадянського суспільства в Україні та інших країн СНД матиме тривалий і затяжний характер, бо тоталітаризм з його надмірною політизацією суспільних роцесів не створив умови для його швидкого визрівання. Такими передумовами становлення громадянського суспільства є:
1. володіння кожного члена суспільства правом конкретної власності чи правом на використання і розпорядження власністю, на виготовлений ним суспільних продукт;
2. наявність розвиненої соціальною структури, які відображають різноманітність інтересів усіх соціальних груп суспільства.
3. достатньо високий рівень соціального, духовного, психологічного розвитку особистості, її внутрішньої свободи і здатності дог самостійної діяльності та самореалізації.
За відсутністю таких передумов такий процес формування громадянського суспільства просто неможливий. Для України також характерні відсутність реальних інститутів громадського суспільства, повноцінних впливових політичних парій як виразників інтересів певних соціальних груп, незалежних від держави громадських організацій, достатньої кількості поза державних, економічних структур.
Певна річ, Україна, яка стала на шлях свого відродження потребує опрацювання власної концепції співвідношення особи, суспільства і держави, механізм формування влади й розвитку демократії.