Методика розрахунку розсіювання шкідливих речовин в атмосфері (стр. 1 из 6)
Зміст
Вступ
1. Розсіювання шкідливих речовин в атмосфері
1.1 Методика розрахунку розсіювання шкідливих речовин в атмосфері, при викиді газоповітряної суміші з одиночного точкового джерела з круглим гирлом
1.2 Приклад розрахунку розсіювання шкідливих речовин в атмосфері
2. Циклони
2.1 Загальні відомості
2.2 Розрахунок та вибір циклону
2.3 Приклад розрахунку циклону
3. Завдання для виконання розрахунків
Джерела інформації
Вступ
У сучасному суспільстві зростає важливість не тільки екологічних проблем, але й пов'язаної з ними природоохоронної діяльності, проведеної на підприємствах.
Серед існуючих напрямків природоохоронної діяльності значне місце приділяється проведенню технічних заходів, які дозволяють у максимальному ступені знизити надходження в навколишнє природне середовище різних забруднювачів. При рішенні завдань, пов'язаних з охороною зовнішнього середовища, пріоритет віддається тому комплексу заходив, що забезпечує найбільше обмеження або повне припинення надходження в зовнішнє середовище несприятливого фактору(хімічного, фізичного, біологічного).
Основними заходами щодо зниження забруднення атмосферного повітря є: технологічні, архітектурно-планувальні, організація санітарно-захисної зони, газоочищення. Ефективність того або іншого методу різна для кожної конкретної ситуації.
Курсова робота присвячена розрахунку розсіювання забруднюючих речовин в атмосфері від одиночних стаціонарних джерел забруднення. Крім цього в роботі розраховане пилоочисне устаткування – циклон.
1. Розсіювання шкідливих речовин в атмосфері
1.1 Методика розрахунку розсіювання шкідливих речовин в атмосфері, при викиді газоповітряної суміші з одиночного точкового джерела з круглим гирлом
Розрахунки розсіювання забруднюючих речовин (ЗР) в атмосфері від одиночних стаціонарних джерел забруднення атмосфери (ДЗА) використовується згідно "Методики расчета концентрацій в атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий. ОНД – 86."
Вони проводяться для джерела забруднення атмосфери, розташованого в Харківській області на рівній і слабо пересіченої місцевості. При цьому джерело забруднення атмосфери має один димар висотою Н, м, з діаметром гирла D, м, швідкистю виходу газоповітряної суміші
, м/с, різницею температур викидів і навколишнього атмосферного повітря ΔT , 
, і масою забруднюючих речовин М ,г/с.Послідовність розрахунків наступна.
1. Визначають витрати газоповітряної суміші
, 
, безрозмірні параметри 
, 
m,n,d і значення небезпечної швидкості вітру 
м/с, при якому досягається максимальна приземна концентрація забруднюючих речовин, по формулах: = 
.Значення коефіцієнтів m,n, та d визначаються в залежності від параметрів
, 
, 
, 
.
, 
, 
.Коефіцієнт mвизначається залежно від
по формулах: 
при < 100,m=
при 
Для
коефіцієнту m обчислюється при 
Коефіцієнт n при
визначається залежно від 
n =1 при
n = 0.535
n = 4.4 при
При
коефіцієнт обчислюється по вищенаведених формулах прийнявши 
Безрозмірний коефіцієнт d при
знаходиться по формулах:d = 2.48
) при 
d = 4.95
(1+0.28 
) при 0,5< ≤ 2 ,d = 7
(1+0.28 ) при 
2.D=16
при 
.Значення небезпечної швидкості
, м/с, на рівні флюгера, при якій досягається найбільше значення приземної концентрації шкідливих речовин 
визначається по формулах: = 0,5 при 
при 0,5 < 
≤ 2, 
= (1+0,12 
) при >2.При
значення обчислюється по формулах: = 0,5 при 
≤ 0,5, = при 0,5< ≤ 2, = 2,2 при > 2.2. Розраховують максимальне значення приземної концентрації шкідливої речовини
, мг/ 
, при викиді газоповітряної суміші з одиночного точкового джерела із круглим гирлом, що досягається при несприятливих мете реологічних умовах на відстані 
, м, від джерела, по формулі: 
Відстань
від джерела викидів, на якому приземна концентрація С при несприятливих метеорологічних умовах на відстані , м, від джерела по формулі: = 
Де А – коефіцієнт, що залежить від температурної стратифікації атмосфери (розподіл температур по висоті, що впливає на його вертикальне переміщення), який для Харкова та області дорівнює 180; М – маса викидів шкідливих речовин, г/с; F – коефіцієнт, що залежить від швидкості осідання речовин (для газоподібних шкідливих речовин – 1, для пароподібних шкідливих речовин – 2, для пилу та золи – 3);
– коефіцієнт, що враховує вплив рельєфу місцевості (для рівної й слабо пересіченої місцевості = 1); m і n – коефіцієнти, що враховують умови виходу газоповітряної суміші, /с; 
- різниця між температурою газоповітряної суміші, що викидається та температурою навколишнього атмосферного повітря, ; Н – висота джерела викиду понад рівнем землі, м.