Методичні рекомендації по організації суспільного екологічного моніторингу (стр. 4 из 4)

Приступаючи до підготування інформаційних матеріалів для більш широкої аудиторії, (наприклад, осіб, що приймають рішення, і громадськості), не варто обмежувати свою роботу простим дублюванням анотації, що подається в звіті. Для того, щоб ваші інформаційні матеріали мали успіх, варто підготувати спеціальний ("аннотаційний") звіт, що цілком відбиває всі ключові моменти дослідження. У його основу може бути покладена анотація науково-технічного звіту, розширена і доповнена необхідною інформацією з інших його частин. З цього звіту можуть бути вилучені технічні деталі і спеціальні терміни, може (і повинний) змінитися і стиль викладу. Проте ні в якому разі не повинна зникнути істотна інформація, необхідна для підготування і прийняття рішень. Так, висновки дослідження повинні бути відтворені цілком. Всі істотні деталі також повинні знайти відбиток в анотаційному звіті (хоча б у виді нагадування). Фактичний матеріал краще навести цілком - у вигляді зведених таблиць. Якщо ці таблиці занадто громіздкі, можна обмежитися вказівкою характерних параметрів (не тільки середніх, але й екстремальних).

Добре, якщо ви знайдете можливість підготувати інформаційні матеріали, що враховують специфіку кожній із зацікавлених груп. Ці матеріали можуть відрізнятися не тільки засобом подачі, але частково й висновками. Іншими словами, інформація повинна бути адресною. Так, наприклад, апелюючи до громадськості, ви можете (і повинні) запропонувати рекомендації, дещо відмінні від тих, що ви пропонуєте для осіб, що приймають рішення. Така диференціація виправдана і, на наш погляд, необхідна, оскільки засоби дій і реальні важелі впливу на ситуацію в цих груп інтересів істотно різняться. При цьому не варто орієнтуватися винятково на можливості державних адміністративних структур і недооцінювати можливості громадськості (особливо організованої). Адміністративні і політичні рішення, прийняті відповідальними особами, мають істотні, але обмежені важелі впливу на стан навколишнього середовища. Можливості, якими володіють населення і громадський організації, - цілком інші і часом зовсім не менші.

Мова йде не тільки про вплив на органи влади або організації колективних заходів, але і про поводження в побуті. Не варто забувати, що рішення, від яких залежить якість навколишнього середовища, і особливо характер їх впливу на здоров'я населення, приймаються на різноманітних рівнях - від міжнародного до індивідуального. При цьому рішення, прийняті на індивідуальному рівні, можуть бути дуже простими - наприклад, із якого джерела брати воду, як її берегти, як готувати до вжитку. Але для прийняття правильних рішень громадяни повинні мати у своєму розпорядженні необхідну і достатню інформацію.

Нарешті, ще один рівень інформації призначений для людей, що цікавляться проблемами екології, але мають не часу або достатніх навичок для детального вивчення великих документів. Для такої аудиторії призначені короткі інформаційні матеріали: газетні статті, листівки, популярні буклети. Специфіка цих матеріалів не дає можливості заглиблюватися в деталі. Для оцінки якості подання інформації на цьому рівні можна запропонувати такі основні критерії: доступність викладання, достовірність і повнота висновків,
адекватність рекомендацій.

Який висновок випливає зі сказаного? Чи варто обмежувати таку "місцеву ініціативу"? Шлях обмежень офіційним структурам представляється більш простим і зручним. Проте ефективність такого підходу невелика. Реально обмежити поширення інформації, накласти на неї заборону практично неможливо. Вакуум, що утвориться, буде заповнений у будь-якому випадку, але що поширюється інформація при цьому може виявитися недостовірною.

Іншими словами, часткова, неповна інформація, що поширюється по офіційних каналах, набагато частіше сприяє нагнітанню соціальної напруженості, чим її пом'якшенню. Всупереч поширеній думці офіційних структур, неадекватні реакції населення виникають тоді, коли існує нестача фактичної інформації (реальних даних), а не тоді, коли їх занадто багато.

Виникає цілком резонне питання: якщо інформаційні матеріали, орієнтовані на різноманітну аудиторію, можуть істотно відрізнятися, чи є гарантія ідентичності зведень, що подаються в них? Чи може населення бути впевнене, що листівки і прес-релізи, спеціально підготовлені для неспеціалістів, адекватно відбивають зміст науково-технічного звіту? Ми думаємо, що єдиною гарантією ідентичності матеріалів є доступність всієї інформації про стан навколишнього середовища. Громадськість, так само як і інші групи інтересів, повинна мати можливість ознайомитися з документами всіх рівнів. Як уже відзначалося, прагнення захистити себе від втручання "некомпетентної громадськості", намагання не давати ознайомитися з інформацією, що міститься в науково-технічних звітах, як правило, неефективні. У той же час сама можливість ознайомитися з усією наявною інформацією створює атмосферу взаємної довіри. Скористатися ж матеріалами науково-технічного звіту людям, дійсно некомпетентним, у реальному житті зовсім не просто: для того, щоб засвоїти інформацію, що міститься в звіті, і зробити висновки, потрібна відповідна кваліфікація. Так що можливості зловживання довірою в даному випадку сильно перебільшені. Тільки політика відкритості сприяє зниженню соціальної напруженості.

Як було сказано вище, основна задача суспільного екологічного моніторингу полягає в створенні альтернативних інформаційних каналів. Саме наявність такого каналу може виявитися тим чинником, що змусить усі сторони, що розташовують інформацією про стан навколишнього середовища, додержуватися правила чесної і відкритої гри. Природно, таке можливо тільки в тому випадку, якщо ваш проект по суспільному екологічному моніторингу привів до одержання достовірної інформації.

Посилання на літературу

¹ Питання, пов'язані з поданням і використанням експериментальних результатів, розглядаються тут лише в контексті можливостей суспільного екологічного моніторингу.