· Частини досліджуваної події.
· Її найбільш загальних рис.
· Кількох імовірних моделей.
У ситуації неповного відображення події пригоди виникає необхідність у зіставленні модельованої події і реальної картини місця пригоди. Такий прийом виконує контролюючу функцію яка створює можливість з'ясувати наявність невідповідностей і суперечностей між ними або підтвердити їх тотожність.
Система тактичних прийомів при відсутності виразного відображення події пригоди складається з кількох прийомів:
1. Зіставлення первинних даних з інформацією з місця пригоди.
2. Залучення до участі в огляді осіб, які повідомили про подію.
3. Аналіз ознак знищення або зникнення слідів.
4. Аналіз іншої інформації місця пригоди і її зіставлення зі з’ясованими фактами.
Відсутність виразного відображення події пригоди передбачає використання тактичного прийому, який ґрунтується на зіставленні первинних даних з інформацією з місця пригоди. Зіставлення дає слідчому можливість зробити припущення стосовно того, чи могла пригода об’єктивно відбутися в цьому місці, як сліди повинні були залишитися, їх локалізацію. У процесі зіставлення можуть бути з’ясовані й явні суперечності, неточність між указаними водіями (пішоходами) місцем і реальним.
Корисним може виявитися і застосування такого тактичного прийому, як залучення до участі в огляді осіб які повідомили про пригоду (особливо тоді коли автомобіль зникає з місця пригоди). Ці особи можуть надати суттєву допомогу слідчому у визначенні меж місця пригоди, відшукуванні слідів, предметів, що відділилися від транспортних засобів, особистих речей потерпілих та ін.
Важливим тактичним прийомом у цій системі є аналіз ознак знищення слідів на місці пригоди. Зміни зі слідами можуть відбуватися внаслідок дії природних умов (змивання дощем, таянням сніг, випаровуванням на сонці, пересуванні під поривами вітру та ін.) або через умисні дії конкретних осіб (перенесення уламків скла перенесення предметів, що відділилися від автомобіля, переміщення самого автомобіля затирання осипу ґрунту та ін.) Учасники пригоди часом намагаються «стерти» відображення події, що відбулися, змінюючи обстановку на місці ДТП. У цьому випадку відбувається перетворення слідів пригоди у сліди їх знищення або зникнення. Так після зіткнення автомобілів ВАЗ-2106 та ГАЗ-24 водій останнього був відправлений з місця пригоди до лікарні. Водій автомобіля ВАЗ-2106 залишаючись на місці пригоди, перед приїздом слідчо-оперативної групи зібрав більшу частину уламків скла і фрагментів зруйнованого облицювання і переніс на свою смугу руху. Після зіткнення автомобілів були відкинуті до країв проїзної частини і відразу зробити висновок про розташування місця зіткнення відносно меж проїзної частини було досить складно. Спробу переконати слідчого у тому, що зіткнення відбулося на смузі руху водія автомобіля ВАЗ-2106 була невдалою. На дорожньому покритті було виявлено слід у вигляді зігнутої борозни, розташований на смузі руху ГАЗ-24. Характер пошкоджень автомобіля ГАЗ-24 давав підстави припустити, що згадана борозна утворилася після розгерметизації його переднього колеса (хвилеподібна деформація закраїни диску з нашаруванням частинок бітуму).
Піддавши аналізу сліди знищення або зникнення слідчий може отримати інформацію про те, які способи використовувалися при знищенні або які умови сприяли зникненню.
Система, що розглядаються передбачає використання такого прийому, як аналіз іншої інформації місця пригоди і зіставлення її зі з’ясованим фактами. Окремі деталі місця пригоди не пов’язані безпосередньо з подією, що розслідується, могли вплинути на її механізм. Такі об’єкти можуть бути зіставлені із вже з’ясованими фактами з метою з’ясування їх причетності до цієї пригоди.
Система тактичних прийомів при хибному відображенні події злочину.
Така система спрямована на виявлення негативних обставин, які несуть у собі інформацію не про істинну подію, а про дані, які порушують природне співвідношення причини і наслідку. Ця система містить прийоми:
1. Зіставлення інформації місць ДТП з традиційними і природними перебігом події.
2. Зіставлення інформації місця пригоди з типовими аналогами.
3. Зіставлення слідів (предметів), виявлених на місці пригоди, між собою.
4. Зіставлення даних місця пригоди з доказами, точно з’ясованими у справі.
Хибне відображення пригоди може бути встановлене шляхом зіставлення інформації з місця пригоди з традиційним природним перебігом події. Традиційність і природність перебігу події пов’язані з уявленням слідчого про її закономірний розвиток і перебіг. Так, водій автомобіля, що скоїв наїзд на пішохода, стверджує що пішохід перетинав проїзну частину справа наліво по ходу руху автомобіля і контактував з правим дзеркалом заднього виду. Під час огляду трупа пішохода на місці пригоди слідчий звертає увагу на його розташування відносно меж проїзної частини, транспортного засобу, який скоїв наїзд, а також на характер явно виражених тілесних ушкоджень зокрема на природно повернуту праву ногу. Характер перелому правої ноги і його розташування за висотою від рівня стопи свідчить про те що пішохід перетинав проїзну частину з ліва на прово по ходу руху автомобіля і контактував з переднім бампером автомобіля.
Слідчий сприймає обстановку місця пригоди як людина, що володіє спеціально підготовкою і навичками роботи. Професійні знання повинні допомагати йому у визначенні доказів, які можуть бути виявлені за цих обставин, і зіставленні їх із дійсністю.
Тактичний прийом, що полягає у зіставленні інформації з місця ДТП з природним перебігом події дає змогу виявляти негативні обставини які перебувають у суперечності з останнім. Так під час уявного зіставлення існуючої обстановки з належною остання завжди є неповною. Для вдалого проведення такого порівняння слід мати певні уявлення.
Суттєве значення має прийом зіставлення інформації місця пригоди з типовими аналогами. Використання аналогії забезпечує перенесення знань про одні факти на інші досліджувані факти, якщо між відомими і досліджуваними фактами наявні риси схожості – подібності.
Як тактичний прийом у системі, що розглядається ефективними є використання зіставлення слідів (предметів), виявлених у процесі огляду місця ДТП, з довідковими даними. Останні є описом слідів їх формою, розміром, зовнішнім проявом, локалізацією та ін.
Хибність відображення події можна діагностувати шляхом зіставлення слідів (предметів), виявлених на місці пригоди між собою. Таке зіставлення створює можливість виявити відсутність причинено-наслідкових зв’язків між окремими слідами. Вивчення слідів на місці пригоди дає змогу виявити і такі, які суперечать іншим, як тактичний прийом застосовується також і зіставленням даних місця пригоди з доказами, точно з’ясованими у справі. Здійснюючи огляд місця пригоди, слідчий вже володіє певною інформацією про характер події а іноді і доказами, що підтверджують ті чи інші факти зіставлення інформації з місця пригоди з доказами дозволяє з’ясувати невідповідність між ними.
Дослідні прийоми, які використовуються під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди
У криміналістичній літературі підкреслюється дослідний характер слідчого огляду і місця пригоди зокрема. Особливе значення дослідні прийоми мають для огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, де слідчий стикається зі специфічними матеріальними об’єктами. Об’єктами огляду місця ДТП на ділянці місцевості можуть бути: дорожнє полотно, дорожні знаки перешкоди штучного характеру транспортні засоби їх сліди тіла загиблих людей та ін. звідси випливає ряд особливостей тактики огляду в цілому. У цьому аспекті огляд місця ДТП недостатньо повно висвітлений у криміналістичній літературі. Ось чому подальша розробка специфіки такого огляду, у тому числі прийомів його проведення, є вкрай потрібно для підняття розслідування кожного ДТП на високий науково-технічний рівень.
Однією із особливостей огляду місця ДТП є негативність його проведення з метою забезпечення повного, всебічного огляду місця ДТП є наявність його прведення з метою забезпечення повного всебічного і об’єктивного дослідження обставин пригоди. Інтенсивний руху транспорту і пішоходів може привести до зміни обстановки, знищення або пошкодження слідів та інших речових доказів. Їх втрата можлива також і внаслідок дій водія, зацікавленого у сприятливому для нього завершенні справи або під впливом метрологічних умов.
Сам перебіг пригоди і її результати залежать від взаємодії чотирьох основних елементів; дорожньої обстановки транспортного засобу, водія і пішохода. Кожен із цих елементів, окрім водія і транспортного засобу, до моменту виникнення аварійної обстановки діє автономно, але у процесі її розвитку що часто триває десяті частки секунди потребує вельми ретельного і всебічного дослідження ознак, яке б дало змогу з’ясувати механізм дії і взаємозв’язки згаданих елементів. Для цього як правило необхідні інженерні знання вимірювання різних параметрів, що неможливо зробити без використання науково-технічних засобів і допомоги фахівців.
1. Якщо розглянути такий елемент, як дорожня обстановка, то вона сама по собі і її окремі деталі можуть виступати технічною причиною ДТП. До технічних причин, що охоплюються поняттям «дорожня обстановка», належать: незадовільне планування доріг, недосконалість дорожнього покриття, споруд і засобів регулювання, дефекти дорожнього полотна, мала пропускна спроможність вулиць, незадовільна оглядовість дороги, особливо на перехрестях, погана видимість, зокрема у темряві, відсутність освітлення дорожніх знаків та вуличних магістралей або вкрай несприятливі метеорологічні умови.