Тактика проведення огляду місця ДТП (стр. 1 из 3)

МВС УКРАЇНИ

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЕКСПЕРТНО-КРИМІНАЛІСТИЧНИЙ ЦЕНТР

при УМВС України в Чернівецькій області

РЕФЕРАТ

на тему:

"Тактика проведення огляду місця ДТП"

Чернівці 2009

Огляд місця дорожньо-транспортної пригоди

Особливості огляду місця ДТП, проведення огляду спеціалістом-автотехніком

Справи про дорожньо-транспортні пригоди (ДТП) належать до категорії особливо складних для розслідування. Більшість питань, що виникають під час слідства, можуть бути правильно вирішені тільки в результаті комплексного дослідження із залученням спеціалістів.

Якість розслідування обставин ДТП залежить передусім від своєчасного виїзду слідчо-оперативної групи на місце пригоди, ретельності його огляду. Несвоєчасне проведення початкових слідчих дій, як правило, призводить до втрати доказів.

На жаль, більшість слідчих та співробітників ДАІ недостатньо володіють навичками кваліфікованого огляду місця ДТП. Вони нечітко описують та фіксують результати огляду. Часто спостерігаються розбіжності даних, зафіксованих у протоколах огляду та схемах, що додаються до них. Недостатньо широко застосовуються науково-технічні засоби. Наприклад, рідко використовуються можливості судової фотографії, зокрема детальна фотозйомка слідів та пошкоджень, вузлів та агрегатів транспортних засобів (ТЗ). Не завжди у ході огляду слідчі та працівники ДАІ фіксують обставини, що мають важливе значення для проведення експертного аналізу механізму ДТП, або роблять це неточно (неправильно вимірюються сліди транспортних засобів, не визначаються видимість та оглядовість з робочого місця водія у випадках, коли пригода відбулася в темну пору доби або в умовах обмеженої видимості).

Зазначені недоліки у проведенні слідчих дій, пов'язаних із дорожньо-транспортними пригодами, часто зумовлені тим, що працівники органів слідства та ДАІ не враховують їхньої специфіки, не володіють методикою дій у типових для цієї категорії справ ситуаціях.

Огляд місця дорожньо-транспортної пригоди – це початкова та невідкладна слідча дія, спрямована на дослідження території, де відбулася подія, що має ознаки злочину, або настав її результат, зміст якої утворює комплекс пізнавально-посвідчу-вальних операцій, що включають пошук, виявлення, закріплення, вилучення, дослідження, перевірку та оцінку слідів злочину та інших речових доказів.

Місце дорожньо-транспортної пригоди і її матеріальна обстановка відбивають наслідки події пригоди. Місце ДТП є найбільш насиченим джерелом інформації. У більшості випадків об’єктивність розслідування залежить від того, чи повною мірою використане джерело. Проте й воно не завжди однаково відображає подію пригоди.

Залежно від характеру відображення події на місці ДТП можна виділити ситуації, коли пригода:

· Відображена достовірно;

· Відображена не повно;

· Не знаходить свого явного відображення;

· Відображена хибно;

Уточнімо ці ситуації в умовах місця пригоди.

1. Подія пригоди відображена достовірно. У цьому випадку у слідчого немає сумнівів стосовно характеру події, що трапилася, й осіб, які її спричинили. Достатній об’єм інформації дає змогу припустити реальність події. Проте на першому етапі розслідування, яким і є огляд місця пригоди, часто буває важко вирішити, які об’єкти слід оглянути.

2. Подія пригоди відображена неповно. У такій ситуації завданням слідчого полягає в тому, щоб відтворити картину того, що трапилося. Ступінь неповноти відображення може бути різним. Якщо відображення не передає тих змін середовища, за яким можна було скласти судження про відображений об’єкт, то невідповідність є суттєвою. Виникнення неповного відображення пов’язане з двома моментами:

а) У процесі ДТП подія не відобразилася повністю на місці пригоди;

б) Після ДТП відбулися зміни об’єктів огляду – слідової інформації, речових доказів.

3. Подія пригоди не знаходить свого явного відображення. Така ситуація може виникнути, якщо

а) знищені сліди і речові докази на місці пригоди, зміни у середовищі зникли сліди і виявити їх не можливо; знищення слідової інформації передбачає наявність іншої інформації –слідів знищення;

б) подія у цьому місці не відбулась.

4. Подія пригоди відображена хибно. Випадки відображення не дорожньо-транспортної пригоди, що дійсно відбулась, а іншої події, мають місце при спробах учасників пригоди спотворити реальну картину того що трапилося. У цій ситуації необхідно звернути увагу на обставини, що несуть у собі інформацію не про пригоду відображенням якої вони нібито є, а іншу подію – інсценування, спотворення фактів (бездоказовість і не узгодженість показів, наявність в них явних суперечностей).

Кожній з описаних ситуацій огляду місця ДТП відповідає система тактичних прийомів.

При правильному відображенні події пригоди передбачається:

1) Зіставлення первинних даних і обставин місця ДТП з метою виявлення і фіксації слідів пригоди:

2) Аналіз окремих слідів на місці ДТП:

3) Моделювання події, що трапилась:

Перелічені прийоми мають конкретне функціональне призначення.

Ще перед початком огляду місця ДТП спеціаліст володіє певною інформацією про характер події з повідомлень про пригоду, свідчень окремих осіб та інше. У рідких випадках спеціаліст виїжджаючи на огляд місця пригоди не має жодного уявлення про пригоду. Воно може бути уривковим, неточним, хибним, але все таки наявне. У ситуації реального відображення події не повинні виникати суперечності і невідповідності між первинними даними і обстановкою на місці пригоди. Метою тактичного прийому що полягає у зіставленні є виявлення ширшого кола слідів і речових доказів.

Важливим прийомом у цій системі стає аналіз окремих слідів на місці пригоди.

Місце пригоди є відображенням того, що вже відбулося, ці події визначаються шляхом вивчення обстановки, слідчої інформації і речових доказів. При цьому необхідно піддавати аналізові такі ознаки і властивості слідів і предметів:

a) Час їх появи на місці ДТП (аналіз часових зв’язків слідів);

b) Зв’язки об’єктів з якимось місцем (аналіз просторових зв’язків);

c) Структура предметів і слідів для вивчення їх групової належності;

d) Ідентифікаційні властивості слідів з метою визначення можливості ототожнення;

e) Можливість походження слідів з одного або різних об’єктів, учасників пригоди (ТЗ пішоходів та інше);

f) Зв’язки слідів між собою із подією, яка розглядається механізмом їх утворення;

g) Причини відсутності слідів і предметів, їх властивостей і ознак.

Аналіз окремих слідів на місці пригоди є першим ступенем, що дає змогу з’ясувати причини зв’язки між ними. Сліди завжди перебувають у взаємозв’язку. Виявлення одного сліду або ознак слідів може наштовхувати на пошук інших слідів або речей (предметів). Використаннятактичного прийому який полягає в аналізі окремих слідів на місці пригоди, дозволяє:

a) Виявляти більш широкий діапазон слідів, що належать до певної пригоди.

b) Визначити залежності між ними.

c) Не брати до уваги сліди, які не мають стосунку до цієї пригоди.

Настільки ж необхідним тактичним прийомом у системі є моделювання події що відбулася. Кожна уявна модель події, що відбулася, при застосуванні її в процесі розслідування ДТП характеризується більшим або меншим ступенем імовірності. Уявне моделювання дає змогу виявити нові факти і певну невідповідність. При реальному відображенні події пригоди уявна модель повинна збігатися з інформацією, виявленою на місці ДТП. Якщо між ними виникають суперечності та розбіжності, це означає, що ситуація огляду була неправильно прогнозована спочатку.

Система тактичних прийомів при неповному відображенні події, включає в себе такі прийоми

1. Аналіз окремих слідів (предметів), їх ознак, розташування.

2. Застосування уявної реконструкції окремих елементів події.

3. Моделювання з метою відтворення події, що відбулася.

4. Зіставлення модельованої події і реальної картини місця пригоди. Така система використовується в тому випадку, коли на місці ДТП виявлено окремі предмети або сліди і механізм пригоди не достатньо зрозумілий.

Огляд місця ДТП при неповному відображенні події пригоди слід розпочинати з аналізу окремих слідів (предметів), їх ознак, розташування. Такий тактичний прийом створює можливість визначити об’єкти, що мають значення для справи, з'ясувати зв’язки між окремими слідами і їх можливе місце знаходження. Так наприклад, на місці пригоди слідчий провів огляд автомобіля який скоїв наїзд на пішохода, і прилеглої території. Сам пішохід із тілесними ушкодженнями був відправлений у медичний заклад перед прибуттям слідчого. На деякій відстані від задньої частини автомобіля зліва від його смуги руху слідчий виявив кілька плям бурого кольору, схожу на кров, а також слід пересування (відкидання) тіла пішохода по шару пилу на дорожньому покритті. Таким чином аналіз слідів допоміг з’ясувати місце наїзду на пішохода.

Неповне відображення події пригоди зумовлює необхідність використання уявної реконструкції її окремих елементів. Уявна реконструкція здійснюється шляхом відображення окремих образів, що виникають у слідчого в наслідок сприяння окремих об’єктів та їх описів.

Уявна реконструкція можлива після ретельного аналізу окремих слідв на місці пригоди. Вона дає широкі можливості для формування припущень стосовно елементів події, яких не вистачає, дає змогу відтворити (в уяві) її деталі і простежити зв’язки і залежність між наявністю (відсутністю) одних слідів і неможливістю уникнути наявності інших.

Ще один такий прийом у системі, що розглядається – моделювання з метою відтворення події, що конструюється у процесі огляду місця пригоди, є те, що їх виникнення і руйнування (згасання) відбувається у міру виявлення і оцінки доказової інформації. При певному відображенні події пригоди таке моделювання може торкатися: