Протокол очної ставки є документом, в якому в письмовому вигляді слідчим викладається спільно обговорена тема, щодо обох допитуваних і питання, їм адресовані
Іноді очна ставка не досягає своєї мети через незадовільне протоколювання. Це викликається психологічним станом слідчого. Провівши складну слідчу дію, яка характеризується емоційним напруженням, він випробовує деяке полегшення і природну втому. У нього може виникнути бажання скоріше оформити протокол. Це, в свою чергу, призводить до складання неповнихза обсягом і неглибоких за змістом протоколів.
Крім того, якщо протиріччя виявляються усуненими, у слідчого може виникнути самозаспокоєність, що спричиняє притуплення пильності. Сконцентрувавши увагу на протоколюванні, слідчий послаблює спостереження за учасниками,що здатний викликати негативними наслідками. Якщо ж він уважно спостерігає за тими особами, які допитуються, страждає якість протоколу. Тому бажано потрібна і необхідна участь в очній ставці іншого працівника, який буде спостерігати за тими, що допитуються .
ВИСНОВКИ
По-перше,очна ставка ця самостійна слідча дія, що полягає в допиті осіб по черзі в присутності один одного двох раніше допитаних по одних і тих же обставинах справи осіб з числа свідків, потерпілих осіб, що підозрюються, обвинувачених,аналізі і безперервному порівнянні (зіставленні) поступаю чого свідчення для усунення з них істотних протиріч з метою встановлення істини по справі.
По-друге, очна ставка є складною слідчою дією, правильне виконання якого можливе тільки при з'ясуванні слідчим суті і значення очної ставки, а також твердому знанні її відмітних ознак від інших слідчих дій.
По-третє, результативність очної ставки у великій мірі залежить від підготовчих заходів, зроблених слідчим.Підготовка починається з прийняття рішення про доцільністьпровадження очної ставки і визначення моменту її проведення, супроводиться технічним; забезпеченням провадження цієї слідчої дії і закінчується складанням плану, що значно полегшує роботу слідчого при її провадженні.
По-четверте, досягнення головної мети очної ставки є усунення істотних протиріч в свідченні раніше допитаних осіб, яке можливе тільки при проведенні очної ставки згідно суворим дотриманням закону, та при умілому використанні слідчим тактичних прийомів її провадження. Гармонійне поєднання вимог законодавця з науковими рекомендаціями по тактиці її проведення забезпечує слідчому позитивний результат.
Диференціація тактичних прийомів проведена в науці, яка полегшує слідчому вибір конкретного тактичного правила відповідно до обставин справи. Відособленість тактичних прийомів очної ставки, що проводиться з участю неповнолітнього, пояснюється особливостями; психічного, розумового, культурного розвитку останніх. Застосування слідчим специфічної тактики при провадженні очної ставки з участю неповнолітнього сприяє отриманню доказів від даних учасників карного процесу і встановленню істини по справі загалом.
По-п'яте,слідчому необхідно усвідомлювати особливу психологічну обстановку, в якій проходить очна ставка. Конфліктність є невід'ємна частина кожної очної ставки. Мета останньої, усунути цю конфронтацію. У зв'язку з цим: істотне знання слідчим психологічних особливостей осіб, що беруть участь в очній ставці, застосування правомірного психологічного впливу на її учасників, контроль над психологічним впливом, що мають учасники очної ставки на самого слідчого, та володіння ситуацією взагалі.
Необхідно також вказати на деякі недоліки, що мають місце з практиці правоохоронних органів при проведенні очної ставки. Однією з поширенихпомилок є непроведення очної ставки, в той час коли ситуація свідчить про її доцільність, через побоювання слідчим отримання результатів, небажаних для доказової бази, що вже є в справі. Така помилка часто приводить до спотворення істини або до ускладнень при її встановленні. Іншим пропуском при виробництві очної ставки є недостатнє використання слідчим науково-технічних засобів: звуко- і відеозапису,що безпосередньо відбивається на її результативності. Також слідчому рекомендується стримуватися від проведення очної ставки між неповнолітнім; і дорослим учасниками, оскільки в даній ситуації неминучий психологічний тиск, що має останній. Провадження очної ставки між цими учасниками можливе лише у разі крайньої необхідності,коли були використані і не дали результату інші способи встановленняістини по спірних обставинах, однак на практиці такі очні ставки проводяться, хоч іще не вичерпані інші способи вирішення протиріч в свідченні. Передбачається, що висновки, зроблені в даній дипломній роботі на основі останніх наукових рекомендацій і узагальнень слідчої практики, нададуть допомогу при провадженні очної ставки працівникам.
З'ясування даних питань практичними працівниками правоохоронних органів буде мати істотне значення для швидкого і повного розкриття злочинів і викриття винних, для залучення кожного винного в здійсненні злочину до відповідальності згідно із законом, для захисту громадян від необґрунтованих обвинувачень у скоєних злочинах, для усунення причин і умов, що сприяли здійсненню злочинів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Конституція України .- К.,1996
2. Кримінально-процесуальний кодекс України. - К., 2001.
3. Закон України «Про міліцію» № 565 від 20.12.90 р.
4. Закон України «Про прокуратуру» № 1789-12 від 25.11.91 р.
5. Закон України «Про боротьбу з корупцією» №367/95 - ВР від 05.10.95р.
6. Указ Президента України «Про невідкладні заходи щодо посилення боротьби зі злочинністю» № 396/94 від 21.07.94 р.
7. Наказ МВС України «Про затвердження Настанови про діяльність експертно-криміналістичних служб МВС України» № 682 від 30.08.99 р.
8. Збірник нормативних актів з питань правопорядку. - К., 1993р.,- 320 с.
9. Закон України "Про судову експертизу" // Відомості Верховної Ради України. -1994. - N 28.- с.232.
10. Інструкція про організацію провадження судових експертиз в науково-дослідницьких судово-експертних установах Міністерства юстиції України //затверджена наказом від 30.05.1988 р.- N 8/5.
11. Інструкція про проведення судово-медичної експертизи // затверджена наказом Міністра охорони здоров'я України від 17.01.1995 р. - N 6.
12. Інструкція про провадження судово-психіатричної експертизи в СРСР // затверджена наказом Міністра охорони здоров'я України від 27.10.1970 р. - N 10-91 /14-70.
13. Наказ Міністра охорони здоров'я України "Про вдосканалення організації психіатричної експертизи " від 05.07.1996 р. N 194.
14. Постанови Пленуму Верховного Суду України в цивільних та кримінальних справах // Бюлетень законодавства і юридичної практики України.-1995.-N 1.
15. Практика судів України в кримінальних справах // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 2003.- N 4.
16. Аверьянова Т.В. Интеграция и дифференциация научных знаний как источники и основы новых методов судебной экспертизы. – М., 1994.
17. Алиев И.А., Аверьянова Т.В. Концептуальне основы общей теории судебной экспертизы. – Баку, 1992.
18. Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. Общая и частные теории. – М., 1987.
19. Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. От теории к практике. – М., 1988.
20. Белкин Р.С. Криминалистическая энциклопедия. М, 1997.
21. Белкин Р.С. Курс криминалистики. В 3 т. – М., 1997.
22. Белкин Р.С. Курс криминалистики. – М., 2001.
23. Белкин Р.С. Криминалистика. Проблемы тенденции, перспективы от теории к практике. М.: Юр. лит. 1988.
24. Біленчук П.Д. Криміналістичне дослідження особи обвинуваченого. – К., 1995р.-48с.
25. Бритвич М.І. Тактика допиту неповнолітнього обвинуваченого. – К., 1995.,- 72с.
26. Весельський В.К. Тактика допиту. – К., 1998р., -32с.
27. Глазырин Ф.В. Изучение личности обвиняемого и тактика следственных действий: учебное пособие.- Свердловск., 1976г., -56с.
28. Винберг А.И., Малаховская Н.Т. Судебная экспертология (общетеоретические и методологические проблемы судебных експертиз). – Волгоград, 1979.
29. Виноградов И.В. // Экспертизы на предварительном следствии. - М.- 1967. - с.21.
30. Владимиров Л.Е. // Учение об уголовных доказательствах. СПБ, 1910.
31. Дидковская С.П., Клименко Н.И., Лисиченко В.К. Подготовка и проведение отдельных видов судебной экспертизы. – К., 1977.
32. Дулов А.В. Вопросы теории судебной экспертизы. – Минск, 1957.
33. Коваленко Е.Г., Лукьянчиков Е.Д. Судебные экспертизы в парктике расследования органами внутренних дел хищений социалистической собственности. – К., 1988.
34. Корухов Ю.Г. Формирование общей теории судебной экспертизы (материалы для ученого сонета ВНИИСЭ) . – М., 1989.
35. Криминалистика // Учебник для ВУЗов МВД России, под ред. Смагоринского Б.П., том 2, - Волгоград. - 1994.
36. Криминалистика / Под ред. И.Ф. Крылова. – Л., 1976.
37. Криминалистика / Под ред. Н.П. Яблокова, В.Я. Колдина. – М., 1990.
38. Криминалистика / Под ред. И.Ф. Пантелеева, Н.А. Селиванова. – М., 1993.
39. Криминалистика / Под ред. И.Ф. Герасимова, Л.Я. Драпкина. – М., 1994, Криминалистика/ Под ред. Р.С. Белкина, В.Г. Коломацкого, И.М.Лузгина. – М., 1995. – Т. 1.
40. Криминалистика / Под ред. В.А. Образцова. – М., 1995.
41. Криминалистика/ Под ред. Т.А. Седовой, А.А. Эксархопуло. – Санкт-Петербург, 1995.
42. Криміналістика/ За ред. В.Ю. Шепітька. – Х., 1998.
43. Криминалистика/ Под ред. А.Г. Филиппова, А.В. Волынского. – М.,
44. Криминалистика / Под ред. В.А. Образцова. – М., 1999.
45. Криминалистика/ Под ред. Н.П. Яблокова. – М., 1999.
46. Криминалистика / Под ред. А.Ф. Волынского._ М., 1999.
47. Криминалистика / Под ред. В.Ю. Шепитько. – Х., 2001.
48. Криминалистический словарь. – М., 1993.
49. Криміналістика // Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів, за ред. Шепітька В.Ю.- Харків, “Право”- 1998.
50. Криминалистика // Учебник для юридических ВУЗов, под ред. Яблокова Н.П. - М. "Бек" - 1995.
51. Коновалова В.Е., Сербулов А.М. Тактика допроса при расследовании преступлений. – К., 1978г.,-45с.