14) Концепція держави «загального благодення» (Дж. Мюрдаль, Дж. Стречи та ін.) висунута в середині ХХ ст. у відношенні розвинутих капіталістичних держав. Ця теорія є противагою, антиподом концепції держави «нічного сторожа», що відстоювала невтручання держави в економічну сферу, у відносини робітника і підприємця, у соціальні питання [ 47 : 24 ]. Ця концепція є одним із варіантів теорії соціальної держави.
15) Теорія еліт. Сутність цієї теорії полягає в боротьбі панівної меншості, яка керує державою, та підпорядкованої більшості до якої належить усе інше населення. Представники: Г. Москва та В. Парето [14 : 21].
16) Теорія «глобалізації» виникла на рубежі ХХ і ХХІ. Родоначальник Р. Робертсон. Ця теорія іде далі теорії «конвергенції», оскільки стверджує не тільки про збільшення держав, але і про стирання державних кордонів у результаті уніфікації всіх сфер життєдіяльності різних суспільств світу. При цьому еталоном для всіх держав світу є західний світ, його цінності, ринкова економіка, технологічний прогрес.
17) Держави соціально – демократичної орієнтації. Це перехідний тип держави, який існує в період переходу від буржуазного типу до соціальної демократії; це організація політичної влади більшості населення, яка забезпечує необхідний консенсус усіх його частин та перехід до створення умов, потрібних для повного і безперешкодного здійснення основних прав людини і прав нації й прогресу суспільства на засадах соціальної демократії [ 1: 38 ].
РОЗДІЛ ІІ. ТЕОРІЇ ПОХОДЖЕННЯ ДЕРЖАВИ
Прагнення зрозуміти природу держави і права, усвідомити їхні місце та значення в житті людини й суспільства змушувало дослідників з'ясовувати причини та умови виникнення цих інститутів.
В юридичній науці існує багато різноманітних теорій, що по-різному пояснюють виникнення держави та права. Різноманітність вчень про державу та право зумовлюються, з одного боку, різними історичними умовами, в яких вони формувались, а з іншого - впливом на зміст теорій суб'єктивного чинника (поглядів мислителів на виникнення держави і права).
У сучасній літературі з теорії держави та права існують два основних підходи до з'ясування цієї проблеми. Одні науковці (М. Марченко) розглядають теорії походження держави та права разом, інші вчені (О. Скакун) [30 : 28]. більш поглиблено з'ясовують особливості державних і правових явищ.
Докладніше розглянемо традиційні теорії походження держави та права.
2.1 Теологічна теорія – вчення про бога
Основними представниками були: Фома Аквінський, Аврелій Августин, Ж. Марітен, Ф. Лебюфф, Д. Ейве, Кост – Флоре.
Одним з її представників був Хома Аквінський (1225 - 1274). Його вчення побудоване на ієрархії форм: від Бога — чистого розуму— до духовного й матеріального світу. Проголошення походження держави від Бога обґрунтовує її вічність і непорушність, виправдовує найбільш реакційні держави, підкреслює думку проте, що будь-яке посягання на державу приречене на невдачу, оскільки влада вкладена в руки правителя Богом і покликана захищати благо всіх . «Правитель в державі – писав він, - займає таке місце, як і Бог у Всесвіті» [11 : 85].
Зазначена теорія доволі багатоаспектна, що, безперечно, пояснюється особливими історичними і матеріальними умовами існування різних держав як Стародавнього Сходу, так і Стародавнього Заходу (Греція, Рим).
У стародавніх народів політико-правова думка має міфологічні витоки і розвиває уявлення про те, що земні проблеми є частиною загальносвітових, космічних, мають божественне походження. У руслі такого розуміння і висвітлюються в міфах теми суспільного і державного ладу, земного життя людей, їх взаємовідносин між собою, прав і обов'язків.
Як зазначалося, основна ідея теологічної теорії - божественне першоджерело походження і сутності держави: вся влада від Бога. Це надавало їй безумовної святості.
У законах Хаммурапі записано «Бог Мардух створив чорноголових й поставив мене, Хаммурапі, правити чорноголовими» [11 : 86].
Так, за древньокитайським міфом про походження і характер земної влади, саме персона правителя Піднебесної (тобто імператора Китаю) має єдиний зв'язок із вищими сферами. Вся влада символізує особу правителя у вигляді внутрішньої сили, а інші посадові особи і державний апарат у цілому є лише проводирями вищої влади.
У Єгипті, Вавилоні, Індії існувала інша версія. Боги як джерело влади правителя продовжують залишатися вершителями земних та інших справ. Згідно з міфами єгиптян, а потім і греків, Боги виступають також як першопочаткові безпосередні правителі і законодавці заснованих ними суспільств і держав.
А ось якої думки дотримувались древні євреї. За їх версією, єдиний, істинний Бог є покровителем усього єврейського народу, його царем (верховним законодавцем, правителем і суддею). Закони єврейського народу отримані від Бога (законодавство Мойсея) [12 : 29].
Закони, правосуддя, справедливість по-єгипетськи уособлює богиня МААТ (МА-АТ). Судді носили її зображення і вважали себе її жерцями. Божественний характер земної влади фараонів, жерців і урядовців, а також офіційно схвалених правил поведінки — основних джерел тодішнього права (звичаїв, законів, рішень суддів) — означав, що всі вони відповідають або повинні відповідати МААТ — природно-божественному порядку справедливості. Подібне розуміння знаходить своє вираження в Рігведі (священних гімнах індоаріїв), дао (давньокитайській міфології), дикі (у древніх греків). У кожному з цих джерел йдеться про правду-справедливість, яка в подальших природно правових концепціях праворозуміння визначається як природне (чи природно-божественне) право.
Г.Ф. Шершеневич розмірковуючи про причини множинності теорій виникнення держави і прав відмітив, що для окремих вчених «не то важливо, яке була в дійсності держава, а як знайти таке походження, яке було б в змозі оправдати раніше створений висновок» [ 56 : 212].
2.2 Історико-матеріалістична теорія
Її основні постулати викладені в працях К.Маркса і Ф.Енгельса «Німецька ідеологія», «Маніфест Комуністичної партії», у книзі Енгельса «Походження сім’ї, приватної власності і держави». Сутність її полягає в тому, що держава виникає як результат розвитку і занепаду первісного ладу, розвитку способу виробництва, що й визначає соціальні зміни в суспільстві [26 : 94]. Теорія включає в себе два підходи: а) підхід радянської науки, пов'язаний із виникненням класів і класових антагонізмів (К. Маркс, Ф. Енгельс, В. Ульянов); б) підхід, пов'язаний з ускладненням структури суспільства і суспільних відносин, виникненням "загальних справ" і необхідності удосконалення управління суспільством (Л. Морган). Як вважають учені, саме ця теорія має наукове обґрунтування, і обидва підходи рівною мірою мали місце при виникненні держави і права.
2.3 Органічна теорія
Її представник англійський соціолог Г. Спенсер.
На основі подібності, що існує між явищами органічного й громадського життя, прихильники органічного погляду почали спробу біологізації суспільства, держави й права, перенесення законів розвитку тварин на суспільні явища. Точно так само, як організм тварини складається із клітинок, держава являє собою громадський організм, що складається з окремих людей, вважав Герберт Спенсер. На його думку, держава виникає одночасно із виникненням людей і зовсім так само, як й організм, зростає, диференціюється, спеціалізується, розмножується й вмирає. Державна влада являє собою засіб для досягнення людських цілей [42 : 105].
Незважаючи на дійсно існуючі подібності між органічним і громадським життям, дане теорія не може бути визнана наукової. Солідний російський правознавець Е.Н. Трубецькой відзначав, що тваринна клітинка, з якої соціологи люблять порівнювати людину, сама по собі не становить самостійного цілого, може бути членом тільки одного організму, виконує одну строго певну функцію, тоді як людина може відокремитися від суспільства (наприклад, за допомогою еміграції, зміни підданства), бути членом декількох соціальних організмів і виконувати одночасно або по черзі безліч найрізноманітніших функцій (наприклад, бути одночасно професором й адвокатом, бути спочатку студентом, а потім уже - адвокатом, прокурором, суддею й т.п.) [53 : 212 - 226]. Біологічні закони необхідно враховувати при вивченні суспільства, держави й права, але їх не можна абсолютизувати.
Органічної теорії походження держави притримувалися також швейцарський юрист І.Блунчлі (1808 - 1881) та французький соціолог Р.Вормс (1869 - 1926).
2.4 Психологічна теорія
Представники цієї теорії (Цицерон, Н.М. Коркунов, Л.И. Петражицький, 3. Фрейд, Дж.Ф. Мейт-ленд-Джонс) обґрунтовують походження держави й права особливими властивостями людської психіки: уродженою потребою жити разом, усвідомлення масою своєї залежності від влади, біопсихологічними, сексуальними інстинктами, діяльністю тої або іншої «сильної особистості».
Так, Цицерон думав, що держава є надбання народу. Народ - не будь-яке об'єднання людей, зібраних разом яким би то не було способом, а об'єднання багатьох людей, пов'язаних між собою в питаннях права й спільності інтересів. Першою причиною для такого єднання людей є не стільки їхня слабість, скільки вроджена потреба жити разом [9 : 86].
Видатний російський державознавець Н.М. Коркунов зв'язував виникнення держави з потребою до «психологічного єднання людей», «колективній свідомості», до необхідності розмежування інтересів. Держава виникає, на думку Н.М. Коркунова, у результаті усвідомлення масою своєї залежності від влади. Із існуючої раніше патріархальної орди, керівник якої був вбитий своїми розлюченими синами, якими керували біопсихічні інстинкти («Едипів комплекс»), виникає держава придушення (предмет такого придушення в майбутньому — агресивні нахили людини) [21 : 65].
Е. Дюркгейм на противагу індивідуально-психологічній теорії розвинув погляд на людину, як перш за все, суспільну, а не біопсихологічну істоту. Суспільство реалізується як продукт колективної, а не індивідуальної свідомості людей, у якому формується ідея суспільної солідарності. Для її забезпечення створюються відповідні державно-правові інститути.