66. Тюнис И.О. Некоторые проблемы теории и практики применения научно-технических средств и методов криминалистики // Южно-уральские криминалистические чтения. – Вып. 8 (Под ред. Л.Л. Каневского). – Уфа: Изд-е Башкирского государственного университета, 2000. – С. 61‑67.
67. Тюрин Н.И. Введение в метрологию. – М., 1973. – 356 с.
68. Фиксация результатов осмотра места происшествия. Справочное пособие для следователей. – К.: РИО МВД УССР, 1981. – 97 с.
69. Фотографические и физические методы исследования вещественных доказательств / Под ред. Н.М. Зюскина и Б.Р. Киричинского. – М.: Госюриздат, 1962. – 237 с.
70. Шиканов В.И. Проблемы использования специальных познаний и научно-технических новшеств в уголовном судопроизводстве: Автореф. дис... д-ра юрид. наук. – М., 1980. – 31 с.
71. Эджубов Л.Г. Использование некоторых методов и средств кибернетики в дактилоскопии: Автореф. дис… канд. юрид. наук. – М., 1962. – 19 с.
72. Яшин Я.И. Физико-химические основы хроматографического разделения. – М.: Химия, 1976. – 174 с.
[1]Див.: Правопорушення // Сайт Державного комітету статистики України (www.ukrstat.gov.ua). –2003. – 20 лютого; Соціально-економічне становище України за 2003 рік // Сайт Державного комітету статистики України (www.ukrstat.gov.ua). – 2003. – 18 лютого.
[2]Див.: Рік позаду: протистояння криміналітету більш жорстке і маневрене. Звіт Міністерства внутрішніх справ перед українським народом // Іменем Закону. – № 6 (5342). – 07.02.03. – С. 3.
[3] Бирюков В.В. Цифровая фотография: перспективы использования в криминалистике. – Луганск: РИО ЛИВД, 2000. – С. 12.
[4] Салтевский М.В., Лысов Н.Н. Криминалистическая фотография, кинематография и видеозапись в правоохранительной деятельности. – К., 1993. – С. 21.
[5] Терзиев Н.В., Киричинский Б.Р., Эйсман А.А., Геркен Е.Б. Физичиские исследования в криминалистике. – М.: Юрид. изд. МЮ СССР, 1948. – С. 8.
[6] Ермолаев С.А., Мельников И.Н., Орлов Ф.П. Естественно-научные методы и технические средства экспертного исследования: Учеб. пособие. – Саратов: СЮИ МВД Росии, 2000. – С. 78-79.
[7] Криминалистическая экспертиза. Вып. ІІ. / Под ред. М.В. Кисина. – М.: ВШ МООП РСФСР, 1966. – С. 6-8.
[8] Кулагин С.В. и др. Оптико-механические приборы. – М.: Машиностроение, 1975. – С. 26.
[9] Седых-Бондаренко Ю.П. Измерения в криминалистической экспертизе. Учебное пособие / Под ред. В.И. Терещенко. – Волгоград, 1977. – С. 35.
[10]Перебитюк М.В. Пошукові науково-технічні засоби та їх застосування в розслідуванні злочинів: Автореф. дис... канд. юрид. наук. – К., 1995. – С. 16.
[11] Бибиков В.В., Скобелева Г.А., Васильев Б.А. Люнимесцентный спектральный анализ смазочных масел: Методическое письмо. – М.: Изд. ВНИИ МВД СССР, 1970. – С. 2.
[12]Локар Э. Руководство по криминалистике. – М., 1971. –С. 450.
[13]Див.: Белкин Р.С. Ленинская теория отражения и методологические проблемы советской криминалистики. – М., 1970. –С. 88-89.
[14]Селиванов Н.А. Математические методы в собирании и исследовании доказательств. – М., 1974. – С. 8.
[15]«Метрологія» у перекладі з грецької означає вчення про міри.
[16]Див.: Государственная система обеспечения единства измерений. Метрология. Термины и определения — ГОСТ 16263—70.
Тут і надалі використовуються терміни і визначення, які є загальноприйнятими та рекомендуються для застосування в документації усіх видів, підручниках, навчальних посібниках, технічній і довідковій літературі.
[17]Під принципом вимірювання розуміється сукупність фізичних явищ, на яких засновані виміри (наприклад, вимірювання маси зважуванням, тобто використанням сили тяжкості, пропорційній масі). Засіб вимірів — це технічний засіб, який використовується при вимірах і має нормовані метрологічні властивості.
[18]Міра — засіб вимірів, призначений для відтворення фізичної величини заданого розміру.
[19]Спостереження при вимірюванні являє собою експериментальну операцію, виконувану в процесі вимірювання, у результаті якої одержують одне значення з групи значень величини, що підлягають спільній обробці для отримання результату виміру. Результатом спостереження є значення величини, одержуване при окремому спостереженні.
[20]См.: Тюрин Н.И. Введение в метрологию. – М., 1973.– С. 213-214.
[21] Ищенко П.П., Ищенко Е.П. Основы судебной фотографии, киносъемки и видеозаписи. – Екатеринбург, 1992. – С. 135.
[22]Один ангстрем дорівнює 10-8 см.
[23] Курдиновский Ю.П. Рентгеновские лучи и их применение. – М.: Учпедгиз, 1968. – С. 52.
[24] Одиночкина Т.Ф. Возможности применения атомно-абсорбционного анализа при исследовании криминалистических объектов // Труды ВНИИООП при МООП РСФСР. – 1965. № 9. – С. 153-155.
[25]Яшин Я.И. Физико-химические основы хроматографического разделения. – М.: Химия, 1976. – С. 10.
[26] Борисов А.П., Бибиков В.В., Симонов А.П., Шихт Г. Применение инфракрасной спектроскопии в криминалистических исследованиях: Пособие. – М.: Изд. ВНИИ МВД СССР, 1972. – С. 47-49.
[27] Москвитин Н.Н., Чупраков И.А., Петранек Г., Славичек. Применение газожидкостной хроматографии в криминалистических исследованиях. – М.: Изд. ВНИИ МВД СССР, 1971. – С. 3.
[28] Митричев Л.С., Торяник В.В., Стрелкова С.В. Применение рентгеноструктурного анализа в криминалистической экспертизе. – М.: Изд. ВНИИ МВД СССР, 1973. – С. 32.
[29] Ломако З.М. Методологические основы измерений и их использование в криминалистике. – К., 1976. – С. 137.
[30] Кириченко А.А. Основы судебной микрообъектологии. – Х.: Основа, 1998. – С. 253.
[31] Использование математических методов в криминалистических исследованиях. – Волгоград, 1981. – С. 100.
[32] Аверьянова Т.В., Белкин Р.С., Корухов Ю.Г., Россинская Е.Р. Криминалистика. Учебник для вузов. / Под ред. Заслуженного деятеля науки Российской Федерации, профессора Р.С. Белкина. – М.: Издательская группа НОРМА–ИНФРА·М, 1999. – С. 446.
[33] Бирюков В.В. Научные и практические основы использования компьютерных технологий для фиксации криминалистически значимой информации. – Луганск: РИО ЛАВД, 2002. – С. 58.
[34] Вертузаев М.С. Автоматизированный банк данных оперативно-розыскного и профилактического назначения: Методическая разработка Под ред. Н.Я. Швеца. – К., 1990. – С. 20.