Смекни!
smekni.com

Гетманы Украины (стр. 1 из 2)

Межрегиональная академия управления персоналом

РЕФЕРАТИ

З ІТСОРІЇ УКРАЇНИ

НА ТЕМИ :

1. Гетьман Мазепа

2. Іван Скоропадський

3. Кирило Розумовський

4.Кирило-Мефодієвське братство

5.Повстання Декабристів

Виконала : Терпиловська Анастасія Федорівна

Студентка КПс

МАУП

КИЇВ 2000

ГЕТЬМАН ІВАН МАЗЕПА.

Іван Степанович Мазепа (1687-1708) народився десь між 1632 і 1644рр. Походив з українських шляхтичів Мазеп-Колединських .

Мазепа навчався в Києво-Могилянській колегії , а також в єзуїтський колегії у Варшаві. Службу почав при дворі польського короля Яна || Казимира як «покойовий дворянин» . За його дорученням їздив до Франції ,Італії, Німеччини, в Голландії вивчав артилерійську справу. Став освіченою людиною ,знав польську , латинську , німецьку, італійську ,французьку, татарську і голландську .Після повернення до Варшави , за дорученням короля їздив до Виговського (1659),до Юрія Хмельницького (1660). У 1663 відвозив Тетері Гетьманські клейноди. У цьому ж 1663 р. Мазепа залишив службу у короля й деякий час жив у батьківському маєтку в Мазепинцях.

У 1669р. Мазепа почав служити в гетьмана Дорошенко в Чигирині, де дістав ранг генерального осавула, а потім писаря. У 1764 р. Дорошенко послав Мазепу у Крим і Туреччину просити військової допомоги , та на шляху його спіймали запорожці і хотіли стратити , але Сірко не дозволив і відправив його до Самойловича .У Самойловича Мазепа швидко завоював довір”я , виховував його синів і виконував різні доручення .У 1682р , він став генеральним осавулом , а в 1687р він зайняв пост Гетьмана.

Маючи неабиякий розум і здобувши гарну освіту ,Мазепа був видатним політиком ,вправним оратором і водночас людиною хитрою та владолюбною.

З перших днів свого правління Мазепа сумлінно виконував повеління царського уряду й вірно служив йому. Уже в 1688р відповідно до Коломацьких статей 1687р почалося будівництво фортець .

У березні 1689р вирушила на південь російська армія (112тис чол) під командуванням князя В.Голіцина . 20 квітня на р.Коломаку до неї приєдналося козацьке військо на чолі з гетьманом Мазепою .Вони розбили передові татарські загони, і 20 травня підійшли до Перекопа. Але через виснаженість військ ,24 червня війська коло Коломика розійшлися і направились по домівках .

Союзники Росії у війні з Туреччиною –Польша, Австрія, Венеція – у кінці 1698 р. почали мирні переговори з Туреччиною і в 1699р в м.Карловцях ,уклали мирний договір .Азов з навколишньою місцевістю залишався за Росією .На Дніпрі мали бути зруйновані фортеці .Росія припиняла виплату данини кримському хану. Отже від Коломацької ради 1687р , до початку Північної війни 1700р на вимоги царського уряду козаки брали участь у числених боях проти турків та татар, а селяни й міщани мусили постачати російські війська , які проходили через їх землі . Їх начальники безборонно притісняли , а то й просто знущались над місцевим населенням .

Хоч Мазепа і здійснював деякі заходи ,щоб обмежити розміри панщині і різних поборів у старшинських маєтках, повинності що їх мусили виконувати посполиті ,безперервно зростали ,визиск їх збільшувався , посилювалося зубоження козацтва й міських низів . Все це викликало незадоволення народних мас і приводило до масових повстань , які Мазепа за допомогою царських військ жорстоко придушував.

Протягом листопада 1708р відбувся ряд воєнно-політичних акцій .2 листопада війська О.Меншикова взяли штурмом Батурин.12 листопада у Глухові відбулася церемонія проголошення церковної Анафеми . Єдиним успіхом у ці тривожні дні для Мазепи став перехід на його бік , частини Запоріжців на чолі з кошовим отаманом Костем Гордієнко.

Між тим події складалися не на користь І.Мазепи.У травні 1709р царські війська полковника Яковлева ,зруйнували Січ, і знишили велику кількість козаків.

Нервове напруження останніх місяців ,жорстокі невдачі ,провал планів та задумів,підірвали здоров”я Гетьмана .

Мазепа почав хворіти .Відчуваючи наближення смерті ,він наказав спалити документи ,що належали йому, висповідався і тихо помер 2 жовтня 1709р ,у селі Варниці ,неподалік Бендер.

Іван Скоропадський (1708-1722).

Хоча Скоропадський і фігурував у планах Мазепи та підтримував ідею автономії України ,ПетроІ погодився на його обрання , бо той був людиною старою й ненаполегливою . Скоропадський фактично не чинив опору царським реформам , але й зробити міг небагато.Одразу після його обрання у 1708 р цар відрядив до Скоропадського свого намісника Ізмайлова та два російських полки , давши їм таємні вказівки заарештувати гетьмана якщо його дії викличуть підозру.Незабаром почала проводитися політика підпорядкування .Резиденцію гетьмана з Батурина перенесли до Глухова , поближче до Російських кордонів .

Головнокомандуючим козацького війська був поставлен росіянин.На посаду управляючих територіями полків призначали чужинців і росиян.Уперше росіяни отримали на Україні великі землеволодіння . Навіть за видавничою правою здійснювався нагляд.

Експлуатація українських ресурсів мала різноманітні форми. Між 1709-1722рр Україна повинна була утримувати десять російських полків, розміщених на її території.

Десятки тисяч Українців посилали на працювати на будівництві Ладозького каналу та нової царської столиці Санкт-Петербурга . У 1719р українцям забороняли експортувати зерно безпосередньо на Захід. Натомість вони повинні були возити його у російські порти Ригу та Архангельськ , де воно продавалось за встановленими урядом цінами. Нарешті , російським купцям створювалися пільгові умови для продажу в Гетьманщині своїх товарів ,у той час як українці сплачували величезне мито за крам ,що везли на північ.

Але найбільш ударом для українців стало те , що у 1722р Малоросійська колегія –урядовий орган Москви , що складався з шести російських урядовців , які постійно перебували на Україні – дістали право разом з Гетьманом ділити владу .Це було занадто навіть для терплячого Скоропадського . Він поїхав до Санкт-Петербурга просити царя переглянути цю справу . ПетроІ відмовив йому. І невдовзі повернувшись до Глухова старий гетьман помер.

ВІДНОВЛЕННЯ ГЕТЬМАНСТВА .ОБРАННЯ ГЕТЬМАНОМ К.РОЗУМОВСЬКОГО

Після смерті Анни Іванівни з 1741р по 1761р царицею стала дочка Петра 1 Єлизавета Петрівна. При ній політику щодо України було пом”якшено. Це пояснювалось як складністю зовнішньополітичного становища Росії і намаганням , у зв”язку з цим залучити на свій бік козацьку старшину , так і в певній мірі особистими симпатіями цариці. Виходець з України ,козак Олекса Розумовський став улюбленцем Єлизавети.У 1744р вона приїжджала до Києва , де їй вручили просьбу старшини про обрання нового гетьмана. Цариця прихильно поставилася до цієї просьби , але кандидата в гетьмани обирала сама.

У 1750 р.в Глухові під наглядом царського представника відбулася рада , яка обрала гетьманом брата фаворита цариці-Кирила Розумовського.(1750-1764). Правління гетьманського уряду було ліквідовано ,царських урядовців відкликано,владі гетьмана підпорядковано Запорізьку Січ .Новий гетьман повністю діяв з волі цариці ,роздавав багато земель українській старшині і російським дворянам ,сприяв зміцненню козацької старшини як поміщиків-феодалів.

Ще в 1732р за царювання Анни Іванівни на Слобожанщині замість ліквідованих козацьких полків були створенні драгунські полки з царськими офіцерами на чолі. Туди й зачислялась й частина козацтва . Але це викликало велике незадоволення козацької старшини та козаків, і в 1743р козацькі полки на Слобожанщині були відновлені.

У 1754 р. були ліквідовані митні побори на порубіжжі Росії та України . А у 1761р видано універсал про виключене право козацької старшини на гуральництво.

З відновленням гетьманства, підпорядкування Лівобережної України із Сенату було передано в Колегію іноземних справ.Однак гетьман не дбав про збереження такого правового статусу України і тому у січні 1756р Лівобережну Україну було знов переведено до Сенату, в якому утворено “особую єкспедицию ” для українських справ.

Результатом суспільно-політичної діяльності гетьмана Розумовського стала судова реформа.Універсалом від 17 листопада 1760 р гетьман запровадив новий порядок судочинства , з гідно з яким ,генеральний суд очолювали 2 генеральні судді ,а до його складу входили вибрані від старшини представники кожного з 10 полків.Того ж року полкові суди було перетворено на городські , де розглядалися кримінальні справи.

Загалом судова реформа ,здійснена Розумовським , відповідала інтересам козацьких старшин .

1763 р К Розумовський підготував на ім”я Катерини 2 дві чолобитні: про відновлення давніх прав України та про необхідність перетворення Києво-Могилянської академії на університет та заснування університету в Батурині.АЛЕ реакція російського уряду на ці чолобитні ,виявилась дуже негативною .

І 10 листопада 1764р вийшов царський указ про ліквідацію гетьманства. Після ліквідації гетьманства Розумовський залишився крупним поміщиком .Помер 9 січня 1803 року похован в церкві Воскресіння Христового в Батурині.

КИРИЛО-МИФОДІЇВСЬКЕ ТОВАРИСТВО

3 березня 1847р студент Київського університету Олексій Петров доніс царським властям про таємне товариство , яке він випадково виявив .Поліція тут же арештувала провідних членів товариства і відправила їх до Санкт-Петербурга.У результаті посилених допитів власті дізнались про існування Кирило-Мефодієвського товариства – першої на Україні організації політичного спрямування .

Товариство складалося всього з десятка активних членів та кількох десятків співчуваючих. До групи входили молоді представники української інтелігенції на чолі з Миколою Костомаровим та Миколою Гулаком .Хоч Тарс Шевченко і Пантелеймон Куліш – підтримували з братством недуже стійкі зв”язки - їх також арештували. Товариство було нетільки малочисельним але й обмеженим у своїй діяльності.Протягом приблизно 14 місяців товариство збиралось кілька разів на тривалі політичні та філософські дискусії , та підготували ряд положень до своєї програми.