У шістнадцятому столітті в "Статуті преподобного Сави" знаходимо таке сповідальне питання: "Не сблудила чи з бабами богомерзкие блуды, не молилася чи вилам, чи Роду і рожаницам, і Перунові, і Хорсу, і Мокоши, пила і їла?"
Сучасні язичники ставлять кумири Роду у виді дерев'яних фалістичних символів, пофарбованих у червоний колір. Це може бути і просто кам'яна купа, що має аналоги в Індії, де фалістична линга символізує Рудру. Кумири такі ставлять завжди на відкритому місці і чим вище - тим краще. Для виготовлення кумирів Роду найкраще використовувати бук, в'яз, ясен, але оскільки дерева ці рідкі, то пропонується замінити їх кленом. Треби Роду дотепер неусвідомлено приносять у виді "великодніх" яєць на могили предків. Особливе ушановування Роду приходиться на 21 квітня (православний Родіон-льодолам). Свято це називається по-язичнецьки Радогощем.
Птахом Роду варто почитати качку. А риба Роду - щука, тому після юшки інша цариця в казках приносить дитя.
Література:
1. Д.Гаврилов, А.Наговицын. Боги Славян. Язычество. Традиция – М., 2002
2. М.Семенова. Мы - Славяне! – К., 1998
3. В.Рыбаков. Язычества древних славян – К., 1981
4. В.Давидюк. Українська міфологічна легенда – К., 1992
5. Матеріал з Інтернету