Міністерство освіти і науки України
Рівненський державний гуманітарний університет
Кафедра всесвітньої історії
Магістерська роботана тему:
"Анархізм в Росії: теоріяі практика"
магістрантнта історико-соціологічного
факультету групи І-51
Марковича В.В.
Науковий керівник:
доц. Северова О.В.
Рівне – 2007 р.
Зміст
Вступ
Розділ I. Теоретичні засади анархізму
1.1 Дефініція анархізму
1.2 Класифікація теорій анархізму
1.3 Основні ідеологічні напрями анархізму
Розділ II. Практична реалізація теорії анархізму в Росії
2.1 Реалізація анархістської теорії в контексті народницького руху
2.2 Анархістський терор в революційних подіях 1905-1907 рр.
2.3 Анархізм в Росії у 1917 році
2.4 Практичне втілення анархістських ідей у період громадянської війни
Розділ III. Анархізм та сучасність
3.1 Теорія та практика анархізму на пострадянському просторі
3.2 Сучасні українські реалії анархізму
Висновки
Список використаної літератури
Додаток
Вступ
Дискусії стосовно найкращої форми організації суспільства точаться досить давно. З цього приводу у теорії філософської та правової думки існують два біполярних напрями: державницький та антидержавницький, які у своїх теоретичних доробках описують "ідеальну" модель регулювання суспільних взаємовідносин.
Анархістська модель суспільної трансформації ґрунтується на спробах пошуку альтернативи державній формі організації суспільства. Вона відкидає державу, владу, оскільки вони є інститутами примусу, що намагаються нівелювати індивідуальну волю особистості та нав'язати обов'язкове виконання державної волі. Дана модель або повністю відкидає державу, або пропонує замінити її добровільною асоціацією громадян.
Постулати анархістської теорії розвивали та сповідували мислителі та революціонери ряду європейських держав, але справжній шанс на реалізацію дана теорія отримала на території Росії. У період громадянської війни 1917-1921 років Росія впритул наблизилась до небаченого експерименту по практичному втіленні анархістських ідей у життя.
Багатогранні процеси теоретичного та практичного розвитку ідей анархізму можливо дослідити на різних рівнях:
- політологічному – визначити ідеологічну суть та значення теорії анархізму;
- історичному – дати об'єктивну оцінку діяльності анархістських організацій;
- психологічному – визначити причини поширення теорії анархізму серед різних соціальних груп;
- історіографічному – дослідити наукову літературу, публіцистику, мемуари провідних діячів анархістського руху.
Важливо дослідити реальні (практичні) можливості теорії анархізму, оскільки дискусії в наукових колах точаться не навколо постулатів теорії анархізму, а саме навколо можливостей практичного застосування даної теорії, яка на сучасному етапі переживає своє друге народження. Цим і визначається актуальністьданої наукової роботи.
Також важливо розкрити суть різнопланових течій анархізму, проілюструвати їхні завдання та еволюцію теорії, оскільки в більшості випадків асоціації, які викликає анархізм у громадян вписуються в рамки гасла – "Анархия – мать порядка!".
Об'єктом наукового дослідження даної роботи являється теорія анархізму, її роль та значення у історії політичної боротьби в Російській державі та на пострадянському просторі.
Предметом наукового дослідження є практичний аспект реалізації теорії анархізму в Росії в буремні роки революційних подій та на сучасному етапі.
Хронологічні рамки охоплюють період з 50-60 рр. XIX ст. – від поширення ідей анархізму серед представників народницького руху, до 2006 р.- реалізації теорії анархізму на території України та країн СНД.
Основною метою наукової роботи було дослідження причин, змісту та наслідків еволюції теорії Російського анархізму, визначення основних рис та особливостей сучасної теорії анархізму на пострадянському просторі.
Для досягнення мети автор ставив такізавдання: визначення спільних та відмінних рис, особливостей у теорії анархізму у період 50-60 рр. XIX ст., революційних подій 1905-1907 рр., революційних подій 1917 р., та на сучасному етапі державного будівництва на теренах пострадянського простору.
Новизна наукової роботиполягає в тому, що в ній зроблено спробу систематизації ідеологічних, політичних, економічних, національних, психологічних передумов та факторів, які сприяли еволюції теорії та практики російського анархізму, оскільки ще немає всеохоплюючої та систематизованої монографії, яка охопила усі вище перераховані компоненти.
Ступінь наукової розробки.Проблема зародження альтернативних до державницької позиції теорії почала цікавити науковців досить давно. Початок дослідження теоретичних витоків анархістської теорії та власне завдань анархізму розпочали ще народники, які у своїх працях та спогадах залишили своєрідний внутрішній погляд на події 50-60 рр. XIX ст. До найбільш відомих робіт даного періоду варто віднести праці основних ідеологів теорії російського анархізму:
Бакунін М. "Кнуто-Германська імперія та соціальна революція" [ 9 ], "Держава та анархія" [ 9 ], Кропоткін П. "Записки революціонера" [44]. У середині XIX ст. на ідеологічну платформу анархізму звернули увагу основоположники марксизму К.Маркс та Ф.Енгельс, які з часом розпочнуть жорстку ідеологічну критику анархізму, а особливо його бланкістської та бакунінської течій. Після проведення жовтневого перевороту теорія анархізму практично завжди розглядалась у порівнянні з марксистською теорією, яка протягом 70 років була кононічною та спрямовуючою. З розпадом Радянського союзу широкому загалу науковців відкрилися нові документи та матеріали, які на протязі довгого часу носили гриф - "секретно", їхнє дослідження змогло б пролити світло на період революційних подій та громадянської війни. Стан вивчення даної проблеми важко оцінити однозначно. З однієї сторони, опубліковано сотні робіт: монографій, наукових статей присвячених найрізноманітнішим аспектам революційного руху та громадянської війни. Дані праці в тій чи іншій мірі зачіпають проблему поширення анархізму. З іншого боку, проблема практичних спроб реалізувати дану теорію почала обговорюватись в наукових колах з недавнього часу. Почали проводитись конференції, диспути, знімаються документальні фільми та передачі, які присвячені періоду революції та громадянській війни.
При написанні даної роботи автор використав монографії та наукові статті відомих дослідників: Канева С. [37,38], Савченка Н. [69], Верастюка В. [17], Боровика В. [13]. Також використовувались документи, публіцистика, особисте листування, мемуари осіб, які були сучасниками тих подій — Кропоткін П., Махно Н., Аршинов П.. Також досить важливою є інформація політичної еміграції та власне погляди іноземних дослідників на буремні роки громадянської війни — Эврича П. [34 ].
Практичне значення даної роботи полягає в можливості використання її матеріалів при вивченні всесвітньої історії новітнього часу. Доцільним при вивченні політології, оскільки у роботі значну увагу приділено передумовам зародження теорії анархізму, ґенезі цієї теорії в контексті російської та всесвітньої історії. Проблемні питання, висвітлені в даній науковій роботі, є також цікавими як для істориків, так і для широкого загалу.
Структурно робота складається з вступу, трьох розділів, кожен з яких включає по кілька підрозділів, списку використаних джерел та літератури що включає в себе … позицій та додатків.
Апробація дослідження
1) 3-я студентська наукова конференція. Історичні читання. 29 березня 2006 р., м. Рівне. Тема доповіді: "Терор: випадковість чи невідворотний результат революції? ",
2) II Всеукраїнська науково-практична конференція студентів та молодих науковців "Наука, освіта, суспільство очима молодих ". 17-18 травня 2007 р., м. Рівне. Тема доповіді: "Реалізація анархістської ідеї в контексті революції 1905-1907 рр. в Росії".
3) Тези наукової роботи опубліковані в збірнику – Матеріалів II Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та молодих науковців 17-18 травня 2007 р., м. Рівне.
4) Доповідь відзначена похвальною грамотою організаторів конференції.
Розділ I. Теоретичні засади анархізму
1.1 Дефініція анархізму
Анархізм подібно до будь-якого суспільного явища зароджується та еволюціонує в процесі історичного розвитку. Як політична теорія анархізм зароджується в кінці XIX – на поч. XX ст. Ідеологія та практика анархізму залишили помітний слід в історії людства, а багато його ідей проникли в свідомість окремих соціальних груп та збагатили теорію політичних течій.
В результаті становлення держави як форми організації суспільства відбувається процес становлення державних інститутів та розвитку кодифікованого законодавства. Це призводить до збільшення рівня організованості суспільства, в якому відбуваються процеси суспільного поділу, поділу та законодавчого оформлення власності. Змінюються і типи "полюси" політичної свідомості – етатизм та анархізм.
Анархізм як політична теорія має давню та стрімку історію, оскільки початкові принципи анархізму простежуються в ідеях даосизму в Стародавньому Китаї, ідеях мислителів Давньої Греції – Зенона з Китію (IV ст. д.н.е.). Анархічні ідеї через три століття розвивав єгиптянин-олександрієць Краптократ. Ідеї анархізму розвивались в громадах та сектах: юдейських єсеїв, грецьких піфагорійців, єгипетських "терапевтів", богемських комуністів, у мюнстерських комунах, у католицьких братствах бідняків [62,с.3-4]. На даному етапі анархічний тип політичної свідомості не матеріалізувався у певну теорію чи політичну доктрину, його прояви носили фрагментарний характер, що відповідало розвитку політичної культури.