I. Постачальники трубної заготовки: оптовий металотрейдер ТОВ "IНТЕРПАЙП УКРАЇНА"(м. Днiпропетровськ, Україна); ВАТ "Оскольський електрометалургiний комбiнат" (Росiя, м. Старий Оскол).
II. Постачальники чавуну: оптовий металотрейдер ТОВ "IНТЕРПАЙП УКРАЇНА" (м. Днiпропетровськ, Україна); ВАТ "Лiпецький металургiйний завод "Свободний сокол" (Росiя, м. Лiпецьк); ВАТ "Новолiпецький металургiйний комбiнат" (Росiя, м. Лiпецьк).
III. Постачальники штрипса: оптовий металотрейдер ТОВ "IНТЕРПАЙП УКРАЇНА" (м. Днiпропетровськ, Україна).
IV. Постачальники металобрухту: оптовий металотрейдер ТОВ "IНТЕРПАЙП УКРАЇНА" (м. Днiпропетровськ, Україна).
Джерела сировини доступнi, що оцiнюється наступними факторами: тривалi комерцiйнi зв'язки, вiдсутнiсть заходiв обмежуючих доступнiсть ринку сировини з боку урядiв країн, достатньо великi об'єми виробництва сировини i матерiалiв, задовiльнi умови транспортування сировини.
Поставка iмпортної заготовки виконується пiсля 100% попередньої оплати, або в iншi строки згiдно з узгодженою сторонами спецiфiкацiєю. Середня цiна імпортної заготовки у 2007 році збiльшилася на 17% в порiвняннi з початком року. Поставка заготовки українських виробників з ТОВ "IНТЕРПАЙП УКРАЇНА" у 2007 роцi виконувалась на умовах оплати 10 днiв з дати отримання. Цiна на заготовку українського постачальника у 2007 році в порiвняннi з початком року збiльшилась на 25%.
Поставка чавуну виконується на умовах оплати по факту отримання. Середня цiна виробництва ВАТ "Лiпецький металургiйний завод "Свободний сокол" збiльшилася на 34% в порiвняннi з початком року, виробництва ВАТ "Новолiпецький металургiйний комбiнат" збiльшилася на 22%. Поставка металобрухту i чавуну з ТОВ "IНТЕРПАЙП УКРАЇНА" у 2007 роцi виконувалась на умовах оплати 10 днiв з дати отримання. Середня цiна в порiвняннi з початком року збiльшилась на 32%.
Поставка штрипса з ТОВ "IНТЕРПАЙП УКРАЇНА" у 2007 роцi виконувалась на умовах оплати 10 днiв з дати отримання. Середня цiна в порiвняннi з початком року збiльшилась на 18%.
В загальному обсязi поставок доля iмпортної трубної заготовки становить 40%, доля iмпортного чавуну 59%.
Головними позитивними наслідками вступу України до СОТ для металургійного комплексу Україну будуть:
можливість скасування квот на експорт української продукції металургії до ЄС. 17,5% обсягів українського товарного експорту до ЄС складають металургійна продукція, що підпадає під жорсткі нетарифні обмеження, зокрема квоти. За попередньою оцінкою, тільки завдяки усуненню кількісних обмежень (квот), які у рамках СОТ є забороненими, є можливість збільшити обсяги експорту зазначеної продукції до країн ЄС на суму близько 7090 млн. дол. США. Подальша лібералізація тарифних обмежень на експорт продукції чорної металургії до країн ЄС внаслідок вступу України до СОТ дозволила б збільшити обсяги експорту цієї продукції принаймні на 150180 млн. дол. США, тобто збільшити загальний обсяг експорту продукції чорної металургії до ЄС приблизно на 30%. Питання кількісних обмежень на експорт української металопродукції до країн ЄС набуває особливої актуальності в контексті розширення ЄС. Адже квота на імпорт української продукції розповсюджуватиметься і на товари, що постачатимуться до нових країнчленів. Вступ до СОТ дозволить наполягати на скасуванні кількісних обмежень щодо продукції походженням з України;
можливість застосування механізму врегулювання торговельних суперечок, передбаченого нормами СОТ, дозволить посилити позиції українських виробників в антидемпінгових та спеціальних розслідуваннях;
українські металурги отримають одночасне спрощення умов доступу до ринків 147 країн-членів СОТ, частка яких у світовій торгівлі становить біля 93%. Це сприятиме зростанню обсягів експорту металургійних підприємств та виходу на нові ринки збуту.
Таким чином, головним питанням, яке турбує представників промисловості, є “можливі наслідки для вітчизняних промисловців від лібералізації імпортного режиму внаслідок зменшення ставок ввізного мита”.
Зниження ставок імпортних тарифів — це основний фактор, який може вплинути на ситуацію в галузі металургійного виробництва у результаті вступу України до СОТ.
Проблемними питаннями для імпортної діяльності ВАТ «Інтерпайп НТЗ» є:
низька якість переробки товарного чавуну та сталі вітчизняними металургійними заводами при відсутності в структурі корпорації «Інтерпайп» власних металургійних виробництв з підвищенним контролем якості сировини, що вимагає зростання обсягів імпортування цієї продукції з Росії
зростання цiн на основну сировину для виробництва труб. Ця ситуацiя негативно впливає не тiльки на економiку виробництва труб, але i на контрактний ринок. Непередбачуванiсть ринку передiльного металу iстотно звужує можливостi вибудовування довгострокових вiдносин iз стратегiчними партнерами;
Стратегічним рішенням може бути запропоноване будівництво електросталеплавильного виробництва по високотехнологічній переробці структурованих видів «чистої» сталі для виробництва трубноколісної продукції з вітчизняного металу та поступовий відказ від імпортної сталі.
ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ
Стратегiя бiзнесу ВАТ “Інтерпайп НТЗ” спрямована на збiльшення обсягiв реалiзацiї продукцiї, розширення ринкiв збуту продукцiї, активне просування продукцiї на ринки країн свiту отримання максимального прибутку, впровадження у виробництво нових перспективних виробiв, збереження трудового колективу. Завдяки поєднанню iнтелектуального потенцiалу, високої корпоративної культури, творчого духу й розвиненої науковотехнiчної iнфраструктури ВАТ “Інтерпайп НТЗ” випускає труби, колеса та бандажi, якi складають конкуренцiю продукцiї провiдних фiрм свiту.
В ВАТ “Інтерпайп НТЗ” розроблена iнвестицiйна програма технiчного розвитку, яка заснована на зiставленнi стратегiчних ринкових цiлей, дiй конкурентiв, а також технiчного i технологiчного рiвня виробництва пiдприємства i направлена на полiпшення якостi продукцiї й зниження витрат. Програма складається з чотирьох основних напрямiв:
розвиток iснуючих потужностей, який полягає в модернiзацiї прокатних агрегатiв i обробних потужностей, а також у дооснащеннi цехiв підприємства засобами неруйнiвного контролю, випробувальним устаткуванням i устаткуванням для полiпшення товарного виду продукцiї;
пiдтримка технiчного рiвня виробництва, яке полягає в пiдтримцi й відновленнi працездатностi устаткування з високим ступенем зносу;
зниження витрат на виробництво продукцiї;
будiвництво електросталеплавильного комплексу з поступовим виводом із експлуатацiї iснуючих мартенiвських печей.
Основою експортної конкурентоспроможності продукції в ВАТ “Інтерпайп НТЗ” є система управлiння якiстю, яка базується на вимогах мiжнародного стандарту ISO 9001:2000 i враховує вимоги стандартiв на системи якостi Американського iнституту нафти API Q1 i Асоцiацiї американських залiзниць AAR M1003. Наявнiсть у підприємства Системи управлiння якiстю дає також можливiсть приймати участь у мiжнародних тендерах на постачання продукцiї.
В курсовій роботі проведений аналіз ефективності експортної діяльності ВАТ „Інтерпайп НТЗ”, структурованої за наступними показниками:
зростання рівня рентабельність виробництва при реалізації продукції на експорт в 2006 2007 роках за рахунок різниці внутрішніх та зовнішніх цін;
зменшення рівня рентабельність виробництва при реалізації продукції на експорт в 2006 2007 роках за рахунок підвищення податку на прибуток з зовнішніх цін продажу;
зростання рівня рентабельність виробництва при реалізації продукції на експорт в 2006 2007 роках за рахунок експортного відшкодування ПДВ з бюджету та перерахунку податкового кредиту по внутрішнім операціям з ПДВ.
Як показали результати аналізу:
1. За рахунок різниці зовнішніх та внутрішніх цін на продукцію ВАТ „Інтерпайп НТЗ” рентабельність виробництва, розраховуєма як різниця цін продажу, віднесена до собівартості продукції, зростає у 2006 2007 роках на:
9,0 – 17,0 % для суцільних коліс;
39,0 – 43,0% для бандажів;
29,0 – 37,7% для труб;
2. За рахунок зростання податку на прибуток на різницю зовнішніх та внутрішніх цін на продукцію ВАТ „Інтерпайп НТЗ” рентабельність виробництва, розраховуєма як різниця цін продажу, віднесена до собівартості продукції, знижується у 2006 2007 роках на:
(2,23) – (4,17) % для суцільних коліс;
(9,68) – (10,93)% для бандажів;
(7,27) – (9,41)% для труб;
3. За рахунок експортного відшкодування ПДВ ВАТ „Інтерпайп НТЗ” рентабельність виробництва, розраховуєма як різниця цін продажу, віднесена до собівартості продукції, зростає у 2006 2007 роках на:
32,66 – 40,08 % для суцільних коліс;
34,92 – 37,40% для бандажів;
29,79 – 35,13% для труб;
Таким чином ефективність експорту у порівнянні з внутрішнєю реалізацією продукції ВАТ „Інтерпайп НТЗ” в показниках зростання рівня додаткової рентабельності виробництва оцінюється сумарно у 2006 2007 роках як:
45,49 – 46,83 % для суцільних коліс;
64,24 – 69,46% для бандажів;
51,62 – 63,42% для труб;
Основним стратегічним напрямком експортної діяльності ВАТ «Інтерпайп НТЗ» може бути запропоновано принципово новий шлях технологічного переозброєння будівництво цеху електроплавильної переробки сталі та відказ від технології мартенівського цеху. Перехід на електроплавильне виробництво вихідних стальних зливків для виготовлення трубноколесної продукції дозволить використовувати вітчизняну сталь, яку виплавляють металургійні заводи в Дніпропетровську, Дніпродзержинську та Кривому Розі, тобто знизити витрати на транспортування матеріалів для виготовлення трубноколісної продукції, а також суттєво знизити собівартість виробництва за рахунок часткової відмови від імпортної сталі з Росії.
Перспективна отримана трубноколісна продукція ВАТ «Інтерпайп НТЗ» з високоякісної та однорідної сталі дозволить довесті якість випускаємої продукції до рівня самих високих нормативних вимог Євросоюзу, що після вступ України в СОТ дає можливість різко нарощувати обсяги експортної діяльності за вигідними конкурентними цінами, не обмежені квотами та антидемпінговими розслідуваннями.