Завершення в основному процесу феодалізації призвело до політичного розпаду імперії Карла Великого незабаром після його смерті. Тимчасове об’єднання під владою Каролінгів різних племен і народностей за відсутності економічної та етнічної єдності між ними було можливе лише доти, доки франкські феодали, особливо стан дрібних і середніх феодалів – бенефіціаріїв, підтримували королівську владу. Коли до середини 9 ст. процес феодалізації імперії в основних рисах завершився, позиція феодалів стосовно центральної влади змінилася. Великі феодали стали майже незалежними від неї; дрібні та середні феодали, стаючи їх васалами, були набагато тісніше пов’язані з магнатам,ніж з главою держави – королем.
Селянство в основному було вже закріпачене. В умовах панування натурального господарства держава Каролінгів неминуче мала розпастися на кілька дрібних політичних одиниць. Син і наступник Карла Великого – Людовік Благочестивий (814-840), прозваний так за особливо ревну прихильність до церкви і щедрі дари на її користь, вже у 817 р. розділив імперію між своїми синами, зберігши за собою лише верховну владу. Це призвело до тривалих міжусобиць і смут. Нарешті, у 843 р., після смерті Людовіка, його сини, зібравшись у Вердені, уклали договір про новий поділ імперії.
Оскільки новий поділ відповідав кордонам розселення французької, німецької та італійської народностей, Верденський договір фактично поклав початок існуванню трьох сучасних держав Західної і Центральної Європи – Франції, Німеччини, Італії і, відповідно трьох народів: французького, німецького та італійського.
За Верденським договором молодший син Людовіка Благочестивого – Карл за прізвиськом Лисий (840-877) отримав землі на захід від річок Шельда, Маас і Рона – Західнофранкське королівство, що включало основні території майбутньої Франції. На цих землях панувала романська мова, що лягла згодом в основу французької мови.
Середній з братів – Людовік Німецький (849-875) – заволодів областями на схід від Рейну і на північ від Альп, населення яких було чисто німецьким і розмовляло на німецьких діалектах. Це королівство стало називатися франкським, а пізніше Німеччиною.
Старший син Людовіка – Лотар (840-849), згідно з Верденським договором, зберіг за собою титул імператора. Його держава складалася з Італії а також земель розташованих уздовж Рейну. Імперія Лотаря становила штучне з’єднання осколків різних політичних і етнічних утворень. Більш-менш єдиним цілим у ньому була лише Італія, яка стала батьківщиною італійської народності.
Хоча Франкська й досягла найвищого розвитку, але цей розвиток пройшов шляхом завоювань, об’єднань різних народів і в наслідку не могла довго залишатися міцною.
6. Задача
На пристані в Марселі випадково зустрілись купець Б. і посередник по продажу кораблів. Купець терміново придбав щойно прибувший для продажу посередником корабель. На ньому купець відправив вантаж шовкової тканини до Америки. Під час подорожі корабель через зношеність підводної частини затонув. Купець звернувся з претензіями до продавця корабля. Продавець, сплативши купцю вартість корабля, відмовився компенсувати вартість вантажу.
Чи законні дії посередника?
Вирішення задачі
Судячи з умови задачі посередник продав купцеві корабель із зношеною підводною частиною. Спираючись на ст.1383 Цивільного кодексу Франції 1804 р. «Кожен відповідальний за збитки які він спричинив не тільки своєю дією, а й своєю неохайністю та необережністю» посередник мав виплатити вартість не тільки корабля, а й вартість краму. Ст.1382 « яка б не була дія людини що спричиняє іншій збитки, зобов’язує ту, з вини якої сталися збитки відшкодувати їх». Дії посередника були незаконні. Для того,щоб посередник компенсував вартість товару купцеві треба було звернутись до суду.
Список літератури
1. Герман Кіндер, Вернер Хільгеман, Манфред Гергт «Всесвітня історія»;
2. Н.Г. Подоляк «Історія середніх віків»
3. Г.Б. Поляк, Г.М. Маркова «Посібник для студентів вузів «Всесвітня історія»