Злочин вважається закінченим з моменту створення або придбання зазначеної у ч, 1 ст. 205 юридичної особи.
Дії, які вчинюються від імені фіктивного підприємства, з його використанням і містять ознаки іншого, відмінного від фіктивного підприємництва злочину, повинні діставати самостійну кримінально-правову оцінку. Наприклад, створення фіктивного підприємства нерідко є передумовою для наступного шахрайського заволодіння чужим майном. Вчинене в подібних ситуаціях належить кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених статтями 190, 205.
Сукупність відповідних злочинів має місце і в тому разі, коли особи під прикриттям фіктивного підприємства досягають конкретної злочинної мети, наприклад, відмивають “брудні” гроші, здійснюють фіктивне банкрутство, ухилення від сплати податків або контрабанду, продають викрадене Майно, вчинюють ухилення від повернення валютної виручки чи шахрайство з фінансовими ресурсами.
При фіктивному підприємництві легальна форма, притаманна комерційним юридичним особам, може використовуватись для прикриття забороненої діяльності, зайняття якою саме по собі є кримінальне караним (наприклад, незаконне виробництво чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, посів або вирощування снотворного маку чи конопель, незаконне виготовлення і ремонт вогнепальної або холодної зброї, бойових припасів, вибухових речовин або пристроїв). Дії винних у таких випадках потрібно кваліфікувати за наявністю для цього підстав за сукупністю злочинів, передбачених статтями 205, 263, 307, 310.
Аналізуючи об'єктивну сторону злочину, передбачену ст. 205 КК України, яка виражається в одній із двох дій "створення або придбання суб'єкта підприємницької діяльності" для того, щоб приховати свою незаконну діяльність, на нашу думку, можна стверджувати, що ця кримінально-правова норма неточна і невизначена. Її невизначеність, як бачимо, позначається в правотворчій діяльності різними тлумаченнями цього злочину і в правозастосовчій практиці труднощами кваліфікації.
У коментарі, зокрема, говориться про дії особи зі створення суб'єкта підприємницької діяльності. До таких дій належать розробка і прийняття установчих документів, оголошення підписки на акції створюваного акціонерного товариства, подання установчих документів до органів, які здійснюють державну реєстрацію суб'єктів підприємництва, власне державна реєстрація юридичної особи, відкриття банківських рахунків, постановка на облік у податкових органах, отримання дозволу на виготовлення штампів і печаток.
Отже, створення суб'єкта підприємницької діяльності відбувається при підготовці і зборі особою установчих та інших документів для подання їх до органів державної реєстрації. Про державну реєстрацію хоч і говориться в коментарі, але не наголошується, проте державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності - це той рубіж (рубікон), який необхідно подолати особі для набуття статусу юридичної особи при створенні суб'єкта підприємницької діяльності, якщо вона вирішила займатись підприємництвом. Кримінальна ж відповідальність особи, яка створює суб'єкт підприємницької діяльності з метою приховати свою незаконну діяльність, настає після реєстрації в державних органах після набуття статусу юридичної особи. Всі інші дії особи, яка створює таке підприємство до його реєстрації в державних органах, не є кримінально-карними.
Щодо придбання суб'єкта підприємницької діяльності в коментарі говориться про набуття права власності на майно юридичної особи як в цілому, так і в тій частині, яка дозволяє фактично керувати діяльністю його керівних органів (купівля контрольного пакета акцій акціонерного товариства, придбання майна підприємства, яке приватизується, передача власником права власності на майно приватного підприємства іншій особі, зміна складу учасників суб'єкта підприємницької діяльності, заснованого на колективній формі власності, придбання одним чи кількома учасниками господарського товариства частки у його майні, яка належить іншим учасникам).
За логікою коментаря, який тлумачить цю кримінально-правову норму, особа при придбанні суб'єкта підприємницької діяльності може:
- придбавати суб'єкти підприємницької діяльності шляхом купівлі у свою власність в цілому або частину майна державних підприємств, які приватизуються;
- змінювати склад учасників суб'єкта підприємницької діяльності, заснованого на колективній формі власності шляхом придбання (купівлі) особисто чи солідарно з іншими учасниками господарського товариства частини у його майні, яке належить іншим учасникам;
- набувати прав власності на майно юридичної особи шляхом успадкування, міни, дарування, оренди або купівлі контрольного пакета акцій акціонерного товариства.
Отже, коли особа набуває право власності на майно юридичних осіб, тобто юридично оформляє на своє ім'я угоди купівлі-продажі, міни, дарування тощо, вона фактично стає його новим власником, який відповідно до Законів України "Про підприємства в Україні," "Про підприємництво" має право здійснювати будь-які види господарської діяльності (крім заборонених), які передбачені статутом підприємства, а також здійснювати господарські операції з метою одержання прибутку, використовувати і розпоряджатись своєю власністю на свій розсуд.
Але новий власник, змінивши колишнього власника-суб'єкта підприємницької діяльності, ще не може здійснювати законну господарську діяльність, так як, набувши прав власності на майно юридичної особи, він не набуває статусу юридичної особи. Щоб досягти цього, він мусить перереєструвати суб'єкт підприємницької діяльності на своє ім'я в державних органах, а також відкрити свої банківські рахунки, стати на облік у податкових органах, отримати дозвіл на виготовлення нових штампів і печаток у зв'язку з можливим перейменуванням підприємства, зміни виду діяльності, передбачені статутними чи установчими документами тощо.
Відповідно, якщо особа (новий власник) при придбанні підприємства, колишнього суб'єкта підприємницької діяльності, після набуття прав власності, не перереєструє підприємство і буде займатись підприємницькою діяльністю без державної перереєстрації, то її (його) дії повинні за наявності підстав кваліфікуватись за ст. 202 КК України. На жаль, у коментарі ст. 205 КК України говориться про відповідальність за ст. 202 КК України за дії тільки однієї категорії громадян-осіб, які створили організацію і займаються підприємницькою діяльністю без державної реєстрації.
Отже, кримінально-правова норма "створення або придбання" суб'єкта підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, набуває кримінальних ознак об'єктивної сторони не при створенні або придбанні суб'єкта підприємницької діяльності, як це говориться в ст. 205 КК України, а тільки у випадку, якщо особа зареєструвала або перереєструвала підприємство в державних органах, набувши при цьому статус юридичної особи, створюючи раніше не існуючий або придбаваючи в інших осіб суб'єкт підприємницької діяльності.
Звідси виходить, що об'єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 205 КК України, яка виражається в одній із двох дій - створення або придбання суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) - не відповідає її змісту, що є одним із недоліків кримінального законодавства. Якщо під створенням суб'єкта підприємницької діяльності розуміються дії особи, направлені на підготовку та збір документів для подання їх у державні органи для реєстрації, а також державна реєстрація з метою набуття статусу юридичної особи, то під придбанням розуміється тільки набуття прав власності на майно юридичної особи-суб'єкта підприємницької діяльності особою, яка ще не пройшла перереєстрацію підприємства в державних органах і відповідно не є суб'єктом кримінального переслідування, передбаченого статтею 205 КК, тому що не має статусу юридичної особи.
У випадках, коли власник вже має статус юридичної особи, тобто володіє підприємством і вирішив створити або придбати ще один суб'єкт підприємницької діяльності, для здійснення незаборонених видів господарської діяльності новим майбутнім суб'єктом підприємницької діяльності, відповідно до законодавства України, власник зобов'язаний зареєструвати або перереєструвати його в державних органах.
Таким чином, необхідно внести в диспозицію ст. 205 Кримінального кодексу України зміни замість кримінально-правової норми "створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності" записати "державна реєстрація або перереєстрація суб'єктів підприємницької діяльності". Нова кримінально-правова норма точніше б виражала кримінальний характер дій громадянина, пов'язаних із набуттям статусу юридичної особи при створенні або придбанні суб'єкта підприємницької діяльності для прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, і не носила б спірних питань у правотворчій діяльності і правозастосовчій практиці, стикувалася із законодавством, яке вже регулює реєстрацію та господарську діяльність суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема у нормі Закону України "Про підприємства в Україні", де зазначається, що підприємство набуває юридичної особи від дня його державної реєстрації.
Крім того, кримінально-правова норма "державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності " вже існує в Кримінальному кодексі ст. 202, яка встановлює кримінальну відповідальність юридичних і фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності за порушення порядку заняття господарською та банківською діяльністю без державної реєстрації.