Поверхня височини розчленована річковими долинами, балками і ярами. Особливо густа яружно-балкова сітка вздовж правого берега Дніпра між с. Мишурин Ріг і м. Дніпропетровськом та на південь від нього. Крім ярів і численних балок, на Придніпровській височині трапляються мертві сухі долини. Вода в них буває тільки навесні під час танення снігу і влітку після зливи.
Крайній південь правобережжя зайнятий Інгулецько-Нікопольською низовиною, яка являє собою північну окраїну Причорноморської низовини, що з півдня заходить на територію правобережжя області. На всьому її протязі, від Інгульця на заході до Дніпра на сході, простягається одноманітна, злегка хвиляста степова рівнина з неглибокими долинами степових річок і слабим розвитком ярів та балок. Кристалічний фундамент тут вкритий потужними товщами морських відкладів. Виходи гранітів зрідка зустрічаються по долинах річок і по схилах балок. Особливої уваги заслуговують яскраво-червоні граніти, що залягають біля станції Тік Апостолівського району. Східна частина рівнини — Нікопольщина, що лежить між Базавлуком і Дніпром, — являє собою низовину, яка підноситься над рівнем моря не вище, як на 50 м.
Усе лівобережжя зайняте Придніпровською низовиною, де виділяються Гуляйпільське палеогенове плато, Приорельське плато й Орельсько-Самарська низовина.
Орельсько-Самарська низовина становить південно-східну частину Придніпровської низовини. На півночі вона непомітно зливається з Полтавською рівниною, на схід поступово підвищується і так само непомітно зливається з Приорельським плато. Приорельське плато обмежується звивистою долиною річки Орелі. Південною межею є долина річки Самари. На сході плато поступово переходить у північно-західні відроги Донецького кряжа. На заході воно переходить в Орельсько-Самарську низовину.
Найвища позначка Приорелля знаходиться на півночі Павлоградського району і досягає 191 м над рівнем моря. Плато являє собою вододіл між басейнами річок Самари та Орелі.
Приорельське плато лежить в зоні Дніпровсько-Донецької западини, де кристалічні породи прикриті товщами осадочних порід (потужністю понад З тис. м): глинами, пісками, пісковиками, мергелями та ін.
Осадочні породи легко піддаються розмиванню текучими водами. Ось чому для Приорелля характерна яружно-балкова форма рельєфу. Особливо це помітно в південній частині плато, оберненій до долини Самари.
На південному заході Орельсько-Самарська низовина виходить до Дніпра, а на південному сході обмежована підвищеннями Гуляйпільського плато. Низовина має загальний похил на південний захід, до Дніпра. Про похил поверхні свідчать річки Орель, Чаплинка, Кильчень, що течуть з північного сходу на південний захід. Течія річок повільна і плавна. Поверхня низовини — майже плоска рівнина, складена з лесу, лесовидних суглинків, місцями — пісків, які утворюють тут так звані кучугури. Одноманітність поверхні порушують лише невисокі підвищення і заглибини-блюдця. Останні утворилися внаслідок вимивання солей з грунту. Достатня кількість вологи створює сприятливі умови для розвитку буйної трав'яної рослинності. У літній період вони виступають зеленими острівцями серед пожовклого степу.
Значні площі в пониззі Самари зайняті пісками, що їх відклали потоки талих вод давнього льодовика.
Серед плоскої рівнини на південь від Царичанки над навколишньою місцевістю одиноко підноситься останець — гора Калитва (145 м).
На територію Дніпропетровської області Гуляйпільське плато заходить своєю північною частиною. Його фундамент складають тверді породи Українського кристалічного щита, які вкриті значними товщами осадочних порід, головним чином середньосу-глинковим пиловидним карбонатним лесом.
Долина середньої течії річки Вовчої ділить Гуляйпільське плато на західну і східну частини. Західна частина затиснута між двома річками — Дніпром на заході і Вовчою на сході. Поверхня цього межиріччя відзначається яскраво виявленими формами яружно-балкового рельєфу. Особливо багато ярів на заході Синельниківського району вздовж лівого берега Дніпра. Окремі яри з відгалуженнями досягають у довжину 8—10 км, глибина їх становить 10—15 м. Вони займають значні площі сільськогосподарських угідь.
З долини р. Вовчої на захід плато поступово підвищується і на вододілі Дніпра і Вороної досягає абсолютної висоти 153 м, потім круто обривається до Дніпра.
Східна частина плато займає південно-східну частину Дніпропетровської області. Тут, на схід від залізничної станції Чаплине, знаходиться найвища точка всієї Дніпропетровщини з відміткою 211 м. Звідси місцевість знижується в усіх напрямах. Рівнинні вододільні простори приток Вовчої зайняті посівами хлібів, річкові долини — городами, схили кряжів — садами.
б) корисні копалини За різноманітністю і промисловими запасами корисних копалин Дніпропетровська область — одна з найбагатших областей України. Більшість родовищ корисних копалин пов'язана з Українським кристалічним щитом. Серед корисних копалин області найбільше значення мають металеві або рудні.
На території Дніпропетровщини міститься один з найбільших залізорудних басейнів – Криворізький. Він лежить на заході області вздовж річок Інгулець та його лівих приток Саксагані, Жовтої і Зеленої. Руда залягає вузькою смугою (2-7 км) протяжністю понад 100 км. За запасами Криворізьке родовище належить до найбільших в Україні, його запаси обчислюються більше як в 2,1 млрд. т. Вміст металічного заліза в руді визначається в межах від 46 до 67 %. Висока якість руд Кривого Рога створила їм світову славу. На світовому ринку з ними можуть конкурувати хіба тільки руди району Великих озер в США і руди Бразілії.
Крім того, в басейні залягає біля 19 млрд. т так званих бідних руд, які мають вміст металічного заліза від 25 до 45 % і можуть бути використані лише після їх попереднього збагачення.
Економічне значення руд Криворіжжя дуже велике — вони забезпечують розвиток чорної металургії Придніпров'я і Донбасу на багато десятиріч. Крім того, руда іде на експорт в інші країни.
Проте Криворіжжя не вичерпує собою всіх запасів заліза на території Дніпропетровської області. Близькі за складом до криворізьких залізисті породи виявлені по р. Чортомлик в Нікопольському районі, в Криничанському і Шорському районах (біля м. Верховцево і ст. Божедарівка), в Солонянському районі (с. Сурсько-Литовське). Широка смуга залізистих порід, що виходить за межі Дніпропетровщини, простяглася на південь від м. Павлограда.
З інших металів слід назвати титан, Самотканське родовище якого є одним з найбільших в нашій країні.
Запаси високоякісних марганцевих руд знаходяться на півдні правобережжя в районі міст Нікополя і Марганця. Це одне з найбільших родовищ в світі.
Відкриття родовищ марганцю поблизу металургійних заводів Придніпров'я і Донбасу було знаменною подією в промисловому житті Півдня України в останній чверті XIX віку.
Відомі також родовища марганцю в південній частині Криворізького залізорудного басейну (в межах Широківського району).
У надрах Дніпропетровської області є значні запаси кам'яного вугілля. Північну частину лівобережжя в загальному напрямі з сходу на захід перетинає потужна вугленосна смуга, яка досягає понад 200 км в довжину і 10—15, а місцями до 25 км в ширину. Розвідані запаси становлять більше 5 млрд. т, а перспективні передбачаються в кілька десятків млрд. т.
Відкриття великих покладів коксівного вугілля безпосередньо біля центрів чорної металургії має велике народногосподарське значення.
На території області є значні поклади бурого вугілля. Поклади бурого вугілля розвідані в П'ятихатському, Верхньодніпровському, Криворізькому та Синельниківському, Никопольському районах. Ці родовища є частиною Дніпровського буровугільного басейну.
На півночі лівобережжя біля с. Михайлівки Магдалинівського району, селища Перещепиного та с. Левенцівки Новомосковського району відкрито родовища природного горючого газу. Голубе паливо високої калорійності залягає тут на глибині понад 2000 м.
На території області є великі поклади гранітів. Особливо слід відзначити поклади яскраво забарвлених червоних крупнозернистих гранітів біля ст. Тік, що недалеко від Нікополя, і сірих гранітів біля ст. Кудашівка. Мармур є в районі сіл Жовтого і Лозоватки (Криворіжжя). Недалеко від Дніпропетровська вперше на Україні відкрито великі поклади високоякісного азбесту.
На території області добре відомі поклади високоякісного вторинного каоліну: Просянське родовище. Каолін може бути використаний не тільки для виробництва вогнетривів, а й глинозему з метою добування алюмінію.
У Криворіжжі розвідано велике Фрунзенське родовище високоякісних доломітів з промисловими запасами 112 млн. т, що становить 40% загальних балансових запасів України. Відкриття цих родовищ поблизу металургійних центрів Придніпров'я має велике народногосподарське значення.
В багатьох місцях правобережжя є великі поклади базальтів, чудової сировини для кам'яноливарного виробництва, мармуру, пеліканітових порід та інших будівельних матеріалів. Пеліканіти являють собою тверду зцементовану масу білого, бірюзового і блакитного кольору, що зберегла структуру кременистої породи, з якої вона утворилась. Пеліканіт добре полірується та шліфується.
У Криворізькому басейні є поклади покрівельних сланців (Шмакове), сурику, мумії і талькових сланців.
На територію області заходить східним крилом Криворізький графітоносний район. Родовища графіту є в П'ятихатці, с. Жовтого та по р. Інгулець.
Поклади промислових вапняків поширені в районі с. Жовтокам'янки.
В районі с. Шестерні, Широківського району, розвідане велике родовище бокситів — сировини для виробництва алюмінію.
Велике народногосподарське значення має дуже поширений лес — сировина для цегельного, черепичного та інших виробництв. Високоякісні піски є в Новомосковському, Царичанському та інших районах області.