А колишній Митрополит Філарет (Денисенко), тепер позбавлений сану, розстрижений, відлучений від Церкви, котрому на Архієрейському Соборі 1997 року оголошено анафема, себто прокляття. Після цієї анафеми деякі політики, не знаючи ні церковних законів, ні звичаїв, обурилися і стали на захист нібито покривдженого Філарета, називаючи його—“патріотом” і “мучеником” за Україну. Не можна погоджуватися з такою думкою політиків. Невже ми не розуміємо такої простої істини, що поділяючи Церкву, ми не збудуємо її, а зруйнуємо; що нацьковуємо українця на українця, сіємо ворожнечу між людьми, знищуємо Православ'я, а з ним нашу Україну. І дуже помиляються ті, хто підтримує Філрета (Денисенка), котрий нібито очолює “незалежну” українську Церкву, що є безглуздям. Помиляються вони, стверджуючи, що Московський Патріархат диктує нам свої порядки й закони, бо це справжній обман і неправда. Митрополит Полтавський і Кременчуцький Феодосій стверджує: “З того часу, коли ми отримали незалежність, я жодного разу з Москви не отримав якихось вказівок або рекомендацій стосовно того, як нам треба діяти і що робити в тому чи іншому випадку”.
3.3 2000-ліття Різдва Христова
Протягом 2000-го року нас супроводжує радісна подія - 2000-ліття Різдва Христова. Це велике й радісне свято розпочало XXI століття і увійде воно в історію як найбільше ювілейне свято людства. Бо те, що Православ'я існує вже 2000 років - є справжнім дивом. Єдина Православна віра залишалася незмінною протягом 20 століть і залишатиметься такою на віки.
Надзвичайно радісною подією розпочався цей рік. 4 травня на Пороховському полі, де відбувалася одна з головних танкових битв 11 Світової війни, за ініціативою та за участю Патріарха Московського та Всея Русі Олексія II відбулася зустріч Президентів трьох слов'янських держав: Росії, України та Білорусії.
Мабуть, найкраще з усіх про цю зустріч сказав Президент Білорусії:
“Главное, что мы здесь втроем”. Голови держав разом приклонилися перед іконами у храмі-пам'ятнику Святих Першоверховних Апостолів Петра і Павла, де на мраморних плитах золотом видруковані імена шести тисяч воїнів загиблих на Курській дузі.
Разом ставили свічки на канон за вбитих воїнів Великої Вітчизняної війни, Разом молилися на Пасхальному молебні, де були вознесені особисті молитви за “примноження нелицемірної любові й дружби народів держав слов'янських”. Разом вдарили у дзвін Єднання, освячений Патріархом Олексієм. Три удари цього дзвона, на якому видрукувані слова Преподобного Сергія Радонежського: “Любовью и единением спасемся”, ознаменували початок нової епохи в долі Великої, Малої та Білої Русі. Мабуть, здійсняться рано чи пізно пророцтва старців про єднання слов'янських народів, братських, єдиновіруючих. Про це єднання свідчать і вислови Президентів “руських” держав. Білоруський лідер Олександр Лукашенко сказав: “Распад СССР стал величайшей ошибкой уходящего века”. Продовжував Президент України Леонід Кучма: “Все это -наша общая память, наша общая история и общая судьба”. І підсумував Володимир Путін: “Не может быть препятствий для объединения усилий России, Украины и Белорусии для того, чтобы сделать жизнь человека в наших странах счастливой и богатой”.
На честь свята 2000-ліття Різдва Христового в 2000 р. по всій Україні було проведено святкові конференції. У Києві відкрито Успенський Соборза сприянням Президента України Л.Д. Кучми та освячено Митрополитом Всея України Володимиром. За останні 10 років до 2000-ліття Різдва Христового багатьом монастирям на Україні повернена велика кількість приміщень, земель, що були ліквідовані у них ще у часи радянської влади. Відбудована велика кількість храмів, будуються та реставруються інші. За останні три роки у Харківській області Лозівському районі відкрито 3 приходи: У Лозовій - Свято-Петро-Павлівських храм, також жіночий монастир на честь Архістратига Михаїла; в Герсеваново - храм великомученика Пантелеймона.
Великий вчений минулого століття Макс Плане, що у 1918 р. отримав Нобелівську премію з фізики, казав: “Религия и наука нисколько не исключают друг друга, как это полагали раньше и чего боятся многие наши современники; наоборот, они согласуются и дополнят друг друга”. З цих слів видно, що ми повинні вивчати релігію - нашу прадідівську віру Православну, а не виключати її з історії як це робили раніше. І досі в Україні не існує чіткої історії Православ'я з моменту Хрещення Русі і до цього часу, а хотілося б, щоб такий матеріал існував,
В наш час, незважаючи на поступове відродження храмів, монастирів в Православній Церкві, вона переживає часи богоотступництва більшої частини народу. Низький рівень життя, падіння моралі - ті проблеми, що постають перед нами у сьогоденні. Чому ж не любов, а ненависть панує в нашому суспільстві? Відповідь одна - богоотступництво. Очевидно в наш час треба усвідомити всю згубність богопокинутості й зрозуміти, що без Божої допомоги нам не вирішити наших проблем, які стосуються і розколу на Україні, і соціального стану населення, і інших проблем
Матеріал роботи “Історія Православної Церкви на Україні (1917 - 2000 р.р.)” можна використовувати для написання рефератів, інформацією користуватися у вивченні спецкурсу “Історія Християнства”.
1. Геврик, Гончар та інш. Журнал “Пам'ятки України” (№ 1), 1990 р.
2. Данілушкін М.Б. та інш. “Історія Руської Церкви (Новий Партріарший період 1917-1970 р.р.)”, том І Видавництво “Воскресіння”. Санкт-Петербург, 1997 р.
3. Драч І. Журнал “Українська культура” (№8), 1998 р.
4. Колодник А.М. та інш. “Історія Релігії в Україні (навчальний посібник)”. Видавництво “Зання”. Київ, 1999 р
5. Кулібаба Ю. (гловний редактор). Газета “Початок” (№ 1). Дніпропетровськ, 2000р. 6 Лубський В.І. “Релігієзнавство”. Видавництво “Вілбор”. Київ, 1997 р.
7. Матійко О. Журнал “Українська культура” (№ 8-9), 1999 р,
8. Нагаєвський І. “Історія Української держави ХХ-го століття”. Видавництво “Український письменник”. Київ, 1993 р.
9. Савченко П. Газета “ Україна та світ сьогодні. Колесо історії - “Історична правда проти лівих”. (№ 4), 1999 р
10. Слобідський Серафим (протоієрей). “Закон Божий”. Видавництво Володимирівської єпархії (репринт), 1998 р
11. Фомін С, “Россия перед вторым пришествием”. Видавництво Свято-Троїцької Сергіївої Лаври “Посад”, 1993 р.
12. Ципін Владислав (протоієрей). “Історія Руської Церкви (книга дев'ята) 1917-1997 р.р.”. Видавництво Спасо-Преображенського Валаамського монастиря. Москва, 1997р.
13. Черепанова С.О. та інш. “Українська культура (історія і сучасність)”. Видавництво “Світ”. Львів, 1994 р.
14. Швець Володимир (протоієрей) - заступник головного редактора
Митрополита Харківського і Богодухівського Никодима. Газета “Харківські єпархіальні вісті” (№ 4, 1). Харків, 1999 р.
Головні події у Православ'ї у період з 1917 р. по 2000 р.
| Дата | Подія |
| осінь 1917р. | Приїзд до Києва Митрополита Київського Володимира з приводу розкольницьких подій. |
| 7 січня 1918 р. | Всеукраїнський Собор (І сесія). |
| 18 січня 1918 р. | Закриття Собору. |
| 25 січня 1918 р. | Смерть Митрополита Київського Володимира. |
| 9 липня 1918 р. | Всеукраїнський Собор (II сесія). Оголошення автономії УПЦ. |
| 1921 р. | Таємний циркуляр Леніна “Про конфіскацію церковного майна”. |
| 6 квітня 1921 р. | Заява Патріарха Всея Русі Тихона про поновлення керівництва над УПЦ через дії беззаконної УАЦ. |
| 1924 р. | Постановою уряду УРСР територію Києво-Печерської Лаври було оголошено державним заповідником. |
| 1925 р. | Смерть Патріарха Всея Русі Тихона. |
| 1928 р. | Київську кафедру очолив Митрополит Михаїл (Єрмаков) |
| 17 березня 1929 р. | Смерть екзарха України Митрополита Київського Михаїла |
| 1930 р. | На Київську кафедру призначено архієпископа Димитрія (Вербицького). |
| 1930 -1931 р.р. | Роки “великого зламу”. 1 лютого 1932 р. Смерть архієпископа Димитрія (Вербицького). |
| 1936 р. | З прийняттям Конституції СРСР держава і школа відокремлюються від Церкви |
| 1937 р. | Арешт екзарха України Митрополита Київського Костянтина (Дьякова). |
| 1939 р. | Початок II Світової війни. 1941 р. Початок Великої Вітчизняної війни. |
| 4 листопада 1943 р. | Визволення Києва від німецько-фашистських загарбників. |
| 1945 р. | Кінець Великої Вітчизняної війни. |
| 1 квітня 1961 р. | Прийняття рішення ЦК КПУ (№ 590) “Про посилення контролю за виконанням законодавства про культи”. |
| 1977р. | Прийняття Конституції СРСР, яка гарантувала свободу совісті. |
| Квітень 1997 р. | Зустріч Патріарха Всея Русі з М.Горбачовим. |
| 22-27 квітня 1990 р. | Приїзд до Києва Патріарха Всея Русі Олексія II для вручення Митрополиту Київському грамоти про дарування УПЦ самостійності в керівництві. |
| 22-23 листопада 1990 р. | Засідання І Помістного Собору УПЦ у Києві. |
| 21 травня 1991 р. | Священний Синод доручив найстаршому за хіротонією архіпастирю УПЦ Митрополиту Харківському Никодиму (Руснаку) зізвати Архієрейський Собор. |
| 27 травня 1991 р. | Архієрейський Собор УПЦ, звільнення Митрополита Філарета з Київської кафедри. |
| 1997 р. | Оголошення анафеми Митрополиту Філарету на Архієрейскому Соборі. |
| 2000 р. | 2000-ліття Різдва Христового. 4 травня 2000 р. Зустріч Президентів України, Росії і Білорусії та Патріарха Всея Русі Олексія II. |