Південні русичі - на території Київської, Чернігівської, Переяславської, Галицької і Волинської земель.
Північні русичі - на території Новгородської, Псковської, Володимиро - Суздальської, Смоленської і Рязанської земель.
Західні русичі - на території Полоцької, Мінської, Туровської земель.
На основі цих трьох етнічних груп відбувався процес формування відповідно української, російської і білоруської народностей
Український етнос і українська мова відокремлюються вже в період Давньоруської держави
Про існування протоукраїнських мовних рис у давньоруський період свідчать лінгвістичні дослідження. До того ж, у Закарпатті, яке ще в XIст. відокремилося від Києва і потрапило під владу Угорщини, весь цей час існувала українська мова. То коли ж вона там могла закріпитися, як не в період Київської Русі? Нарешті, політичні кордони нових князівств, що створювалися на території давньоруської держави, співпадали з етнічними (племінними).
2. Термінологічний словник:
Данина – найдавніша форма оподаткування населення у вигляді натурального державного податку, грошової ренти тощо.
Дружина – загін воїнів об’єднаних навколо вождя племені, згодом князя, збройні загони в Київській Русі.
Закуп – людина, яка потрапила в боргову кабалу і зобов’язана своєю працею у господарстві хазяїна повернути “купу” (борг).
Смерд – селянин, який належав до селянської общини і отримував від князя землю, сплачуючи йому данину.
Холоп – підневільна особа, близька за суспільним становищем до раба, пізніше – двірський слуга, кріпак.
Челядь – раби полонені які знаходилися під владою хазяїна, цілком безправні особи.