Смекни!
smekni.com

Козацька Конституція Пилипа Орлика (стр. 4 из 4)

2.6 Концепція сарматизму як мотивація існування Війська Запорозького

Також у Конституції розкривається історичне минуле українського народу як сарматської нації. Це є засобом для наведення мотивації створення Конституції. Але при порівнянні польського та українського варіантів сарматської легенди, бачимо докорінні відмінності, найважливіша з яких торкається якісного боку розуміння. Ідеологія української козацько-шляхетської верстви – принаймні той її різновид, що зафіксований у Конституції Гетьманщини 1710 р. – відзначається більшою світськістю концепції. Поряд з обороною християнської цивілізації в основу ідеології українського зверхнього стану покладено оборону свободи (демократичних традицій Війська Запорозького, його «прав і вольностей», культурної традиції української нації загалом) перед абсолютизмом та іншими державами.

2.7Схожість головних засад Конституції Пилипа Орлика та американської Конституції як показник світового ідейного континенту ХVIIIст.

Конституція Пилипа Орлика була складена за майже 80 років до американської Конституції, але при спільному їх перегляді дає дуже велику схожості у принципах та основних засадах. Вперше на це звернули увагу лише в кінці 20 століття, поштовхом до цього став виступ федерального судді США Богдана Футея в 1992 році на конференції «Проект Конституції України». Відомо, що головні засади американської Конституції – принцип феодалізму, який обмежує офіційний гніт розподіляючи повноваження між нацією і штатами. В Конституції П. Орлика прямо не проголошуються федералістські принципи, але її автори намагалися виходити з принципу доцільності поділу функцій повноважень між гетьманським урядом та Запорозьким військом. Так само, як у Конституції США виконавчими повноваженнями обмежено владу президента, відмовляється від монополії на абсолютну владу і гетьман. Це відбувається в часи, коли в цивілізованих європейських країнах – Англії, Франції – обмеження влад монархів супроводжується соціальними катаклізмами тектонічного масштабу. Незалежність від владного гніту отримувала і «судова система». Федеральну судову владу отримав через 77 років і Верховний Суд США. Також в українській Конституції затверджується процедура імпічменту, яка є і в Конституції США. Обидві вищезгадані Конституції захищають права та свободи громадян і як складову їх частину право приватної власності; в них передбачена політика соціального захисту.

Якщо знехтувати історичними обставинами локального характеру, в яких ці Конституції було укладено, то можна говорити про надзвичайну ідейну наближеність головних принципів. Мова тут не про плагіат. Швидше за все тут має місце ідейний континіутет, який став наслідком прогресуючої комунікативності світу в 18 ст., що універсувало і космополізувало окремі національні засади, щодо основ державного будівництва. Але й применшувати роль фактору державного запозичення не слід.

Висновки

«Нам, українцям, не можна поскаржитись, щоб українська справа була в Європі не відома або щоб європейські держави були не зацікавлені нею. Українське питання тепер – міжнародне питання. І велика заслуга в сьому – Орлика», – писав Василь Різниченко. Гетьманування Пилипа Орлика пройшло поза Україною, але у безперервній боротьбі за її незалежність. Високоосвічений, з гострим розумом і щирим серцем, патріот-борець за незалежність України – він яскраво виділявся серед тодішнього громадянства.

Пилип Орлик був перший українець-емігрант, який дбав про те, щоб Європу інформувати про Україну. У своїх виступах він залишився вірним самостійницькій програмі і завсіди вороже ставився до Москви. Намагався також утримувати зв'язок з Україною, особливо з Січчю, що заснувалася на татарській території, в Олешках.

Значення діяльності Пилипа Орлика як підсумок його життя, наслідки створення нових політичних концепцій.

Конституція 1710 р. – визначний український народно-політичний документ, у якому знайшли яскраве відображення тогочасні ідеали української нації. У ній відбилися протиріччя між європейською традицією і новітніми на той час ідеалами; протиріччя, які на початок XVIII ст. роздирали Європу на непримиренні ворожі табори, і якими жила на той час Україна. Бо саме через її територію проходила невидима межа між прагненням наших предків до свободи, самостійності – і намаганням сусідів забрати у ясир і уярмити; пролягали кордони поміж світами християнським та мусульманським. Автори Конституції, П. Орлик та козацька старшина, прагнули зв'язати у єдине ціле уривки своєї минувшини та окреслити модель такого суспільства, яке вмістило б головні здобутки нації. Висловлені ідеї є наслідком майже тисячоліття політичного розвитку України, свідченням високого рівня самосвідомості нації, рівня її політичної культури та творчого потенціалу. Конституція постала як очеревлена ідея української держави – Гетьманщини і водночас як удосконалення тогочасного розуміння суті держави.

Використана література

1. Г.К. Швидько. «Історія України ХVІ-ХVІІст.», Київ, «Генеза», 1999 р.- гл. 33

2. Дмитро Дорошенко «Нарис Історії України», Т.П. від половини XVIIст., – видавництво «Дніпрова хвиля» – Мюнхен, «Глобус» – Київ 1992.

3. Іван Крип’якевич «Історія України», 2-е видання, Львів «Світ» 1992, розділ «Козацька держава».

4. Михайло Грушевський «Історія України», 2-е видання, Київ «Либідь» 1992 – розділ «Доба козацька», П. «Погром мазепинців», стор. 167–168.

5. Орест Субтельний «України. Історія» – Київ «Либідь» 1993 р. – гл. 10 «Гетьманщина, стаття «Переломний момент» стор. 210–211.

6. «Перша Конституція України. Післяслово». – стаття О. Трофимук, М. Трофимук.