Для виконання покладених на них завдань органи санітарно-епідеміологічного нагляду мають право застосовувати адміністративно-попереджувальні заходи, заходи адміністративного припинення та заходи адміністративного стягнення.
До адміністративно-попереджувальних заходів, зокрема, належать: відвідування об'єктів для проведення перевірок додержання санітарного законодавства; витребування від юридичних осіб і громадян даних, що характеризують санітарний та епідемічний стан об'єктів, здоров'я людей; введення карантину; проведення обов'язкових профілактичних щеплень; обов'язковий медичний огляд стану здоров'я відповідних груп працівників, громадян тощо.
Заходи адміністративного припинення застосовують у випадках, коли в примусовому порядку необхідно припинити протиправні дії та запобігти їх шкідливим наслідкам. Прикладами таких заходів можуть слугувати: вимога до порушника санітарного законодавства припинити протиправну поведінку; обмеження, тимчасова заборона чи припинення будівництва, реконструкції та розширення об'єктів; обмеження, зупинення чи заборона викидів (скидання) забруднюючих речовин; вилучення з реалізації продуктів харчування, хімічних і радіоактивних речовин, біологічних матеріалів; опечатування приміщень, джерел енергії, агрегатів, механізмів та іншого обладнання.
Адміністративні стягнення накладають за вчинення правопорушень, передбачених КпАП у сфері, яку розглядаю. У КпАП встановлено адміністративну відповідальність за: порушення санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм (ст. 42); виробництво, заготівлю, реалізацію сільськогосподарської продукції, що містить хімічні препарати понад гранично допустимих рівнів концентрації (ст. 42і); заготівлю, переробку або збут радіоактивно забруднених продуктів харчування чи іншої продукції (ст. 422); виробництво, зберігання, транспортування або реалізацію продуктів харчування чи продовольчої сировини, забруднених мікроорганізмами та іншими біологічними агентами понад гранично допустимих рівнів (ст. 423); незаконне виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилку наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах (ст. 44); ухилення від обстеження й профілактичного лікування осіб, заражених венеричною хворобою (ст. 45); порушення встановленого порядку взяття, переробки, зберігання, реалізації та застосування донорської крові або її компонентів і препаратів (ст. 45і); умисне приховування джерела зараження венеричною хворобою (ст. 46) тощо1.
Справи про ці правопорушення розглядають адміністративні комісії, районні (міські) суди (судді), органи внутрішніх справ (міліції), органи, установи й заклади державної санітарно-епідеміологічної служби. Стягненнями, що накладають, є штраф, конфіскація або вилучення предметів правопорушення, адміністративний арешт.
1. Див:. Кодекс України про адміністративніправопорушення з постатейними матеріалами: Станом на 1 січня 2006 року / Відп.ред. Е.Ф.Демський. - К.: Юрінком Інтер, 2006. - 1088с.
3. Завдання.
К. відбув покарання за хуліганські вчинки, але після звільнення з місць позбавлення волі не став на шлях виправлення: пиячив, тричі протягом півроку притягувався до адміністративної відповідальності за розпивання спиртних напоїв у громадських місцях, двічі його доставляли до райвідділу органів внутрішніх справ і робили офіційні попередження за протиправні вчинки, що порушують громадський порядок. Після цього начальник райвідділу ОВС виніс постанову про встановлення за К. адміністративного нагляду строком на три роки і про застосування щодо нього таких обмежень: заборона виходу з будинку з 21 год. до 6 год. ранку; заборона керування транспортними засобами; заборона виїзду з району проживання в особистих справах.
Проаналізуйте відповідність даного рішення чинному законодавству.
Складіть проект протоколу про розпивання спиртних напоїв у громадських місцях.
РОЗВ’ЯЗОК:
Начальник райвідділу ОВС не мав права застосовувати своєю постановою адміністративний нагляд за гр.. К., оскільки відповідно до ст. 5 ЗУ "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі" яка встановлює порядок встановлення адміністративного нагляду, таким правом наділений виключно суд.
Крім того в ст.. 10 зазначеного закону не передбачається такого обмеженняяк заборона керування транспортними засобами. І ще одне порушення полягає в тому що строк адміністративного нагляду встановлюється від одного року до двох років і не може перевищуватитермінів, передбачених законом для погашення або зняття судимості. (ст.. 6 вказаного закону). Отже тільки суд може за поданням начальника райвідділу ОВС встановити адміністративний нагляд за гр.. К.
ПРОТОКОЛ
про адміністративне правопорушення
| м. Дрогобич "12" червня 2007 рокуЯ, уповноважена посадова особа райвідділу МВС України в Дрогобицькому районі, лейтенант міліції, Іванов Іван Іванович,керуючись ст. 254, 255, 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, склав цей протокол про те, що по вул. Шевченка 5, біля будинку творчості, о 3 год. 00 хв. зафіксував розпивання спиртних напоїв на вулиці, появу в громадському місці у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, що суперечить ст.. 178 КУпАП та передбачено за її порушення відповідальність. Свідки правопорушення:1) Сидорук Микола Миколайович 2) Федоренко Федір ФедоровичВідомості про особу, стосовно якої складено протокол: Петренко Петро Петрович, 1978 року народження, м. Дрогобич, вул.. Челюскіна 2д/45. Паспорт серії ХМ №125689 виданий Дрогобицьким РВУМВС України в Житомирській області 01.02.1996 р. Проживає за зазначеною адресою. Тел. 23-45-69. Тимчасово не працює.Гр.Петренко Петру Петровичуроз'яснено зміст ст. 63 Конституції України, а також його права та обов'язки, передбачені ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення(має право: ознайомлюватися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, який за законом має право надавати правову допомогу особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі). Підпис _____________________Від дачі пояснень відмовивсяПідпис особи, щодо якої складено протокол, _____________________________________________Підписсвідків:1. __________________________________________________2. ______________________________________________________ Протокол подається на розгляд доДрогобицького районного судуУповноважена посадова особарайвідділу МВС України в Дрогобицькому районі Іванов Іван Іванович | ||
| Ознайомлений | ____________ (підпис) | Петренко Петро Петрович |
4. Нормативно-правові акти та література.
1.Конституція України від 28.06.1996 р. № 254к/96- ВР//ВВР.- 1996.- № 30 Ст. 141. (зі змінами та доповненнями внесенеми Законом України від 8 грудня 2004 року N 2222-IV.) ст. 46
2. Кодекс України про адміністративні правопорушення. Київ. «Аттіка» 2006 р.
3. Кодекс України про адміністративніправопорушення з постатейними матеріалами: Станом на 1 січня 2006 року / Відп.ред. Е.Ф.Демський. - К.: Юрінком Інтер, 2006. - 1088с.
4. Кодекс Украины об административных правонарушениях (научно-практическийкомментарий). - X.: ООО "Одиссей", 2000. - 1008с.
5. Закон України від 24 лютого 1994 року "Про забезпечення санітарного і епідемічного благополуччя населення" // ЗУ. - Т.6. – С.197-220.
6. Закон України від 1 грудня 1994 року "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі" // ВВРУ. - 1994. - №52. -Ст.455; 1995. - №10. - Ст.64; ОВУ. - №25 Спеціальний випуск. - Ст.1146.
7. Постанова КМУ від 22 червня 1999 року №1109 "Про затвердження Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні" //ОВУ. -1999. - №25. - Ст.1178.
8. Законодавство України про адміністративну відповідальність // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. -1997. - №3. - 240с.
9. Державне управління: теорія і практика / За заг. ред. Авер'янова В.Б. - К.: Юрінком Інтер, 1998. - 432с.
10. Адміністративне право України. (підручник для юридичних вузів і факультетів. / Ю.П, Битяк, В.В. Богуцький, В.М. Паращук та ін.); за ред.. Ю.П. Битяка. –Харків. «Право». 2000. -520с.
02.07.2007 р. Тисяк Л.