Для розуміння сутності банківського рахунка та договору банківського рахунка звернемося до нормативного визначення даного правового інституту:
- згідно Закону України «Про банки і банківську діяльність» під банківським рахунком розуміють рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов’язання банку стосовно клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою платіжних інструментів;
- відповідно до положень Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» рахунком визнається поточний рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства;
- ч. 1 статті 1066 Цивільного кодексу України визначено, що за договором банківського рахунка банк зобов’язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
Відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність», якщо інше не встановлено законодавством, клієнту надано право відкривати необмежену кількість рахунків. Відповідно до Інструкції НБУ про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах № 492 від 12.11.2003 р банки відкривають такі види рахунків:
1. Поточний рахунок — рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
До поточних рахунків належать:
- рахунки за спеціальними режимами їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України;
- поточні рахунки типу “Н”, що відкриваються в національній валюті офіційним представництвам і представництвам юридичних осіб-нерезидентів, які не займаються підприємницькою діяльністю на території України;
- поточні рахунки типу “П”, що відкриваються в національній валюті постійним представництвам;
- карткові рахунки, що відкриваються для обліку операцій за платіжними картками відповідно до вимог Iнструкції. Операції за цими рахунками здійснюються з урахуванням особливостей, визначених Iнструкцією та відповідними нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють здійснення операцій із застосуванням платіжних карток;
- поточні (накопичувальні) рахунки виборчих фондів;
- інвестиційні рахунки, що відкриваються нерезидентам-інвесторам в уповноважених банках України відповідно до вимог Iнструкції для здійснення інвестиційної діяльності в Україні, а також для повернення іноземної інвестиції та прибутків, доходів, інших коштів, одержаних іноземним інвестором від інвестиційної діяльності в Україні.
2. Вкладний (депозитний) рахунок — рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом в управління на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений процент (дохід) і підлягають поверненню клієнту відповідно до законодавства України та умов договору.
Залежно від кола операцій із грошовими коштами у науці цивільного права розрізняються такі види рахунків:
1. кореспондентський рахунок - рахунок, який відкривається банку (філії) для обліку коштів та проведення розрахунків, що їх виконує один банк за дорученням і на кошти іншого банку на підставі укладеного договору і відкриваються згідно з Інструкцією про міжбанківські розрахунки в Україні, затвердженою Правлінням Національного банку України від 27.12.1999 року №621;
2. строковий (депозитний) рахунок;
3. безстроковий (поточний) рахунок, який у свою чергу поділяється на: бюджетний поточний рахунок; на поточний рахунок фізичних та юридичних осіб; рахунки із спеціальними режимами їх використання, які відкриваються у випадках, передбачених законодавством України; карткові рахунки.
Договір банківського рахунку характеризується наступними рисами:
- по-перше, хоча цивільним законодавством даний договір і не відноситься до категорії публічних договорів, Цивільний кодекс України у ст.1067 зобов’язує банк укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають законам та банківським правилам. Банк не має право відмовити у відкритті рахунка, вчиненні відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами. У разі необґрунтованого ухилення банку від укладення договору банківського рахунка клієнт має право на захист відповідно до норм цивільного законодавства;
- по-друге, договір банківського рахунка є консенсуальним, оскільки він вважається укладеним в момент, коли сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, а не в момент внесення грошових коштів на рахунок. «Таким чином, клієнту банківський рахунок відкривається незалежно від того, чи вносить він кошти у момент його відкриття»[3];
- по-третє, даний договір є оплатним, адже плату сплачує як клієнт за користування комплексом послуг банку з розрахунково-касового обслуговування, так і банк за користування коштами клієнта, які знаходяться на банківському рахунку. Розмір відсотків, які сплачує банк клієнту, передбачається договором банківського рахунка або законом (для певного виду рахунків);
- по-четверте, договір банківського рахунка є двостороннім, оскільки його сторони має двосторонні взаємні права та обов’язки;
- по-п’яте, відносини за банківським рахунком вважаються безстроковими;
- по-шосте, договір банківського рахунку укладається в письмовій формі.
Отже, договір банківського рахунку – договір за яким одна сторона (банк) зобов’язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий іншій стороні (клієнтові, володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком та має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.
Розділ 2. Сторони договору банківського рахунка
Як зазначалося нами вище, договір банківського рахунку є двостороннім, сторони якого наділені взаємними правами та обов’язками. Відповідно до норм чинного цивільного законодавства, сторонами даного договору є:
- Банк чи інша фінансова установа, яка має ліцензію на право здійснення банківських операцій.
Згідно положень Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 7.12.2000 р., банк — юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.
Згідно ст. 19 вищевказаного Закону, бнк має право здійснювати банківську діяльність тільки після отримання банківської ліцензії. Без отримання банківської ліцензії не дозволяється здійснювати одночасно діяльність по залученню вкладів та інших коштів, що підлягають поверненню, і наданню кредитів, а також вести рахунки. Особи, винні у здійсненні банківської діяльності без банківської ліцензії, несуть кримінальну, цивільну чи адміністративну відповідальність згідно із законами України. Банківська ліцензія надається Національним банком України на підставі клопотання банку за наявності передбачених законодавством документів.
Що стосується інших фінансових установ, то відповідно до приписів Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12. 07. 2001 р. фінансова установа — юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг.
Отже, до особливостей договору банківського рахунку можне віднести те, що стороною в даному договорі виступає спеціальний суб’єкт.
З іншого боку в договорі в якості клієнта можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи. Інструкцією № 492 розтлумачено, що до фізичними осібами клієнтами можуть бути: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які не займаються підприємницькою діяльністю. При цьому відокремлюються фізичні особи-нерезиденти — іноземці, особи без громадянства, громадяни України, які мають постійне місце проживання за межами України, у тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України та фізичні особи-резиденти — громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які мають постійне місце проживання на території України, у тому числі ті, що тимчасово перебувають за кордоном. Стосовно юридичних осіб, приписами вищевказаної Інструкції визначено юридичних осіб-нерезидентів тобто юридичних осіб з місцезнаходженням за межами України, які створені й діють відповідно до законодавства іноземної держави та юридичних осіб-резидентів — юридичних осіб з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність на підставі законів України.