З появою держав почалося руйнування первісного ладу. Формувався новий спосіб життя — рабовласницький лад.
ДАВНІЙ СХІД
ДАВНІЙ ЄГИПЕТ
Природа та населення Давнього Єгипту
Єгипет розташований на північному сході Африки, де клімат характеризується постійною спекою і майже повною відсутністю дощів. Через усю країну, з півдня на північ, тече найбільша в Африці ріка Ніл. Долина Нілу дуже відрізняється від пустелі, що прилягає до неї. У липні Ніл розливається внаслідок тропічних злив у Центральній Африці, де розташовані озера, звідки бере початок ріка. Води Нілу заливали дельту і долину. Вони несли з собою залишки рослин, змішані з гірськими породами, що утворювали родючий мул, який осідав на зволоженому ґрунті після того, як у листопаді припинялась повінь.
Люди, що прийшли в долину Нілу, почали відвойовувати землі у пісків, боліт та заростів. Єгиптяни, жителі Єгипту, вирубували чагарник, огороджували низини дамбами — насипами з глини, змішаною з рубленим очеретом. У дамбах робили ворота, через які під час розливу ріки пропускали необхідну для зрошення полів кількість води. Землероби рили канали,.що підводили воду до ділянок, куди не доходили розливи Нілу. На підготовленому в такий спосіб ґрунті єгиптяни влаштовували поля. У IVтисячолітті до н. є. долина Нілу була щільно заселена. Тут вирощували пшеницю, ячмінь, льон, горох, овочі, у садах — фрукти і виноград.
Виникнення держави у Давньому Єгипті та її устрій
Вирощування в Єгипті багатих врожаїв, виникнення сусідської общини, використання праці рабів та поява суспільної нерівності, також необхідність організовувати населення на іригаційні та інші роботи, що вимагали залучення великої кількості людей, сприяли виникненню в Єгипті держави. Вожді племен перетворювалися на царьків. На основі общин у IVтисячолітті до н. є. у долині Нілу утворилося близько 40 невеликих рабовласницьких держав {номів). Внаслідок боротьби між ними і підпорядкування одних номів іншим, сильнішим, наприкінці IV тисячоліття до н. є. утворилися дві порівняно великі держави: одна на півночі {Нижній Єгипет), друга — на півдні {Верхній Єгипет). Близько 3000 р. до н. є. північне царство було завойоване правителем південного царства, і таким чином було завершено об'єднання Єгипту в одну державу. Столицею держави було місто Мемфіс, розташований поблизу дельти Нілу. Царів єдиної Єгипетської держави називали фараонами. Фараон розпоряджався людьми, землею, водою у всьому Єгипті і мав необмежену владу, яку передавав у спадок.
Управляти країною фараону допомагали вельможі (представники знаті). Вони призначалися суддями, начальниками різних галузей управління країною. їм булипідпорядковані численні чиновники, що перебували на службі управління державою, та воїни.
Більшу частину населення у Давньому Єгипті складали селяни. Вони мали невеличкі наділи землі і вели свої господарства. У вигляді податків на користь фараона та знатних людей вони змушені були віддавати зачну частину врожаю. Крім сплати податків селяни виконували ще й трудові повинності: будували і ремонтували канали і дамби, палаци і гробниці. Важкою повинністю для єгипетських селян була служба у війську фараона.
У майстернях, що належали фараону і знаті, працювало багато ремісників, за якими доглядали наглядачі.
Але найгіршим було становище рабів, яких називали «живими вбитими». Вони не мали жодного майна і самі належали своєму господареві, який міг вільно розпоряджатися їхньою працею і самим життям.
Основні події в історії Давнього Єгипту
За своє тривале існування Давньоєгипетське царство пережило багато подій, які були пов'язані як із піднесенням, так і з занепадом держав, що зміняли одна одну. Так, у середині IIIтисячоліття до н. є. внаслідок послаблення влади фараона та посилення впливу начальників провінцій Єгипетське царство розпалося на кілька десятків частин. Але зростання міст та необхідність розширення іригаційної системи сприяли новому об'єднанню в єдину державу, яке відбулося в кінці III тисячоліття до н. є. Зростання експлуатації селян, рабів і ремісників близько 1750 р. до н. є. спричинило повстання. Повсталі захопили навіть тодішню столицю царства місто Фіви і почали переділ майна знатних та багатих. Це повстання було придушене, але знову послабило країну. Цим скористалися племена гіксо-сів, які наприкінці XVIIIст. до н. є. майже на 100 років підкорили Єгипет, встановивши свою владу. Панування іноземців викликало повстання місцевого населення, котре прагнуло до відновлення незалежності своєї країни. Цю боротьбу очолив правитель Фів. Повністю вигнав гіксосів з Єгипту фараон Яхмос І у XVI ст. до н. є.
У IIтис. н. є. почався підйом господарства Єгипету. Збільшилася площа зрошуваних земель. Підвищенню продуктивності праці сприяло застосування бронзових знарядь. Єгиптяни стали використовувати коней, привезених з Азії. Нова столиця Єгипетського царства Фіви перетворилася на квітуче місто.
Розвиток ремесел в Єгипті дозволив добре озброїти військо, яке складалося ► з численної піхоти, набраної з селян, та загонів воїнів на легких колісницях. Це е дало змогу фараонам вести успішні завойовницькі походи. У XVст. до н. є. вони і завоювали на півдні Нубію, а на півночі — Сирію, Палестину та Фінікію. а
Але постійні загарбницькі війни врешті-решт призвели до послаблення Єгипетського царства. Селяни, що складали основну силу війська, відривались від свого господарства, яке занепадало, а отже, зменшувалися доходи казни фараона. Постійним явищем стали повстання бідняків і рабів. Підкорені народи боролися за свою свободу, для їх приборкання доводилося утримувати велику армію найманців. Поступово єгиптяни втрачали свої завоювання в Азії і Нубії. На початку І тисячоліття до н. є. Єгипетське царство було підкорене племенами лівійців, а пізніше Єгипет підпадав під владу й інших держав.
Культура та релігія Давнього Єгипту
Розвиток господарства та встановлення рабовласницького ладу спряло швидкому розвиткові культури: писемності, наукових знань, мистецтва.
Писемність у Єгипті виникла у вигляді ієрогліфів — знаків-малюнків, що иображували слово або склад, яких було близько 750. Основним матеріалом дляписьма був папірус, з якого склеювали листки. Писали на ньому загостреними паличками, які умочували в чорнило. Один листок підклеювали до іншого, утворюючи сувій. Єгиптяни були обізнані з арифметикою, геометрією, з астрономією (вони розробили досить точний календар, за яким рік поділявся на 365 днів і 12 місяців), медициною.
У Давньому Єгипті існували школи, де вчилися тільки хлопчики. їх навчали письма та арифметики.
Єгиптяни були дуже релігійним народом. Вони вірили, що природою та життям людей керують боги, яких часто зображували у вигляді людей, але з головами тварин. Одним із головних богів Єгипту вважався бог сонця Ра (Амон-Ра, Атон), котрий на золотому човні линув по небу, спускаючись під землю на заході. Бог Нілу (Хапі), що жив далеко на півдні, лив із глечиків воду і, сильно нахиливши їх, спричиняв розливи ріки. Бог Осіріс відав царством мертвих, а його брат Сет, якого зображували з рудим волоссям і червоними очима та головою віслюка, символізував пустелю з її гарячими вітрами та розпеченим піском.
Єгиптяни вірили у загробне життя, вважаючи, що душа продовжує жити, якщо зберегти тіло померлого, в яке вона час від часу повертається. Тому вони робили мумії померлих, занурюючи трупи в спеціальний бальзамуючий розчин.
Житлами богів вважалися храми; там стояли їхні статуї, яким приносили дари. При храмах були «слуги богів» — жерці, які мали виняткове право спілкуватися з богами і розпоряджалися храмовими багатствами.
Єгиптяни створили багато видатних архітектурних споруд. Пам'ятками архітектури III тисячоліття до н. є. є знамениті єгипетські піраміди. Це були гробниці найдавніших царів Єгипту. Вони височать на західному березі Нілу поблизу давньої єгипетської столиці Мемфіса. Найвища з них — піраміда Хуфу (Хе-опса), збудована близько 2800 р. до н. є. Вона складається з понад двох мільйонів кам'яних глиб масою більше двох тон кожна. Висота піраміди Хеопса — 147 м.
У IIтисячолітті до н. є. в Єгипті будували величезні кам'яні храми. Особливо багато їх було в Фівах. У XIIIст. до н. є. на честь бога Амона-Ра споруджений Карнацький храм. Він мав 134 товсті колони, наверху деяких з них могли поміститися 100 людей. Верхівки колон зроблені у вигляді пучків папірусу і квітів лотоса. Храми вирубувались також у скелях.
Високої майстерності досягли єгиптяни у скульптурі, яка також служила релігійним цілям. Скульптурне зображення вважалося «двійником» померлої людини, який нібито продовжував жити після її смерті.
На стінах єгипетських гробниць знайдено багато малюнків. Єгипетський малюнок відрізняється від сучасного тим, що при зображенні людини обличчя малювалося в профіль, а очі анфас і плечі розгорнутими.
На малюнках збереглися зображення людей з музичними інструментами: арфою, флейтою, барабаном та ін. Музика звучала у палацах фараонів, на храмових богослужіннях, у військових походах тощо.
Високого рівня досягла в Давньому Єгипті літературна творчість. До теперішнього часу збереглися міфи (фантастичні розповіді про богів), повісті про подоро- і жі та пригоди.
ДЕРЖАВИ ПЕРЕДНЬОЇ АЗІЇ
Держава шумерів
У долині великих рік Євфрату і Тигру знаходиться країна Месопотамія. Як і Ніл, Тигр і Євфрат влітку розливаються, залишаючи після паводку на берегах родючий мул. Тут такий само спекотний клімат, як у Єгипті. У ПівденнійМесопотамії у листопаді-грудні йдуть дощі, перетворюючи країну на болото, у заростях очерету багато комах, змій, диких звірів та птахів.