Після такої страшної розправи стрільці 18 травня проголосили царем Івана, а царівну Софію – правителькою держави. Боярська Дума 26 травня вирішила, що Іван буде правити разом зі своїм малолітнім братом Петром. 26 червня обидва царя були вінчані на царство. Після закінчення смути та правління Софії у 1684 році Іоанн Олексійович на 18 році життя одружився з дочкою Єнісейського коменданта Парасковією Федорівною. В ній цар душі не чаяв, адже дружина була дуже гарна та добра. Софії ж з правительки забажалось стати «самодержицею». Вона почала плести інтриги при дворі та налаштовувати стільців та Івана проти Петра. Проте Іван сам поступився владою Петру, вважаючи його достойним правителем. Так закінчилось тривладдя в Російській державі. Софію запроторили в монастир. Цар Іоанн Олексійович помер 29 січня 1696 року. З цього дня бере початок єдинодержав’я Петра Олексійовича, прозваного згодом Великим.
ВИСНОВКИ
Таким чином, прослідкувавши зміну на російському престолі династії Романових, бачимо, що сходження їх на престол було досить важким та тривалим. Не раз проти Романових повставав народ, плели інтриги придворні та бояри, проте їм вдалося надійно закріпитися на царському троні. Перший з них, Михайло Федорович, прийшов до влади в часи великої смути в Російській державі, коли саме її існування стояло під загрозою. Я лише йому та його наступникам вдалося зберегти цілісність держави. Ба більше – Романови не лише не допустили роздроблення Росії, а розширили її володіння. Не являючись прямими нащадками першого російського царя Іоанна ІV Грозного, усе ж вони належали до царської родини, що і дало змогу висунути Михайла Федоровича, як потенційного представника на російський престол. І, хоча правління перших Романових не було безхмарним та супроводжувалось різними смутами, саме вони дали світу таких великих монархів, як Петро І, Катерина ІІ та Микола ІІ.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Туманов В. П. Князья Киевской Руси и династия Романовых – Житомир: Вид-во «Волинь», 2001. -256 с.
2. Cкрынников Р.Г История Российская ІХ – ХVII вв. – М.: Издательство «Весь мир», 1997. -496 с.