Смекни!
smekni.com

Боротьба за незалежність Української держави (стр. 4 из 4)

Одним з найголовніших завдань Української Повстанської Арміі було проведення агітаційної роботи серед населення, розповсюдження листівок із закликами підніматися на боротьбу проти фашистського і большевицького поневолення.

Одна з листівок, що поширювались в нашій області, закликала українців: "На жадну проголошену ворогом мобілізацію ми не підемо, ані на німецьку, ані на московсько-більшовицьку... Ми не приймаємо наказів ворога. Нам наказує сьогодні тільки організація українських націоналістів (ОУН).

На Вінниччині розповсюджувались також книжечки "Слово бойцам и командирам Красной Армии", Універсал Української Головної Визвольної Ради від червня 1944 року, гумористичні листівки, "Український перець".

Зокрема, на Вінниччині після війни діяло кілька націоналістичних груп. Так в Гайсинському і Тростянецькому районах, за даними секретаря Гайсинського РК КП(б)У, діяла "бандитская группа бандеровцев" Ломачевського. Згідно довідки в. о. начальника управління МГБ Вінницької області полковника Антонова від 25. XI. 47 p. на території Хмельникського та Уладівського районів діяла група "нелегала-оуновца" Бевзелюка Василя Максимовича, а в Літинському р-ні - група Гуменюка. 22 листопада опергрупа УМГБ під керівництвом підполковника Марушенко розправилася з Бевзелюком - він був убитий.

У вересні 1946 року Вінницький обком КП(б)У доповідав секретарю ЦК КПБ(б)У Хрущову, що на території області виявлені листівки "антисоветского, националистического содержания". На території Сорочанського мелькомбінату були знайдені листівки загону Віктора Деманченського із зверненням до народу: "Весь забранный хлеб лежит на складах, а мы пухнем от голода... Для того, чтобы вы остались живы, надо чтобы все эти склады пошли дымом, а хлеб чтобы был в наших руках".

А в селі Паланка Тульчинського р-ну з'явилися листівки надруковані на машинці:

"Драгоценный, замученный большевистской и фашистской неволей украинский народ, пойми, что большевизм и фашизм - это родные братья, враги всего человечества.

Смерть кровавому фашизму! Смерть кровавому большевизму!

Да здравствует свободная, вольная, независимая Украина!

Разбирай колхозно-крепостнический хлеб, чтобы избежать страшный голод в 1947 году!"

Автори і розповсюджувачі цих листівок знайдені не були.

Через рік, у вересні 1947 року секретар Вінницького обкому КП(б)У М.Стахурський відправив доповідну такого змісту:

"Сов. секретно. Секретарю ЦК КП(б)У товарищу Кагановичу.

Доношу, что 17 августа 1947 года в 5 часов 30 минут утра на территории села Тартак Чечельникского района директором инкубаторной станции тов. Швец А.А. обнаружено, подобрано и сдано районному отделению МГБ 11 листовок контрреволюционного содержания, а именно:

"Червоноармійці! Організовуйте революційну боротьбу проти Сталіна під гаслом: воля народів і людини! Геть тиранів і диктатуру сталінськоі кліки! Смерть Сталіну!"

Таким чином, не збулося пророкування німецьких окупантів, щодо УПА, висловлене ними в газеті "Вінницькі вісті": "Досить двох тижнів, щоб таку "велику силу", ... яка є просто смішною в обставинах сучасної війни з її літаками, танками, вогнеметами та іншими модерними воєнними засобами, знищити дощенту". Боротьба УПА проти большевицькоі окупації тривала до 1952, а за деякими даними до 1956 року.

3.Висновки

Не полишаючи сподівань на на створення незалежної Української держави, українці використовували всі можливості для досягнення цієї мети. Зокрема й на Вінниччині. Так, на Тиврівщині в 1917-1928 роках діяли загони повстанців під проводом отамана Зеленого, добра слава про якого збереглась і понині, незважаючи на потуги радянської влади. На Вінниччині діяли загони Січових стрільців та Директорії. Під Могилів-Подільським українські війська прийняли останній бій з більшовиками.

Про події тих часів нам нагадує Хрест на цвинтарі в Тиврові,споруджений на могилі павших січових стрільців.

Саме намаганням зламати опір українців і пояснюється особлива жорстокість комуністів під час голодомору 1932-1933 років та репресії тридцятих років на Вінниччині.

Але воля народу не була зломлена, про що свідчить дослідження А.Малигіна і нинішнє сьогодення.

Література

1.Нагаєвський І. Історія Української держави ХХ ст. К., 1994

2. Литвин М. Р., Науменко К. Е. Історія Галицького стрілецтва. Львів, 1991,

3.Анатолій Малигін. БОРОТЬБА ОУН-УПА НА ВІННИЧЧИНІ

4.Орест Субтельний :Історія України(видання 1991 року).

5.Наталія Полонська-Василенко :Історія України (у двох томах, 3-тє видання 1995р.)