Висновки
Тому головним уроком з трагедії голоду 1932—1933 років повинно бути осмислення стану селянства в ті роки і сьогодні. Адже українські села в сучасній Україні в результаті непродуманих експериментів, як і колись у далекому 1933 р., пустіють. Отже, наші політики, державні діячі, депутати всіх рівнів разом з інтелігенцією повинні ще і ще раз замислитись над тим, а чи все нині робиться для того, щоб українське село стало на ноги. Те, що на дванадцятому році незалежності ми дочекалися перебоїв з продовольством, підвищення цін на нього і закуплі зерна з країн, які колись самі його чекали від України, свідчить про те, що належних висновків з трагедії 1932—1933 рр. ми так і не зробили. Таким не дуже оптимістичним висновком, який до багато чого зобов'язує всіх нас, і хочеться закінчити роздуми з відстані часу про трагедію голоду 1932— 1933 років.
Список використаної літератури
1. В.Ю. Король. Історія України. — К., 1999.
2. История Украинской ССР в двух томах. Редакционная коллегия: К.К.Дубина, И.А.Гуржий и др. 1969г., Киев, изд-во "Наукова Думка". Том 1, стр. 603 - 610.
3. С.В. Кульчицький „Трагедія голоду 1933", товариство "Знання"; К.: 1989.
4. С.В. Кульчицький, М. Котляр "Довідник з історії України", Видавництво "Україна"; К.: 1996.
5. Україна і світ. Історія господарства від первісної доби і перших цивілізацій до становлення індустріального суспільства. 1994, Київ, видавництво "Генеза". Стр. 274-278.