В світлі висунутого міжнародним комуністичним і робочим рухом і науково обґрунтованого Комуністичною партією Австрії положення|становище| про можливість|спроможність| в сучасних умовах мирного переходу від капіталізму до соціалізму дослідження правових форм і особливостей відновлення і розвитку австрійської держави в перше десятиліття після|потім| другої світової війни має велике науково-теоретичне і політичне значення.
Даний період в історії австрійської держави був насичений складними державними і міжнародно-правовими проблемами. Австрійська проблема, як одна з європейських проблем міжнародно-правового характеру|вдача|, була складна особливістю юридичного припинення стану|достаток| війни з|із| Австрією, питаннями ефективної союзницької системи контролю над країною в цілях її демократизації, шляхами|колія,дорога| відновлення повного|цілковитий| суверенітету австрійської держави.
Дослідження цих питань показує, що своїм існуванням як незалежна і суверенна держава, правовою базою якої служать Державний до говір|говірка| і закон про постійний нейтралітет, Австрія зобов'язана Радянському Союзу|спілка,сполучник| і своїм демократичним силам.
Міжнародно-правові проблеми Австрії доповнювалися і перепліталися з|із| її державно-правовими проблемами: особливістю освіти|утворення| загальний|спільний| австрійських установ і їх міжнародного визнання|зізнання|, питаннями демілітаризації, денацифікації і демократизації країни.
Історія своєрідного розвитку австрійської держави визначалася перш за все|передусім| його економічною основою, на базі якої відбувалися|походити| зміни в державно-політичній надбудові. Особливості розвитку австрійського | державно-монополістичного капіталізму не були виключенням|виняток| з числа інших буржуазних країн і зумовили посилення влади монополій, подальше|дальший| загострення класової боротьби. У таких умовах в державному механізмі Австрії спостерігалися зміни властиві всім буржуазним країнам: посилення централізації державної влади, бюрократизація державного апарату і зрощення його| з|із| монополіями; спостерігалася хронічна криза буржуазної парламентської системи і буржуазної демократії в цілому|загалом|.
В зв'язку з цим не можна не пригадати про теоретиків з|із| австрійського табору соціал-реформіста, які намагаються|пробувати| зобразити|змалювати| державно-монополістичний капіталізм своєї країни майже як соціалізм, а буржуазна держава як «держава загального благополуччя». Зміни в механізмі австрійської держави доводять повне|цілковитий| банкрутство|банкротство| теорії реформіста про шляхи|колія,дорога| переходу від капіталізму до соціалізму. Тому в сучасних умовах, коли одному з головних завдань|задача|, поставлених Комуністичною партією Радянського Союзу|спілка,сполучник|, є|з'являтися,являтися| і «надалі... викривати анти народну, реакційну суть|сутність,єство| капіталізму і усілякі|всілякий| спроби прикрасити капіталістичний устрій»,| актуальність вибраної теми не викликає|спричиняти| сумнівів.
Тим часом увага радянських і зарубіжних марксистських| дослідників, перу|пір'їна| яких належать важливі|поважний| і цікаві роботи, направлено|спрямовано| в основному на проблеми австрійської економіки, комуністичного і соціалістичного руху, міжнародних відносин, тобто державно-правові аспекти в цих роботах зачіпалися лише по доладно. Дисертант робить|чинити| спробу частково усунути цей пропуск|прогалина| і розкрити питання відновлення і розвитку австрійської держави в історико-правовому плані.
Виходячи з вищезгаданого, в роботі поставлені наступні основні завдання|задача| дослідження:
1. Розкрити державні і міжнародно-правові проблеми становлення і розвитку австрійської суверенної держави і роль СРСР в справі|річ| його відновлення.
2. Досліджувати процеси, що відбуваються|походити| в економічній і політико-юридичній надбудові австрійської держави.
3. Показати негативну|заперечний| роль державної коаліційної діяльності правого керівництва соціалістичної партії з|із| буржуазною народною партією і боротьбу Комуністичної партії Австрії за демократизацію суспільного і державного устрою країни.
Методологічною основою роботи були|з'являтися,являтися| праці класиків марксизму-ленінізму; документи нарад комуністичних і робочих партій; матеріали XVII і XVIII з'їздів, а також партійної конференції 1958 року Комуністичної партії Австрії. У останніх дається глибокий науковий аналіз перспектив сучасного розвитку австрійської держави і в зв'язку з цим намічаються програмні завдання|задача| кому партії.
Основними джерелами при розробці теми були|з'являтися,являтися|: Декларація про Австрію від 1943 р., матеріали Потсдамської| конференції трьох держав, перша і друга Угоди про систему контролю над Австрією, матеріали Союзницької комісії з Австрії, Московський Меморандум від 15 квітня 1955.года, Державний договір і закон про постійний нейтралітет. Широко використовувалися конституція, закони і ухвали|постанова| Австрійської Республіки, стенографічні протоколи засідань австрійського парламенту, матеріали виборчих|вибірковий| комісій.
У роботі над дисертацією були використані праці радянських авторів (Р. Би. Ардаєва, В.Н. Белецького, Е.А. Єфремова, О.В. Сальковського і ін.) по проблемах економічного і політичного життя Австрії. На жаль, серед досліджень радянських юристів немає спеціальних робіт, присвячених даній темі. У них зачіпаються лише окремі вопросы.2 Автор використовував ряд|лава,низка| дисертацій,| серед яких тільки|лише| одна належить юристові (Л.Я. Дадіані). Це глибоке і цікаве дослідження державного ладу Австрійської Республіки з моменту|із моменту| її виникнення (1918 р.). Проте|однак| дисертація написана в плані державного права і в ній, як втім і в інших|, містяться|утримуватися| недоліки|нестача|, характерні|вдача| для досліджень, написаних в період того, що мав тоді місце культу особи.
Автором була піддана критичному аналізу багато чисельна література, що відображає|відбивати| погляди представників різних політичних напрямів|направлення| в Австрії. Зокрема, ряд|лава,низка| робіт самих лідерів Соціалістичної партії Австрії яскраво свідчить про зраду правих соціалістів робочому|робітник| движению.4 З|із| робіт цих осіб|обличчя,лице| видно|показно|, як вони всі зробили для того, щоб перешкодити розвитку нової форми демократії, відмовитися від класової боротьби і звести політичну боротьбу СПА| до парламентських комбінацій.
Критичного відношення|ставлення| до себе вимагали також і роботи відомих австрійських буржуазних державознавців і историків.
Надзвичайно різноманітний|всілякий| і цікавий матеріал по досліджуваній темі міститься|утримуватися| в радянській і австрійській періодиці. Остання широко представлена|уявлена| газетами, журналами|часопис|, щорічниками різних політичних напрямів|направлення|.
Дисертація складається з введення|вступ|, чотирьох розділів і висновку|укладення,ув'язнення|.
Перший розділ — «Правові форми і особливості відновлення незалежної австрійської держави» — присвячена міжнародним питанням відновлення незалежної Австрії в роки другої світової війни, освіті|утворення| і діяльності Тимчасового уряду. У цьому ж розділі досліджується державно-правовий режим Австрії (до підписання Державного договору).
З питання післявоєнного пристрою|устрій| Європи англо-американська дипломатія в роки другої світової війни висувала план створення|створіння| штучного багатонаціонального об'єднання в центрі Європи типу|тип| федерації на чолі з представником габсбургського| будинку|дім,хата|. Цей план суперечив|перечити| не тільки|не лише| національним і державним інтересам австрійського народу, але і зачіпав інтереси сусідніх східно-європейських| держав. Призначення такої держави не важко зрозуміти — служити санітарним кордонам в цілях ізоляції Радянського Союзу|спілка,сполучник|.
Будучи активним і послідовним борцем права націй на державну самостійність, Радянський Союз|спілка,сполучник| рішуче виступив|вирушив| за відновлення незалежної і суверенної австрійської держави.
Важливість цього питання була|з'являтися,являтися| причиною того, що Радянський Союз|спілка,сполучник| добився підписання на конференції трьох держав в жовтні 1943 р. в Москві Декларації про Австрію. Її ухвалення|прийняття,приймання| означало велику перемогу радянської дипломатії. Декларація про Австрію була джерелом має рацію і обов'язків великих держав в справі|річ| відновлення австрійської держави. У ній вперше|уперше| союзники оголосили протиправним аншлюсі Австрії з|із| Німеччиною|Германія| і заявили про бажання бачити вільну і незалежну Австрію. Ступінь|міра| відповідальності останньою за участь у війні на стороні Німеччини|Германія| ставилася в залежність від її внеску|вклад| в справу|річ| свого звільнення|визволення|.
Особливість утворення загальних австрійських урядових установ полягала в тому, що в країні не було повноважних правосуб’єктних| органів, які могли б виступити|вирушити| від імені австрійського народу і вирішувати питання державного будівництва. У таких умовах ідея Комуністичної партії Австрії про освіту|утворення| на широкій демократичній основі Тимчасового уряду знайшла співчуття і розуміння СРСР і була підтримана лідерами знов|знову,щойно| створених Соціалістичній партії Австрії (СПА|) і буржуазною Австрійською народною партією (АНП|). Утворений на трьохпартійній основі Тимчасовий уряд (квітень 1945 р.) проголосив незалежність австрійської держави і намітив найближчі завдання|задача| по демократизації політичного режиму в країні.
Повноваження Тимчасового уряду не були визнані на території західних провінцій країни, окупованих західними державами.
Багато заходів уряду особливо в соціальній області і в області відновлення національної державності, створення|створіння| деяких передумов демократизації суспільного і державного устрою були прийняті під тиском|тиснення| міністрів-комуністів і зіграли вельми|дуже| позитивну роль.