Смекни!
smekni.com

Діяльність масонства (стр. 1 из 4)

Зміст

Вступ

1 Виникнення масонського ордена

1.1 Поява ордена масонів, або вільних каменярів

1.2 Основоположники масонства та відомі діячі

2 Обряд посвячення

3 Теорія змови проти людства

3.1 Невидимки правлять світом

3.2 Змова проти людства

3.3 Число звіра

4 Масонство в Україні

Висновок

Список посилань

Вступ

Масонство (франкмасонство, вільне мулярство) з одного боку – це певна система світогляду, з іншого боку – всесвітнє братство, всесвітній Орден. Одним із найбільш поширених визначень масонства є „система моралі, викладена в алегоріях та проілюстрована символами”. Саме слово «масон» означає „каменяр” або „муляр”.

Давні правила, яких дотримується масонство, називаються ладмарками. Одна з ладмарок встановлює, що ладмарки не можуть бути змінені. Отже, правила, на яких побудовано масонство, залишаються незмінними з давніх давен.

Оcнови філософії масонів зводяться до наступних понять. Поспішно складений список з 12-ти пунктів на невеликому листку паперу, що пожовтів, знайшовся в Паризькому архіві. У них викладена вся філософія таємного суспільства св. Тібальда, але в дещо модернізованому вигляді:

1. Будемо разом.

2. Любитимемо один одного.

3. Говоритимемо про благо свободи.

4. Поважатимемо один одного.

5. Влаштовуватимемо пам'ятні збори після смерті один одного.

6. Прагнутимемо не сперечатися один з одним.

7. Збиратимемося часто.

8. Платити внески.

9. Не засмучуватимемо один одного.

10. Читатимемо доповіді на всякі теми.

11. Дотримуватимемо ритуали.

12. Зберігатимемо таємниці.

Одним із авторитетних джерел традиційного масонського права є Конституції Андерсона, які опубліковані Великою Об’єднаною Ложею Англії 25 березня 1722 р. Крім того, Великі Ложі мають свої власні Статути та Конституції.

Первинною організацією в масонстві є ложа. Кожен масон має належати до певної ложі. Окремі Ложі об’єднуються у Велику Ложу (в деяких країнах Велика Ложа називаєтьсяг „Великий Схід”). Першою Великою Ложею була Об’єднана Велика Ложа Англії , яка створена шляхом об’єднання чотирьох лож у 1717 р.

За правилами регулярного масонства на території однієї країни може діяти тільки одна Велика Ложа. У державах, які мають федеративний чи конфедеративний устрій, або якщо держава складається з окремих „держав” (штатів, королівств), можуть існувати Великі Ложі для кожного суб’єкта федерації тощо. Так, наприклад, у США у кожному штаті діє окрема Велика Ложа, окремі великі ложі мають Англія та Шотландія . Але, наприклад, у Швейцарії, яка хоч і є конфедерацією, діє одна Велика Ложа для всіх кантонів. Кожною ложею керує Достойний Майстер, який обирається ложею, а Великою Ложею керує відповідно Великий Майстер.

Особливим різновидом лож є дослідницькі ложі (lodge of research), як наприклад, відома ложа Lodge Quatuor Coronati, No. 2076 (Лондон) [10]. Діяльність таких лож спрямована на дослідження масонської історії, філософії, символізму тощо.

Масоном може стати віруючий повнолітній (зазвичай від 21 року) чоловік. Жінки не приймаються. Давня масонска традиція встановлює, що кандидат має бути людиною „вільною і доброї слави”. У давнину, у середньовіччі „бути вільним” розуміли буквально. Тепер це розуміють дещо ширше: масон повинен бути людиною самостійною і незалежною не тільки у матеріальному, але й духовному, інтелектуальному значенні, здатний самостійно мислити і приймати самостійні рішення. Кандидат має пройти численні перевірки, і довести щирість свого бажання стати вільним муляром, готовність виконувати обов’язки, які покладаються на масона, прагнення до духовного та інтелектуального розвитку. За масонськими правилами, не може бути прийнятий кандидат, який хоче вступити до братства керуючись мотивами матеріальної вигоди, кар’єри, а також простою цікавістю.

Зустрічаються також вирази "нерегулярне" масонство, або "нерегулярні" ложі; ці вирази застосовуються до організацій, що, хоча й іменують себе масонськими, не належать до загальносвітової мережі масонских лож і не дотримуються ладмарок (тобто засадничих незмінних принципів масонства).

До основних масонських символів належать Всевидяче Око, циркуль і косинець, камінь, молоток, кельма.

1 Виникнення масонського ордена

Виникнення масона деякі дослідники відносять до часу споруди Єрусалимського храму при царі Соломоні. Інші бачать у масоні одну з гілок стародавнього містичного Ордена Розенкрейцерів, нібито відродженого німецьким імператором Карлом Великим в IХ ст. Також є ті, хто пов'язує походження масона з тамплієрами.

У 1118 р. на горі Сион поблизу Єрусалиму дев'ятьма хрестоносцями був організований таємний союз - "Пріорат Богоматері Сиона", пізніше перейменований в Орден лицарів-тамплієрів (ченців-храмовників). Тут, на Святій Землі, тамплієри вступають в контакти з таємними сектами арабів-мусульман і євреїв. Секретне правління Ордена володіє таємницею великого джерела влади, що бере початок у міфічному підземному місті Агхарта (у серці Гімалаїв), і планує встановлення Hового Світового Порядку в двохтисячному році. У 1314 р. могутній Орден тамплієрів знищений французьким королем Пилипом Красивим і Папою Римським Климентом V. Храмовники, що розсіялися по Європі, стали Лицарями Христа в Португалії і лицарями Тевтонського ордена в Німеччині.

1.1 Поява ордена масонів, або вільних каменярів

У Франції та Англії уцілілі тамплієри заснували корпорації Вільних Каменярів, або масонів. Поява ордена масонів, або вільних каменярів, відноситься до середніх століть, коли в Західній Європі процвітала готика.

Будівництво величезних храмів, палаців і інших державних будівель, які до сих пір вражають нас неперевершеною красою, технікою і витриманістю стилю, при всій своїй масивності - легкістю і ажурністю, спрямованістю догори, до Неба, що вимагало особливих знань, які передавалися лише присвяченим у це будівельне мистецтво. Каменярі утворили міцну організацію, в яку приймалися ті лише, що пройшли відомий будівельний стаж і осягнули таємниці цього будівельного мистецтва.

З перших же днів свого існування ця організація вважалася таємною, куди необізнані не приймалися. Вони встановили ритуал прийому в свою організацію і деякі обряди. Молоток, косинець, циркуль і інші інструменти каменярів стали для них символами, кожен із яких служив або нагадуванням для масона про його обов'язок, або символізував яку-небудь позитивну якість, якої потрібно було досягти. Більшістю були глибоко віруючі люди, які на свою будівельну діяльність дивилися, як на наслідування Великому Архітекторові, Будівельникові Світів, звідки Бог отримав у них назву Великого Архітектора і Великого Будівельника.

Спочатку ця організація мала на увазі допомогу своїм побратимам по будівництву, без відмінності віри і національності. Але пізніше до них почали примикати люди різних станів і різного звання, які йшли від жахів, що творяться в офіційній церкві, від її лютої нетерпимості і відсталого догматизму туди, де була свобода думки і віри, де була терпимість до всіх і де всі були один одному брати. Хоча новоприбулі не належали до стану каменярів, будівельників будівель, але вони були продовжувачами Божої справи на землі, були будівельниками дійсних форм життя. Тому ні первинна програма, ні ритуали, обряди і символи засновників ордена каменярів не були скасовані, але лише розширені і доповнені.

Віра у Вищу, керуючу розвитком життя у Всесвіті Силу, братерство всіх людей і народів, спільність і єдність релігій і служіння загальному благу стали основними принципами учення масонів. Точно відомо, що орден масонів,так як і споріднений йому по духу і ученню орден Розенкрейцерів, знаходилися у зв'язку з Джерелом Світла, Керівниками нашої планети, Старшими Братами людства. Сказано: "Деякі Махатми брали участь у цих організаціях". Тому вища езотерична мудрість, якої людство було позбавлене завдяки втраті її офіційною релігією, викладалася серед масонів і розенкрейцерів.

Таким чином, ордени масонів і розенкрейцерів були засновані з відома Старших Братів людства, які підтримували ці світлі організації на благо всього людства. Тільки завдяки тому, що існували ці організації, які мережею своїх лож, швидко покрили всю Європу, західний світ порівняно благополучно вийшов із похмурої епохи середньовіччя, не загинув і не розклався остаточно. Багато правителів і впливові люди в усіх державах були масонами. Вони не дали тьмі погасити світло, вони підтримували серед тих, що шукають віру в краще майбутнє людства, за допомогою своїх таємних організацій поширювали великі ідеї братерства народів, єдність релігій і служіння загальному благу і у такий спосіб боролися з забобонами, неуцтвом і відсталістю, які панували в світі.

Отже, поява ордена масонів і розенкрейцерів була продиктована необхідністю врятувати людство від жахів середньовіччя, дати шукаючим душам те світло і знання, якого вони не могли отримати в офіційній релігіїю. При тій лютій нетерпимості, яка панувала в ті похмурі часи, ці світлі організації могли бути тільки таємними. Виходячи з цього, ще раз бачимо, що будь-який захід, направлений на благо людства Старшими Братами його, завжди доцільний, завжди доречний, завжди відповідає потребам епохи і положенню людства, в якому воно зараз знаходиться. Ці таємні організації врятували людство від загибелі, і в цьому їх найбільша заслуга.

1.2 Основоположники масонства та відомі діячі

Основоположниками масонства на Заході і на Сході були люди видатного розуму і високої моральності, дійсно були патріотами. А власне масонство на зорі свого виникнення було почином, пронизаним величчю і світлом.

До служіння масонам широко притягувалися видатні культурні і політичні діячі. У списку Великих Магістрів і Гросмейстерів, що керували пріоратом Сіона, числилися Сандро Ботічеллі, Леонардо да Вінчі, Ісаак Ньютон, Віктор Гюго, Клод Дебюссі, Жан Кокто. До масонських лож належали такі видатні особистості, без яких немислимі ні культура, ні історія цивілізації. Hазвемо лише деяких з них: великі письменники Данте і Шекспір; композитори Йозеф Гайдн, Ф. Ліст, В. Моцарт, Ян Сибеліус і ін.; енциклопедисти – Дідро, Даламбер, Вольтер; Симон Болівар, вождь латиноамериканської боротьби за незалежність; Джузеппе Гарібальдіа, керівник італійських карбонаріїв; Ататюрк, засновник нинішньої Турецької Республіки; Генрі Форд, "автомобільний король Америки"; Уїнстон Черчилль, колишній прем'єр-міністр Великобританії; Едуард Бенеш, колишній президент Чехословаччини; Франклін Д. Рузвельт, Гаррі Трумен, Річард Ніксон, Білл Клінтон, Джозеф Ретінгер – колишні американські президенти; Аллен Даллес, засновник ЦРУ; американський астронавт Е. Олдрін і радянський – А. Леонов; політичні діячі – Франсуа Міттеран, Гельмут Коль і Віллі Брандт, Збігнев Бжезінськи; Альберт Гор, генеральний секретар Більдербергського Клубу; Девід Рокфеллер, керівник Трьохсторонньої комісії і багато ін.