Більше того – сумарні втрати німецької армії на східному фронті до 30 червня 1941 склали 8886 убитих. Тобто захисники Брестської фортеці вбили більше 5% з них.
І те, що захисників фортеці було близько 8 тисяч, а зовсім не «жменька», не применшує їхньої слави, а навпаки, показує, що героїв було чимало. Більше, ніж чомусь намагалася вселити радянська влада.
І до цих пір в книгах, статтях і сайтах про героїчну оборону Брестської фортеці постійно зустрічаються слова «маленький гарнізон». Ще частіший варіант – 3.500 захисників. Але давайте послухаємо заступника директора меморіального комплексу «Брестська фортеця-герой» Олену Володимирівну Харічкову. На питання про те, скільки із захисників фортеці ще живі (в 1998), вона відповіла:
«Близько 300 чоловік, а напередодні війни в Брестській фортеці було до 8.000 військовослужбовців і 300 сімей офіцерського складу.»
І її ж слова про вбитих захисників фортеці:
«962 похованих під плитами фортеці».
Цифру 8 000 підтверджують і мемуари генерала Л.М. Сандалова, в той період начштабу 4-ї армії, в складі якої були 6-а і 42-а дивізії. Генерал Сандалов писав, що в разі війни в Брестській фортеці за планом повинен був залишатися лише один батальйон, всі інші підрозділи за планом повинні були бути виведені з фортеці. Однак:
«З військ першого ешелону 4-ї армії найбільше постраждали ті, що розміщувалися в цитаделі Брестської фортеці, а саме: майже вся 6-та стрілецька дивізія (за винятком гаубичного полку) і головні сили 42-ї стрілецької дивізії, її 44-й і 455-й стрілецькі полки.
Я не маю наміру тут розповідати докладно про героїчних боях в Брестській фортеці. Про це читайте вже чимало людьми, які перебували там самі, а також письменниками С.С. Смирновим і К.М. Симоновим. Наведу тільки два дуже цікавих документа.
Один з них – короткий бойовий звіт про дії 6-ї стрілецької дивізії в перші години фашистського нападу. У звіті повідомляється:
«В 4 години ранку 22.6 був відкритий ураганний вогонь по казармах і по виходах із казарм у центральній частині фортеці, а також по мостах і вхідних воріт фортеці і будинкам начскладу. Цей наліт викликав замішання серед червоноармійського складу, в той час як комсклад, що зазнав нападу в своїх квартирах, був частково знищений. Вціліла ж частина комскладу не могла проникнути в казарми через сильний загороджувального вогню… У результаті червоноармійці і молодший комсклад, позбавлені керівництва та управління, одягнені і роздягнені, групами і поодинці самостійно виходили з фортеці, долаючи під артилерійським, мінометним і кулеметним вогнем обвідний канал, річку Мухавец і вал фортеці. Втрати врахувати було неможливо, так як особовий склад 6-ї дивізії змішався з особовим складом 42-ї дивізії. На умовне місце збору багато хто не міг потрапити, тому що німці вели по ньому зосереджений артилерійський вогонь…. Деяким командирам все ж таки вдалося пробратися до своїх частинах і підрозділах в фортецю, однак вивести підрозділи вони не змогли і самі залишилися у фортеці. У результаті особовий склад частин 6-й і 42-ї дивізій, а також інших частин залишився у фортеці в якості її гарнізону не тому, що йому були поставлені завдання з оборони фортеці, а тому що з неї неможливо було вийти.»
А ось інший документ: донесення заступника командира з політичної частини тієї ж 6-ї стрілецької дивізії полкового комісара М.Н. Бутіна.
«У райони зосередження по тривозі через безперервного артилерійського обстрілу, раптово розпочатого ворогом о 4.00 22.6.41 р., частини дивізії компактно виведені бути не могли. Солдати і офіцери прибували поодинці в напівроздягненому вигляді. З зосередилися можна було створити максимум до двох батальйонів. Перші бої здійснювалися під керівництвом командирів полків товаришів огрядних (84 сп), Матвєєва (333 сп), Ковтуненко (125 сп).»
Так, я передбачаю заперечення – перший уривок написаний занадто художньо для військового донесення, а в другому взагалі вжиті неприпустимі терміни для 1941 року – «солдати і офіцери» відносно червоноармійців і командирів Червоної Армії. Якщо є претензії – то не до мене.
Я ж повторю тільки одне – у Брестській фортеці боролася не «жменька бійців», а тисячі героїв. І те, що багато з них потрапили в полон, аж ніяк не зменшує їх подвигу.
Орденами і медалями були нагороджені близько 200 захисників Брестської фортеці, лише двоє отримали звання Героя Радянського Союзу – майор Гаврилов і лейтенант Кіжеватов (посмертно).