Смекни!
smekni.com

Грецька національна меншина в Криму в 1917-1938 роках (стр. 6 из 7)

У квітні 1930 р. відбулося засідання бюро Кримського Окружного Комітету ВКП(б), на якому розглядалося питання використання церковних га монастирських будівель іншими радянськими оздоровчими та освітніми організаціями.

31 січня 1931 р. на засіданні секретаріату Кримською Окружного Комітету ВКП(б) при культпромі окркому партії була створена антирелігійнакомісія, головою якоїстав Н. Кудрявцев, а членами Логинович, Гукова, Челинджи та Камалова. 15 червня того ж року при Крим ЦВК була створена комісія по розгляду релігійних питань. Функціями комісії стали: організація обліку релігійних організацій та об'єднань, нагляд за виконанням на місцях законів про культи, рішення питання закриття та відкриття храмів, розгляд скарг громадян та релігійних об'єднань. її створення привело до значної активізації дій, спрямованих на вилучення релігійних установ із життя населення Криму.

З початку 30-х рр. XX сі. почалось масове закриття церков Криму. 1930 р. у с. Карачоль місцевий актив закрив церкву свв. рівноапостольних царів Костянтина і Слеші. Однак віруючі спромоглися тимчасово відновити її діяльність. У січні 1932 р. віруючі-греки, мешканці села, звернулися з заявою до підрозділу релігійних культів КримЦВК, де повідомляли про '"неправильне закриття церкви". Згідно з повідомленням Комісії по культах КримЦВК до Постійної комісії по культах при Президії ВЦВК від 29 лютого 1932 р.- православна церква с. Карачоль була тимчасово відкрита доостаточного рішення питання про закриття церкви.

5 лютого 1931 р. за рішенням Постійної комісії по питаннях культів при КримЦВК церкву св. вмч. та цілителя Пантелеймона с.Валіа-Чокрак було передано на використання в культурних цілях. За тією ж постановою комісії будівлю собору свв. першоверховних апп. Негра та Павла на південній частині Севастополя передали музею. За свідченнями "Книги обліку ліквідованих храмів ікультових будівель" (31. 01. 1926-26.12.1933 рр.) деякий час, церковна споруда не використовувалася . В середині XX ст. в соборі розмістився міський будинок культури. Тоді ж припинила діяльність і церква св. Тройці в с. Кадикой. КримЦВК за період 1932 р. стали законодавчою основою для закриття церков у містах і сільських поселеннях Криму. Так, церкву Постанови Постійної комісії по питаннях культів при св. пророка Іллі в Євпаторії (рішення від 20 червня 1932 р.) було ліквідовано у зв'язку із припиненням дії угоди з грецькою релігійною громадою церкви. У 1936 р. було знято дзвони з церкви. Члени релігійної громади надіслали листа до грецького консула у Москві. В результаті священика СпиридоноваЄ.С. було заарештовано, а інших - вислано за кордон як іноземних громадян із формулюванням "за клєвету" . (З кінця 50-х рр. XX ст. будівля церкви використовувалася як гімнастична зала. Були спроби її зруйнувати.) Та ж сама постанова (від 20 червня 1932 р.) передбачала закриття церкви Успіння Пресвятої Богородиці в с. Нижня Аутка . Церковна будівля передавалася на будівельні матеріали. 2 вересня 1932 р. було розірвано договір із грецькою громадою церкви св. Тройці у Сімферополі.

Споруду церкви 4 грудня 1932 р. було передано під архів, але після руйнації собору св. Олександра Невського в місті саме ця церква отримала статус кафедрального собору. У 1933 р. під підлогою грецької церкви св. Тройці в Сімферополі органами НКВС Криму були знайдені більш ніж 50 пудів богослужбових виробів,виготовлених із срібла, та декілька торбинок із побутовим золотом. За інформацією окремих священиків, цінні богослужбові речі були сховані за усним наказом архієпископа Никодима незадовго до офіційного повідомлення про вилучення цінностей, тобто, ще до Постанови Президії ВЦВК ''про вилучення церковних цінностей для реалізації на допомогу голодуючим" від 16 лютого 1922 р. Так, відкрилася серія "пограбувань" деяких храмів єпархії у 20-і рр. XX ст. Чому всі заарештовані священики церкви після розгляду справи були звільнені, ще повинно стати темою окремого дослідження.

У 1933 р. відбулася значна активізація діяльності Постійної комісії по питаннях культів при КримЦВК. За рішенням комісії від 27 травня 1933 р. були передана під клуб будівля закритої ще у 20-і рр. XX сг. церкви свв. рівноапостольних царів Костянтина і Єлени ус. Карань.

Тоді ж зробили спробу закрити церкву св. Іоанна Предтечі в Керчі. У березні 1933 р. комісія по питаннях релігійних культів поставила вимогу парафіяльному об'єднанню церкви про термінове внесення у договір пункту про зберігання грошей на рахунках Держощадкаси. Вимогу віруючих показати закон, на підставі якого вносився названий пункт, владні органи трактували як відмову. Саме про це 1 березня 1933 р. на засіданні комісії по питаннях культів Керченської міськради доповів секретар комісії Фест. Комісія прийняла постанову, в якій просила КримЦВК розірватидоговір із грецькою церквою. 22 березня того ж року рішення схвалила Президія Керченської міськради.Десь у середині 30-х рр. XX ст. в Севастополі було закрито церкву свтт. Василія Великого, Григорія Богослова, Іоанна Златоустого (Трьохсвятительську).

3.2 Масове закриття церков і знищення грецьких

громад в ІІ пол. 30-х рр.

Масовий характер закриття церков і передача церковних будівель різним організаціям прийняли в 1936 р. За постановою від 23 травня було передано на гуртожиток будівлю Балаклавської церкви свв. Першоверховних апп. Петра та Павла. Пізніше вона була розібрана. В с. Камарі церкву св. при. Марини 23 травня 1936 р. за тим самим рішенням передано під комору. Церква св. ап. Луки у с. Лакі за рішенням Постійної комісії по питаннях культів при КримЦВК від 15 серпня 1936 р. передавалася під клуб. Постанова комісії від 26 вересня 1936 р. закріпила передачу церкви Спасу (Преображення) с. Скеля під школу. Там, де існувала досить численна релігійна громада і закрити культову споруду було складно, приймалися постанови про припинення дії договору з віруючими, що було першими кроками на шляху ліквідації церкви. Таким чином, наприклад, було проведено ліквідацію церкви в Карасубазарі. 20 грудня 1936 р. за рішенням Постійної комісії по питаннях культів при КримЦВК було розірвано угоду з грецькою релігійною громадою церкви свт. Миколая Чудотворця, а, в липні 1938 р. церква була закрита. У протоколі рішення Президії КримЦВК від З липня 1938 р. зазначалося, що церковна будівля передається "під культурний заклад".

Протягом 1937 р. були закриті церква Введення до храму Пресвятої Богородиці у Феодосії, церква свт. Миколам Чудотворця в Балаклаві. Члени релігійного товариства, яке існувало біля грецької церкви в Балаклаві, зверталися з численними скаргами щодо закриття церкви до прокуратури СРСР . В багатьох містах рішення про закриття церков приймали Президії міськрад. Саме так була закрита церква у Феодосії. 25 квітня 1937 р. Президія Феодосійської міської ради постановила припинити подальшу експлуатацію ''двадцяткою" віруючих грецької церкви Введення в храм Пресвятої Богородиці у зв'язку з "небезпечним технічним станом будівлі церкви до проведення капітального її ремонту". Відтепер церковна споруда використовувалася як гімнастична зала.

У другій половині 30-х рр. XX ст. були зняті бані з церкви вмч. Георгія Побідоносця с. Кісек-Аратук (Кліновка Перовської сільради Сімферопольського р-ну), а церкву було перетворено на клуб. В 50-і рр. XX ст. будівля церкви була зруйнована, біля церкви зберігся лише фонтан, на ньому і зараз можна побачити дату його спорудження.

Остаточне припинення діяльності православних церков, які протягом 150 років були осередками духовно-релігійного життя грецьких громад Криму, відбулося у 1938 р. Так. цього року за постановою Президії Керченської міськради припинила діяльність церков св. Іоанна Предтечі в Керчі (лютий 1938 р.). Закрито культовий заклад, було з приводу "...відсутності "двадцятки"... враховуючи клопотання громадян прозакриття церкви... . Будівля була передана Керченському історичному музею.

Тимчасово припинила діяльність церква св. вмч. Федора Тирона с. Верхня Аутка (вперше закрита у березні 1938 р.). Протокол № 11 засідання Президії Ялтинської міськради від 4 березня 1938 р. повідомляв про її закриття й передачу споруди церкви під "культурно-просвітні цілі" . Деякий час вона діяла підчас Великої вітчизняної війни: з 1942 р. по липень 1944 р. Остаточно церква св. вмч. Федора Тирона була закрита в січні 1961 р.

Також, у 1938 р. в Бахчисараї було закрито собор свт. Миколая Чудотворця. Не має свідчень щодо припинення діяльності соборного храму Успіння Пресвятої Богородиці міст. Єнікалє (с. Сіпягіно. м. Керч). Церковна споруда була зруйнована у 40 - 50-і рр. XX ст.

У тому ж 1938 р. закінчився "грецький період" в історії церкви св. Тройці в Сімферополі, на той час кафедрального собору міста і єдиного діючого храму в єпархії. 21 березня 1938 р. останній священик церкви М. Н. Василькіоті подав заяву на ім'я завідуючого столом релігійних культів м. Сімферополя Храмченко, у якій він повідомив, що у зв'язку з хронічними захворюваннями, пов'язаними з його похилим віком (93 роки), він з 15 грудня 1937 р. не проводить службу в храмі. Священик просив зняти його з обліку та видативідповідну довідку.

У 1938 р. став розпадатися і склад засновників громади. До Сімферопольської міськради про вихід із складу '"двадцятки" подали заяви К. Савенкиді, А. Савіниді, І. Котариді, Ф. Попандоиуло, К. Василіаді, Є. Василіаді. Інші 15 засновників релігійної громади, у тому числі Лнастас Ксентопуло, Панайот Василіаді, Лнастас Савенкітиді, Іван Георгіді, Спиридоп Ксентопуло. Олександр Саввіді, Миколай Кипнопуло. Костянтин Василіаді, Георгій Ісхнопуло, Георгій Милахіді, Кузьма Євстафьєв і Лазар Піомиді були заарештовані.